Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: культура
Автор: Дмитро Шульга, "Кіровоград24"
Дата: 28 травня 2020
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/culture/2020/05/28/aktualni-trendi-svitovogo-simeinogo-kino-na-children-kinofesti-.htm
культура, 28 травня 2020

Актуальні тренди світового сімейного кіно на «Чілдрен Кінофесті»

Дмитро Шульга, "Кіровоград24"


Якщо ви відшукуєте «плюси» в оголошеному карантині, то я додам дітям і їхнім батькам ще один: Кропивницький вперше долучається до фестивалю фільмів для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест», адже цього року він проходитиме онлайн з 29 травня по 7 червня. 


Детальніше про те, як можна долучитися до перегляду конкурсних стрічок усі охочі можуть прочитати на сторінці події у фейсбук, а "Kirovograd24" пропонує Вам експрес-гід по фільмах Міжнародної програми, адже тут зібрані зразки практично всіх актуальних трендів сучасного світового сімейного кінематографу: наукова фантастика, роуд-муві, екранізація класики, фільм на природозахисну тематику.


Фокстер і Макс


Особисто для мене ця стрічка Анатолія Матешка («День народження Буржуя», «Трубач») стала більше розчаруванням, але це справді найкращий український фільм сімейного жанру за останні півтора року («Бобот» в цьому відношенні для мене залишається першим). Картинка - просто вау, закономірно, що фільмові відійшли «Золоті Дзиґи» за спецефекти! Київ виглядає, як закордонний мегаполіс! Бійка рюкзаком на шкільному подвір'ї - супер! Завершальна сутичка із закосом під коміксівську стилістику - мега! Анімація Фокстера - милота та й годі. Але разом з тим в драматичних моментах забагато «недольотів», хоча є прекрасні комічні сцени (про ловлю какульок реально дуже іржачно). Та ще й трохи образливо було за прекрасних акторів Дарю Полуніну та Максима Самчика, які явно не мали можливості розкритися на повну в запропонованих образах.


Але це все ж таки фільм для дитячо-підліткової аудиторії – тому хай вони і вирішують. З такого рівня картинкою не соромно просувати фільм на європейські й американські ринки!


Лос Бандо / LosBando

Крістіан Ло може вважатися справжнім профі дитячо-підліткового кіно, починаючи з короткого метру середини 2000-х («Ramp», «Iver») до повнометражних «Rafiki» й «Toffestegutta». Найновіша робота режисера – «Лос Бандо» – пойменована за назвою рок-гурту, який складається з двох підлітків: барабанника Гріма та гітариста-вокаліста Акселя. Щоправда, співак з Акселя нікудишній, тому другові доводиться підтягувати його вокал за допомогою комп’ютерних програм. Одного дня хлопці отримують звістку, що їхній гурт відібрали до участі у відомому фестивалі-конкурсі. Тож для Гріма навіть напруження в стосунках батьків відходить на другий план, бо перш за все треба вирішити основні проблеми: щось зробити з вокалом Акселя, знайти в крихітному містечку басиста, а також знайти того, хто за скромну суму наскладаних юними музикантами крон відвезе їх на інший кінець Норвегії. Вакансію басиста заповнює відлюдькувата, схожа на сестричку Адамс віолончелістка Тільда, а шофером стає ще один підліток Мартін, син власника місцевого автосервісу


І ось ця колоритна компанія ще й на позиченому й самостійно розмальованому фургоні відправляється в дорогу, під час якої на підлітків чекає низка кумедних і драматичних пригод, несподіваних відкриттів та болючих розчарувань у кумирах. І все це у супроводі драйвового саундтреку, що складається з добротного року та ліричних інструментальних мелодій, за звучаннях схожих до відомого роуд-мувійного фільму «LittleMissSunshine». І як типове роуд-муві, стрічка продемонструє глядачеві, наскільки важливо попри все дійти до своєї мети, і як у типовому роуд-муві, шлях до цієї мети буде набагато яскравішим і цікавішим, ніж власне мета.


Мій друг містер Персіваль / StormBoy

Австралійські кінематографісти регулярно випускають сімейні фільми природозахисної тематики – варто згадати чудовезного «Дивака» (2015) про собаку, яка охороняла пінгвінів. І торік настала черга сучасної версії популярної історії письменника Коліна Тіле про зворушливу дружбу хлопчика й пелікана. За сюжетом, Майкл Кінглі (у виконанні відомого актора Джефрі Раша) повертається з Європи, аби взяти участь у голосуванні ради директорів їхньої компанії щодо рішення про відкриття шахт, і це може зашкодити екології. На прохання онуки-екоактивістки, він починає пригадувати, як ще малим хлопчиком після смерті матері перебрався разом з татом у віддалену місцину на березі океану й вигодовував маленьких пеліканят, після того як їхніх батьків вбили жорстокі мисливці.


Це напрочуд зворушлива стрічка про зв’язок людини зі світом тварин, про зв'язок людини з природнім середовищем, про зв'язок людини та історії. У фільмі багато кумедно-повчальних моментів. Скажімо, хто не погодиться, що вигодовувати покинутих пташенят – це прекрасний вчинок? Але чи кожен готовий, як показано у картині, заради цього перетирати на дрібку пташенятам їжу, не спати через їхній писк ночами, а потім ще й навчити літати? І зрештою, коли ті підростуть, як би це не було боляче, відпустити їх. Ну і окремий респект творцям фільму, що в ньому діють не намальовані на комп’ютері, а справжні тварини.


Тімм Талер, або Проданий сміх / TimmThaleroderDasverkaufteLachen

Якщо вірити IMDB, то це вже четверта спроба екранізації роману Джеймса Крюса. Доводилося читати різні відгуки про цей фільм. Так, це не настільки новаторське кінопрочитання класичного сюжету, як, скажімо, в нещодавньому «Піноккіо» Матео Гарроне, проте, як на мене, добротне кінематографічне втілення відомої історії.


Один із безперечних «плюсів» фільму – це підбір юного актора на головну роль. Образ Арвіда Фрізе створений настільки заразливим у своїх веселощах (дуже навряд, щоб глядач не розсміявся разом з героєм у початковій сцені фотографування), а пізніше підсилено трагічним, коли хлопець стоїть перед дзеркалом і марно намагається усміхнутися, розтягуючи пальцями губи (привіт Джокеру!). До речі, коли я побачив Арвіда у промо до фільму з іншою зачіскою, ніж на екрані, о ледве його впізнав.

З огляду на свою професію, не міг не відзначити, як автори стрічки акцентували увагу на тому, як медіа можуть маніпулювати людьми (дуже важлива сцена в маєтку Ловяида). Тому так само, як я рекомендував батькам і дітям переглянути фільм Андреаса Дрезена, коли він торік був у прокаті, і зараз раджу не пропустити його онлайн в рамках фестивалю «Чілдрен Кінофест».


2383Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: