У селищі міського типу Смоліно у День Прапора, 23 серпня, відбувся благодійний концерт українських гуртів за підтримку «Благодійного фонду Ярослава Бублика».

Перед початком концерту кореспондент сайту «Кіровоград 24» поспілкувався із солістом українського музичного гурту «DZIDZIO» Михайлом Хомою.

Михайло Хома подякував організаторам концерту, а саме «Благодійному фонду Ярослава Бублика» за те, що вони дарують свято людям у таких маленьких містечках як Смоліно.

«Я сам із маленького села на Львівщині, де до області дуже далеко, де погані дороги, і куди ніхто ніколи не заїжджає. Тому, я вважаю, що це дуже гідна і важлива справа, проводити такі концерти не тільки у великих містах та обласних центрах а й у селах»- сказав Михайло Хома.

-Деякі люди не хочуть і не можуть, з різних причин, приїхати в інше місце заради видовища. Інша насолода коли до них приїжджають.

Ми, артисти, із задоволенням підтримуємо створення таких концертів і з радістю приїжджаємо на них.

Скажу вам, що даний концерт надихнув мене на створення подібного і у своєму селі. Це дуже гарна можливість виступити і порадувати людей. Люди з сел, насправді, дуже щирі, для них особливо приємно працювати.

Співак розповів про те, що у своїй справі він керується переважно усміхом:

«Для мене велике щастя, коли люди сміються, коли вони заряджаються драйвом і позитивним настрієм від моїх пісень. Факт того, що публіка, після мого виступу, йде додому з позитивними емоціями і запам’ятовує цей день, як позитивний, робить мене щасливою людиною.

Це для мене саме основне, це те, на що я працюю і те що дає мені натхнення на цю саму працю».

Лідер гурту «DZIDZIO» зауважив, що у свою роботу треба «вкладати душу»:

«Коли я пишу свої пісні і фільми я переживаю безліч емоцій: 1000 разів над ними плачу і 1000 разів над ними сміюся. Я вважаю, що без цього не може існувати жоден артист, адже щоб передати глядачу всі свої емоції у чистому вигляді, треба не раз і не два пережити їх самому.

Без повної віддачи себе своїй справі та без отримання задоволення від цього процессу, успіху не статися.

Дуже важливою якістю, як для артиста, так і для будь-якої іншої людини, є вміння переживати крахи та падіння.

Якщо говорити про мою сферу діяльності, то можна привести приклад з піснями.

Коли артисту вдалося написати пісню, яка пішла на «ура», він повинен усвідомлювати і розуміти що наступного разу цього може не вдатися, але це ,ні в якому разі не привід зупинятися.

Завжди, абсолютно завжди, якою б не була твоя слідуюча пісня, і наскільки б вона не була сильнішою, її будуть порівнювати з першою. Це факт.

Що б не сталося, артист повинен, навіть забов'язан, вміти переживати цей емоціональний бар’єр.

Треба поставити собі за принцип: «творити, працювати і не зупинятися». Хай публіка, в кінці твоєї творчості, розбирається, яка пісня їм більше подобається, а яка ні. Бар’єрів у справі всього твого життя бути не повинно».

Співак розповів про те, що вони планують писати нові пісні, але це відбудеться вже у наступному році.

Так зокрема, він розповів: «На цей рік ми маємо вже 2 нові пісні та кліпи на них. Дзідзьо буде зніматися в повнометражному фільмі, де буде пісня повчального характеру для молоді.

Дзідьо обов’язково буде і в телевізійних проектах,і в інтернеті, і на радіо.

Ми з моєю командою робимо для цього усе можливе і не збираємося зупинятися. Найбільший проект, який ми плануємо на цей рік- це створення і реалізування великого туру по всій Україні.

На даний час ми з режисерами пишемо кліп на пісню «108».

у пісні будуть такі рядки:

«Пишна мода,

108 кілограмів мала,

від тебе плакала вага.

Люблю тебе моя кохана…».

У новому фільмі я здивую вас своїм новим іміджем».

Кілька слів Михайло Хома сказав і про свою мову:

«Що стосується моєї говірки на суржику, то я хочу вас повідомити про те,що це не буде продовжуватися завжди. Всі ми люди, і всі ми повинні рости і розвиватися.

Так, я розмовляю «нацянською» мовою або західно-українською. Іншими словами це вулична мова, яка звична для більшості українців.

Українська мова дуже гарна і безсумнівно треба вміти гарно спілкуватися своєю рідною мовою.

На сьогоднішній день мало хто замислюється над грамотністю написання. На головну позицію стає передавання сенсу та змісту . Так саме і в моїх піснях. В них мені головне ідея. Але надалі, Дзідзьо планує поєднати ці всі якості разом, і внести у свою творчість «чисту» українську мову. Вся моя команда безперервно буде вчитися. Ні в якому разі не можна стояти на одному місці і бути вічно селюком.

Селюк - це не є образа. Українське село- це є дуже велике багаття нашої держави. Це природа і традиції народу.

Я- людина, яка вийшла з села. Це не є модно і пафосно. Мало хто повірив би у таку людину. Пам'ятаю, я і сам не вірив у те, що колись це може статися. Я дивився на себе у дзеркало і плакав над своєю непривабливістю. Я не спортсмен і не сексуальна людина. В мене не має нічого того, що користується попитом у наш час. Але при цьому у мене жодного разу не виникало бажання наслідувати комусь.

Я просто жив своєю творчістю, своїм захопленням. Передавав із щирим сердцем усе те, що відчуваю і переживаю. Дуже важливо вміти зберегти в собі себе, правильно це подавати, і головне, ні в якому разі не цуратися свого походження. Вміння приймати себе справжного, дає можливість зробити це й іншим».

Співак також розповів і про джерело свого натхнення:

«Знаєте, люди які пишуть не мають часу слухати інших. Вони вчаться на своїх помилках. Цей процес безперервний, і відбувається через переживання поремог і поразок, які до речі є дуже важливими.

Зверніть увагу, звідки береться творчість Дзідзьо.

Я найбільше відпичиваю і набираюся ідей тоді, коли слухаю.

Це можно робити постійно. Наприклад, заходячи у крамницю, спробуйте звернути увагу на те, що кажуть люди у черзі. Після прослуховування усього, що там відбувається, ви напишете такі тексти і пісні, які неодмінно стануть справжніми хітами.

Моя творчість- це ми з вами. Справжні, без масок.Треба вміти підслуховувати. Люди вам усе самі підскажуть. Вони найбільше джерело енергії та натхнення.

Так, люди буває сваряться, кажуть розумні і не дуже речі але це і є наше життя. Таке, яке воно є. Справжнє, і без рожевих окулярів. Все різноманіття якостей, поведінок і реакцій кожного з нас об’єднуються і створюють мою творчість».