Щороку, в третій четвер травня відзначається міжнародне свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу – Всесвітній день вишиванки.

19 травня 2016 року неповнолітні Кіровоградської установи виконання покарань (№14) приєднались до самобутнього та самодостатнього свята, що розвивається на основі традиційної спадщини минулого.

Цього дня інспектор відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи Наталія Завада допомогла неповнолітнім поринути у неперевершений світ кольорової та яскравої української вишиванки.            

Інспектор розповіла, що цей вид мистецтва виник дуже давно. Мабуть, ми ніколи не зможемо дізнатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив всю красу. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, юнаки дізнались, що вишивки також поширені на предметах домашнього вжитку, таких як рушники, скатертини та навіть використовуються в оздобленні житла.

Велика наша Україна і в різних її куточках вишивають по-різному, але всі рукодільці вкладають у свої вишивки тепло, любов та відданість своєму народу. На прикладі українського рушника Наталія Василівна розповіла, які існують способи вишивки, серед яких вишивка хрестиком, гладдю та ланцюжком. Адже сила рушника в його візерунках, тому їх можна читати, як читають книги, бо кожен елемент візерунка щось символізує.

Неповнолітні також дізнались, що означають кольори, які використовуються в українській вишивці, зокрема, червоний – це колір калини, яку здавна любили й шанували на Україні, це любов та радість, а чорний – колір землі-годувальниці, журба за рідною стороною.

Наприкінці заходу інспектор відділу СВПР наголосила, що українська культура та самобутність з усим її національним різноманіттям та кольоровістю, має два крила – збереження та примноження. Тому завданням молодого покоління є не лише збереження українських національних традицій, а й їх продовження та примноження.          

Тож, вишиванки цього дня стали своєрідним символом єдності не лише хлопців, а й всього українського народу, залишившись у пам’яті юнаків як незгасимий вогонь квітучої та чарівної культури нашої країни.