Коли приходиш до філармонії на концерт фестивалю “Травневі музичні зустрічі”, де заявлений камерний оркестр і баяніст, а на сцені бачиш чомусь барабанну установку, літаври та синтезатор, починаєш сумніватися, чи туди ти потрапив.



Виявилось, що жодної помилки немає, цей набір не зовсім камерних інструментів був використаний камерним оркестром Кіровоградської обласної філармонії “Концертіно” (художній керівник — заслужений діяч мистецтв України — Наталя Хілобокова) під час виконання “Сцени ворожіння” з “Кармен-сюїти”. Хоча до того виконувався більш звичний камерний репертуар (твори А. Вівальді, Й.-С. Баха, Ф. Мендельсона та інших), саме ніжне звучання струнних у поєднанні з суворими гучними ударними ритмами створили драматичний іспанській колорит.



До того ж, цей уривок з “Кармен-сюїти” завершував перше відділення концерту і його можна вважати своєрідним прологом до відділення другого, яке було майже повністю присвячене творчості А. П'яццолли. Дивно, що до того на цьогорічних “Травневих музичних зустрічах” твори згаданого популярного аргентинського композитора ще не звучали, хоча останнім часом цей знаний тангописець постійний гість фестивалю. Серію танго авторства А. П'яццолли в музичній транскрипції М. Скорика виконав камерний оркестр “Концертіно” разом з лауреатом міжнародних конкурсів, нині — стипендіатом Вищої школи музики й театру в Ганновері, виконавцем на кнопковому акордеоні Романом Юсипеєм. Зайвим у цій концепції начебто мав виглядати “Ель Чоко” А. Родригеса, проте знайома багатьом мелодія викликала пожвавлення у глядацькій залі і не дала загубитись серед П'яццоллівських “Медітанго”, “Андертанго” чи “Амелітанго”. Прозвучала також сюїта “Історія танго”: “Бордель, 1900”, “Кафе, 1930”, “Нічний клуб, 1960”. Цікаво, що найвеселішою виявилася перша частина, друга була сумною та ліричною, а третя — напруженою та драматичною.



Після цього музично-історичного екскурсу ведуча концерту тільки-но зачитати подяку учасникам концерту, як Наталя Хілобокова її зупинила та оголосила, що музиканти хочуть виконати для вдячної публіки ще два твори А. П'яццолли. Вгадати ці твори не складало жодних проблем: чи не найвідоміші п'єси аргентинського композитора “Лібертанго” та “Облівіон”, що стало прекрасним завершенням концерту, який чудово поєднав у собі музичну класику та модерн.