З дитинства Олексій чітко пам’ятав батькові слова: «не плач і не бійся, синку, бо ти справжній чоловік». Та коли трапилась ця історія, він зрозумів, що іноді ці настанови просто не працюють.
Усе сталося в маленькому містечку Кіровоградщини. Олексій щойно зробив пропозицію коханій Катерині та мріяв про гучне весілля. Завжди привітний, турботливий, роботящий - він прагнув бути взірцем чоловіка: сам приймав усі рішення та ніколи не жалівся, бо так роблять справжні чоловіки.
Не жалівся і тоді, коли захворів, і тоді коли його поклали у лікарню з пневмонією, лише тихо заспокоював стурбовану Катерину: «не бійся, мала, все буде добре». Минали тижні, а добре Олексієві так і не ставало. Усе лікування мало тимчасовий ефект і недуга знову виснажувала чоловіка.
Коли в черговий раз лікар не побачив покращення, він запропонував спробувати ще один варіант, який мав прояснити ситуацію – тестування на ВІЛ. Почувши про цей аналіз Олексій засміявся, бо звідки цьому ВІЛу взятися, та дізнавшись, що процедура швидка та проходить безболісно все ж погодився.
Пройшли 15 хвилин, на столі лежав швидкий тест, а на ньому чіткі 2 смужки. Спочатку чоловік не зрозумів що сталося, та лікар пояснив, що припущення підтвердились – це ВІЛ. В Олексія на мить потемніло в очах, підступили сльози, але батькові слова: «не плач і не бійся, синку, бо ти справжній чоловік» не видали жодної емоції у присутності лікаря.
Лікар продовжував говорити, заспокоювати, та всі ці слова відбивалися від кам’яного обличчя чоловіка. В його уяві Катерина в гарній білій сукні, з мереживом та букетом з маленьких троянд, з кожним словом лікаря ставала все прозорішою.
Дві, а може більше годин просидів та прогледів у вікно своєї палати Олексій. В своїх думках він лишився сам, без Катерини, друзів, майбутнього. Як він пояснить, що в нього ВІЛ, як подивиться в очі батькам? Безліч думок роїлися в його голові як комахи, але тут він пригадав бабусю, яка завжди казала: «ті лікарі тільки і знають, що помилятися». Точно, це не ВІЛ, а звичайна лікарська помилка! Від цієї думки Олексію стало тепло та спокійно, він нарешті заснув.
Наступного дня Олексій прийняв «чоловіче рішення» закінчити лікування та повернутися додому не зважаючи на слова лікаря та необхідність пройти додаткове обстеження.
Минуло півроку, і про прикру помилку лікарів Олексій вирішив не згадувати та нікому не розповідати. Він завзято працював, готувався до весілля та жив звичним життям, аж раптом йому стало зле. Вже більше тижня трималась температура, з’явилась слабкість, відчував на собі кожен протяг, а час весілля підходив все ближче. Тоді він вперше згадав про тестування на ВІЛ, його результати та слова лікаря.
Відчуття сорому та страху знову підступили, цього разу Олексій заплакав сильно та гучно, як у дитинстві. Таким його знайшла Катерина, яка вперше за 3 роки спільного життя побачила свого справжнього чоловіка маленьким та розгубленим хлопчиком.
Крізь сльози Олексій розповів їй про тест, про ВІЛ і про те, що не може починати подружнє життя з брехні.
Заспокоївшись вони прийняли рішення звернутися до лікаря-інфекціоніста. У Катерини теж виявився позитивний результат, та цього разу, разом з лікарем, на них чекала соціальна працівниця проєкту HealthLink Наталя, яка заспокоїла пару, допомогла пройти дообстеження, отримати АРТ-терапію та була поряд.
У Катерини та Олексія було гарне весілля, на якому наречений зворушливо заплакав коли побачив прекрасну наречену у білій сукні з мереживом та трояндами, пригадав її підтримку і турботу.
Кажуть, справжні чоловіки не плачуть? А може справжні чоловіки не бояться любити, бути чесними та щирими, і в цьому їх сила.
Детальну інформацію про безкоштовні послуги проєкту HealthLink можна дізнатися тут http://returnto.life.tilda.ws/health_link
