Реформа децентралізації в Україні триває. Карантин в країні та введення надзвичайної ситуації, не може зупинити поточну роботу, яка відбувається в громадах регіону, адже це механізм самоуправління, від якого залежить добробут громадян, розвиток території. Варто відзначити, що сьогодні  в області вже створено  значну частина громад, але це не означє, що у керівників цих громад більше не має ніяких викликів та проблем. 

Маємо зазначити, що питань в певних моментах тільки більшає, наприклад, що робити в сфері управління фінансовими ресурсами, які збільшуються, виконання службовцями та посадовцями своїх нових ролей та функцій і т.д.  Тож, враховуючи важливість процесів становлення громад, якість цих процесів, команда Кіровоградського регіонального офісу «U-LEADз Європою» на чолі з Олегом Яременком продовжує роботу навіть в умовах карантину, але вже в форматі smartwork, тобто  - використовуючи цифрові і дистанційні технології. «Сьогодні, експерти і радники офісу в постійному мобільному  режимі доступу для громад, враховуючи особливість ситуації в країні  -  ми забов’язані бути готовими прийти на допомогу тим громадам, які  її потребують особливо в такій,  нестандартній ситуації», - говорить Олег Яременко. 

Тож, до Вашої уваги – розмова з директором офісу Олегом Яременком про роботу в умовах карантину та специфіку взаємодії офісу з громадами у 2020 році.

 - Олеже Петровичу, позаду вже три роки роботи Вашої команди з громадами області, чи можна говорити про певну специфіку об’єднаних громад області, особливості, виділити  - успіхи та невдачі громад?

О.Я.:  Розпочнемо з проблематики. Для того, щоб оцінити ті проблеми, з якими найбільше стикаються на сьогоднійній день громади, ми повинні розуміти, скільки працює вже ця громада. У нас є такі,  що  обєдналися  у вже далекому 2015 році, є громади, які створилися рік тому, є шість громад, де пройшли вибори у грудні минулого року. Все залежить від того, на якому етапі становлення і розвитку знаходиться громада. Звичайно, що ті громади, які працюють давно, вже пройшли етап кадрового становлення, пройшли етап удосконалення системи освіти, охорони здоров*я на своїх територіях. Для них актуальним  є питання залучення інвесторів, створення нових робочих місць і т. д.  Вони вже дійшли до цього етапу функціонування.

Ті громади, які утворилися недавно, для них безумовно, пріоритет номер один - сформувати кадрову структуру, яка буде професійна, вмотивована; розпочати формувати структуру закладів освіти, охорони здоров’я. І це є ті перші кроки, які вимагаються від громад і те, що їх відрізняє від звичайних сільських рад.

Звичайній сільській раді працювати відносно легко: з боку райдержадміністрації приходять рекомендації, вказівки – що і як треба робити  і місця для творчості особливо немає.  Громади  тим і відрізняються, що вони мають у себе і ресурси, і повноваження. Тому вони самі повинні з багатьох варіантів розвитку, тих чи інших галузей обирати ті, які найбільш прийнятні для їх території. А наше завдання -  розказати про ці моделі, які існують, показати на прикладі інших громад, але  вже сама громада визначиться, що для них є найбільш оптимальним.

 -  Повертаючись до питання про специфіку становлення, вона є у наших громад?

О.Я. Давайте, розпочнемо з самого початку. Перші кроки  новоствореної громади у всіх дуже схожі. Звичайно, є відмінності, тому що громади різняться за своїм економічним та кадровим потенціалом, за стартовим соціально-економічним капіталом, так би мовити. Звісно, кожна громада має свої логістично-географічні особливості. Кожна громада має свої «фішки», «родзинки».  Але якщо узагальнити, то проблеми, з якими стикаються громади на своїх перших етапах розвитку, абсолютно ідентичні.

 - Які нові завдання стоять перед  громадами Кіровоградщини?

О.Я. Ми системно спілкуємося з керівниками усіх громад, які діють на нашій території, запрошуємо до діалогу керівників асоціацій органів місцевого самоврядування, які діють в області, наші партнерські організації, партнерські проєкти. І питання номер один - ті виклики, з якими стикаються ті чи інші території на етапах свого розвитку. Ми говоримо про історії успіху і невдачі,  якими громади можуть поділитися зі своїми колегами, які утворилися нещодавно. Досвід в цьому процесі – теж цінний капітал, він дозволяє заощаджувати час і ресурси.

Для «старих» громад, які вже пройшли перший етап становлення, найбільшими проблемами є: залучення додаткових коштів до свого бюджету, тому що перші три роки громади навчаються раціонально використовувати ті кошти, які вони мають. Дійсно, і держава дає значну підтримку, сама система оподаткування  зацікавлює менеджмент території більше збирати коштів. Отже, навчилися збирати, навчилися витрачати своє, тепер важливо навчитися залучати додаткові кошти. Важливо навчитися залучати інвестора на свою територію. Багато інших питань -  безпека, покращення комунальних послуг, надання різних муніципальних послуг, енергоефективність – це те, до чого вже прийшли громади, які вже стоять на ногах.

З позитивних особливостей громад Кіровоградщини, що можна вивести в категорію «родзинки децентралізації»?

О. Я. Скажу відверто, кожна громада має якісь свої певні особливості, які залежать від специфіки самої території. І серед цікавих кейсів, які були започатковані нашими громадами можна назвати багато прикладів.  Ганнівська об’єднана громад (ОТГ)  -  це створення пожежної команди. Вони створили її на своїй території, утримують. Це відбулося не тому, що хтось так захотів, а тому що виникла необхідність: велика територія  громади, була значна кількість пожеж, були людські жертви. Хоча у Ганнівській ОТГ не тільки пожежна команда. В громаді  власна поліцейська станція, новітня амбулаторія медична, і багато іншого. Приютівська ОТГ  зробила багато кроків вперед по створенню поліцейської станції. Туди можна їхати обмінюватися досвідом. Соколівська ОТГ створила дійсно  унікальний центр з надання адміністративних та соціальних послуг.  для отримання закордонного паспорту чи якоїсь довідки туди їдуть навіть жителі обласного центру. Мала Виска -  просування в галузі «освіта». Тобто, практично кожна територія має свою родзинку і має чим поділитися з колегами. Найголовніше для громади, щоб вона могла охопити весь комплекс, щоб був не однобокий розвиток, а щоб там були муніципальні послуги, економічний розвиток, працювали над енергоефективністю, поліцейський громади був, і багато іншого

Ви зазначили, що громада має розвиватися у всіх сегментах соціально-економічного життя, з цим важко не погодитися, також Ви сказали, що громада має «автономію» в своєму розвитку, що, на мою думку, означає і відповідальність. Тож, питання  - чи готові фахівці в громадах брати на себе відповідальність? Чи готові Ви і Ваша команда допомогти громадам отримати знання, яких у їхніх фахівців не було?

О.Я.Найбільша проблема будь-якої території це не відсутність ресурсів, чи наближення до транспортних розв’язок, залізничних вузлів, відсутність підприємств на їх території. Найбільша проблема – кадри. Менеджмент – це управління територіями. Ми бачимо сьогодні на прикладах об’єднаних громад – там, де працює гарна, фахова, вмотивована команда, там ці команди роблять значні успіхи. В порівнянні з іншими територіями, які цього ще не завжди мають, не встигли перебудувати свою систему управління, і не розуміють, що кадри вирішують все. Робота нашого офісу направлені на те, що навчити цих людей, працівників органів місцевого самоврядування, депутатів найбільш оптимальній моделі управління території. Ми працюємо три роки і за цей час провели майже 1000 заходів, в яких взяли участь майже 10 тисяч учасників. Це люди абсолютно різних професійних напрямків, починаючи від голів, заступників, секретарів, бухгалтерів, начальників відділів освіти, і, закінчуючи директорами шкіл, керівниками комунальних господарств. Ці 10 тисяч учасників заходів – це ті люди, яких ми уже чомусь навчили. Ми є фактично навчально-методичним закладом для об і не тільки для них. З будь-якими питаннями щодо розвитку та роботи громади, вони завжди можуть звертатися до нас. Можна сказати, що ми працюємо на запити громад, умовно  - ми бачимо , що стоїть питання формування бюджету, ми розказуємо про те, як формувати бюджет і особливості бюджету на наступний рік, і це далеко не повний перелік питань.

Якщо ми говорили про дефіцит кадрів управлінців, фахівців,  менеджементу, то ми не можемо не зачепити і  проблему кадрів в таких сегментах  як медицина, освіта. Окремі громади намагаються створювати конкурентні пропозиції на ринку праці, аби  залучити і  утримати таких фахівців у себе на територіях. Але це досить локальні приклади, а проблема є масовою. Що тут можна зробити?

О.Я. Громади не затислі  в рамки якихось державних програм і політик, які відбуваються в рамках реформи охорони здоров’я і так далі. Вони мають багато можливостей. Зокрема, можливість за рахунок власних коштів, які вони збирають на своїй території,  мотивувати фахових  медичних працівників  обрати саме цю громаду для роботи. Їм ніхто не забороняє найняти не одного, а трьох фельдшерів для свого ФАПу. Питання в тому, яким чинном платити цим людям заробітну плату, як це громада може забезпечити, умови роботи, умови проживання і багато іншого. Ті громади, де гостро стоять питання медичного забезпечення, це, як правило, громади, які знаходяться далеко від районних і обласних центрів, і керівники цих громад докладають значні зусилля, щоб вирішити питання. Сьогодні  можу навести  як свіжі приклади активного пошуку медиків для громади Приютівську і Дмитрівську ОТГ. Громади розуміють потребу і головне – винайшли ресурси для вирішення своєї задачі.

 - Ви сказали, що попри карантин  - не припиняєте роботу з громадами, продовжуєте – просто переходите в он-лайн. Яку саме допомогу може надати ваш офіс в такому форматі?

О.Я. Попри складні обставини - це консультативна,  методична і багато інших видів допомог, тому що «спроможність чи неспроможність», це не наявність потужного господарства, кар'єра, елеватора чи залізниці у себе на території.  «Спроможність чи неспроможність»  - в головах управлінців ОТГ.  Спроможність – це коли громада зацікавлена, щоб у них працювали кваліфіковані грамотні працівники, депутати, а потім уже ці працівники і обранці зроблять так, що б у них на теритрії  надавалися на пристойному рівні освітні, медичні послуги і багато іншого. Ми готові навчити місцевих фахівців. Це наше завдання. Так, сьогодні ми дещо обмежені у пересуванні, маємо бути на дистанції, але технології дозволяють нам бути поруч - форм і методів у нас є багато. Семінари, наради, тренінги, які ми проводили регулярно на базі офісу тепер перевели в режим он-лайн, телефоном. Крім цього, наша команда продовжує допомогати писати стратегії розвитку громад. Також в он-лайн режимі.  

Ми віримо в хороше і своєю роботою намагаємося допомогти громадам також змінити життя людей. Одне із актуальних питань, що сьогодні активно розгялається і нашою командою і Програмою «U-LEADз Європою», є робота з категоріями ризику в сенсі коронавірусу – це люди похилого віку. Як їм може допомогти громада, як зберегти їх життя.

Думаємо, шукаємо рішення, використовуємо всі наявні можливості, плануємо активну роботу з вебінарами, семінарами та ін. Слідкуйте за анонсами подій на нашій сторінці в фейсбуці, долучайтеся.

Дякую за розмову!