Нещодавно Рада підтримала законопроект № 2351 щодо захисту тварин від жорстокого поводження. Зокрема він посилює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, повертає інститут конфіскації та зобов’язує слідчих встановлювати причину смерті тварини. Його підтримали аж 318 парламентарів, що є високим показником для зоозахисних ініціатив. Давайте розберемось разом, чим цей законопроект є особливим та чи насправді він здатен вплинути на стан речей.

У 2013 році в Україні було ратифіковано Європейську конвенцію про захист домашніх тварин, де визначено основні принципи ставлення до домашніх та безпритульних тварин, зокрема: принципи утримання домашніх улюбленців, обмеження щодо використання у комерційних цілях, перераховано допустимі випадки проведення хірургічних операцій тварин і їхнього усипляння, заходи, які можуть застосовуватися щодо безпритульних тварин, зокрема з метою зменшення їхньої кількості та виключення їхнього відлову, утримання й усипляння тощо.

І хоч, ратифікувавши конвенцію, Україна взяла на себе зобов’язання вживати заходів щодо захисту тварин, сучасне законодавство досі не до кінця відповідає прийнятим європейським вимогам. Ба більше, низка статей навіть неузгоджені одна з одною і є лише формальністю, наприклад:

стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка карає за жорстоке поводження з тваринами, є не узгодженою із законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (тому практично не діє);

норми ст. 18, 20, 21, 22, 23, 25, 26 цього закону є формальними, тому що покарання за їх порушення у ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка була прийнята раніше, не передбачено (ст. 25 цього закону забороняє дельфінаріям використовувати будь-яку воду, окрім морської, але усі дельфінарії України порушують цю статтю, за що оштрафувати їх неможливо, тому що за її порушення не прописано санкцію в статті 89 Кодексу).

У зв’язку з цим автори зоозахисної ініціативи зазначають, що саме ухвалення проекту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)" (далі — проект закону) може стати одним з найважливіших кроків у впровадженні міжнародного досвіду гуманних цінностей в Україні.

Проте, чи буде майбутнє у законопроекту після другого читання, достеменно не відомо, адже за словами одного з його авторів, народного депутата від партії "Слуга народу" Юлії Овчинникової, надійшла велика кількість поправок, близько 50-ти від різних асоціацій. Зокрема, достатньо велика кількість зауважень надійшла від Національної академії наук, вони пов'язані насамперед із використанням тварин для проведення експериментів. Хай там як, але законопроект викликав резонанс у суспільстві, тож варто розглянути, які основні зміни він принесе у разі ухвалення.

Основні положення законопроекту

Поправки законопроекту (понад 60 поправок до 11-х законодавчих актів) визначають більш чітку позицію гуманного ставлення, запроваджуючи такі поняття, як-от: "каліцтво тварин", "тілесне ушкодження тварин" тощо. Варто зазначити, що вони стосуються усіх видів тварин, виділених українським законодавством: не лише поводження з домашніми чи безпритульними тваринами, норми законопроекту також регулюють ставлення до сільськогосподарських та диких тварин.

Домашні та безпритульні тварини. За словами одного з ініціаторів законопроекту, представника Міжнародного благодійного фонду Four Paws International ("Чотири лапи"), директора ТОВ "Чотири лапи-Україна" Олесі Лісчишиної, поправки змінюють ставлення до безпритульних тварин на рівні законодавства, зокрема формують інше бачення регулювання їх чисельності.

Законопроектом № 2351 забороняється:

евтаназія як метод регулювання чисельності безпритульних тварин;

"Регулювання чисельності безпритульних тварин має здійснюватися методом біостерилізації з подальшою вакцинацією, ідентифікацією, кліпсуванням та розміщенням у притулки, переданням до громадських організацій чи поверненням до ареалу перебування. У нас часто отруюють та вбивають тварин, а важливим пунктом законопроекту є саме заборона умертвіння тварин для регулювання чисельності. Тобто заборона масової евтаназії. Це питання у деяких містах стоїть надто гостро", — зазначає Олеся Лісчишина.

Проте не всі зоозахисники до кінця впевнені щодо правильності формулювання  заборони. Зокрема, за словами голови ГО "Зелена сила" Андріани Байло, ті, хто хоче причини тварині страждання, завжди знайдуть шлях: "Проект закону забороняє евтаназію, але існує таке зловживання, як відстріл мисливцями собак та котів, і в районному чи обласному центрі ніхто нікому не заважає відловити і вивезти тварину у ліс та розстріляти". Зоозахисниця також додає, що для того, щоб у таких людей не залишалось вибору, зоозахисні ініціативи мають схвалюватись пліч-о-пліч: "Законопроект № 2232 (проти притравки) забороняє відстріл собак і котів, тому їх ухвалювати потрібно паралельно. Але, як бачимо, з останнім поки не поспішають".

бити, вбивати, труїти, душити і калічити безпритульних тварин, умертвляти шляхом утоплення, використовувати електричний струм;

замуровувати тварин у підвальних приміщеннях;

За словами директора ТОВ "Чотири лапи-Україна" Олесі Лісчишиної, ця норма є гарною настановою для ОСББ та ЖЕКів, які закривають підвали будинків, де живуть вуличні коти.

Але зоозахисниця Андріана Байло називає заборону суперечливою, адже щодо її формулювання також є питання: "Люди часто зловживають, виганяючи тварин на вулиці і замуровуючи підвали. Тобто, що їм заборонить закрити доступ до підвального приміщення?" За словами Андріани, варто було б прописати більш чітку заборону — заборону закривати доступ до підвальних приміщень.

дарувати домашніх тварин як призи, нагороду чи премії;

залишати тварин у салоні автомобіля при температурі навколишнього середовища вищій, ніж +20ºC та нижчій, ніж -5ºC;

пропаганда жорстокого поводження з тваринами.

Законопроектом пропонується вигулювати тварину лише в наморднику та з повідком, а також у нашийнику з ідентифікувальними позначками.

Сільськогосподарські тварини. "Нарешті законодавчі зміни почали стосуватися категорії найбільш беззахисних, безправних тварин, знущання над якими відбувається за височенними парканами", — говорить представниця ГО "Відкриті клітки Україна", адвокат Світлана Руденко.

Розслідування жорстокого поводження з сільськогосподарськими тваринами в Україні на сьогодні не має жодних перспектив. Адже найчастіше виробництво орієнтоване на швидкість, чим пояснюється певна халатність у ставленні до сільськогосподарських тварин. Проте поступово, люди починають усвідомлювати той факт, що навіть якщо тварини вирощуються для продуктів, що будуть вживатися людьми, це не означає, що їм можна причиняти страждань, калічити й умертвляти найбільш болючим способом.

Законодавчі зміни, які будуть стосуватися саме сільськогосподарських тварин:

Забороняється умертвління тварин до повної втрати свідомості;

"На великих підприємствах, де швидкість вирішує все, ігноруються будь-які страждання тварини, які виходять за рамки розуміння людської природи. Людина, яка ніколи не працювала на бійні, не зможе зрозуміти, як так можна поводитись з твариною. Але гроші та швидкість виправдовують, на жаль, усе", — зазначає Світлана Руденко.

Забороняється проведення болісних процедур без застосування знеболювального;

Наприклад, найбільшою групою сільськогосподарських тварин в Україні є свині та кури. Будь-які "процедури" з цими тваринами виконуються без знеболювання. Зокрема, патрання курей чи обрізання хвостів та кастрація кнурів.

"Причому, я наголошую, що свині, які живуть у дикій природі або на фермах з добрим рівнем добробуту, не потребують обрізання хвоста, тому що інші особини його не чіпають. Але коли свиня, у якої дуже розвинений інстинкт рити, живе усе своє життя, особливо якщо свині утримуються станковим способом, на бетонній підлозі у маленькій клітці (добре якщо це буде загін), не може жодним чином себе розважити, і тому єдине, що лишається, — об'їдати хвости своїх родичів, через що їх видаляють і видаляють жорстоко".

Забороняється застосування знарядь та методів у роботі з тваринами, які призводять до їх каліцтва та страждань.

Забороняється використання для роботи хворих, поранених, слабких, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;

Забороняється утримувати тварин у приміщеннях, де проводиться їх забій або де містяться туші забитої тварини.

Відповідно до нових норм, умови використання тварин у сільському господарстві мають відповідати їхнім фізіологічним, видовим та індивідуальним особливостям, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності.

Зокрема, умови в приміщеннях для утримання тварин або на майданчиках для вигулу, зокрема освітлення, температура, вологість, циркуляція повітря, вентиляція, концентрація газів і рівень шуму тощо мають відповідати їхнім фізіологічним і видовим потребам в обсягах, визначених законодавством.

Дикі тварини. За словами одного з ініціаторів законопроекту, директора ГО "Київський еколого-культурний центр" Володимира Борейка, попри заборону вивезення тварин і рослин, занесених до Червоної книги, конвенціями, які стосуються саме рідкісних тварин, така практика в Україні існує, і цих тварин справді переміщають через митний кордон.

"Я маю відповідь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, колишня ветеринарна служба, в якій йдеться про те, що з 2014 по 2017 рік за офіційними даними (вони видають ветеринарні паспорти, а для того, щоб зараз за українським законодавством вивезти будь-яку тварину, треба лише ветеринарний паспорт, що проводиться дуже формально) було вивезено до Саудівської Аравії, ОАЕ, Лівії, Лівану, Кувейту, Катару, Йорданії 179 тис. 974 голови дрібних декоративних птиць: щиглик, снігур, чиж, синиця та інші", — зазначає Володимир Борейко.

Тобто за 4 роки було вивезено майже 200 тисяч наших птахів, що є контрабандою. Як зазначає Володимир, така кількість птахів потрібна в арабських країнах для приготування делікатесу — "Паштет із солов’їних язиків". Оскільки солов'я дістати важче, контрабандою вивозять інших маленьких птахів.

"У мене є листи Державної екологічної інспекції, які пишуть, що три тижні тому на Митному посту "Аеропорт Бориспіль" було затримано 4 тис. 600 екземплярів співочих птахів, два тижні тому — 7 тис., місяць тому — 11 тисяч 405 екземплярів. За півтора місяця в аеропорту "Бориспіль" було затримано практично 10 тис. птахів, але окрім того, ми не знаємо скільки вдалось вивезти. А скажімо, з аеропорту Жуляни інформації немає, але там теж вивозять. Так само з аеропортів Одеси, Львова, Дніпра. Колосальна кількість співочих птахів вивозиться в арабські країни для виготовлення паштету", — говорить один із ініціаторів законопроекту Володимир Борейко.

За словами Борейка, справа в тому, що офіційно всі ці птахи мають ветеринарні паспорти, а неофіційно — їх вивозити не можна. "Коли митники їх затримують, цим контрабандистам навіть нічого не робиться. Бо у нас немає статті в Кримінальному кодексі, за якою можна було б посадити хоча б на кілька місяців. Є стаття адміністративного кодексу з покаранням у 200 грн. Але що таке 200 грн, якщо один птах у нас коштує 20 грн, а там 100 доларів", — додає експерт.

Законопроектом № 2351 вводиться у Кримінальний кодекс стаття 201/2, яка забороняє контрабанду диких тварин. До того ж забороняється імпорт та посилюється відповідальність за транскордонне переміщення тварин. За словами одного із авторів законопроекту, народного депутата України від партії "Слуга народу" Олександра Мариковського, декілька поправок проекту закону № 2351 здатні суттєво допомогти й у вирішенні питання щодо дельфінаріїв, а саме ліквідувати корінь проблеми — імпорт:

"Якщо подивитися в корінь проблеми з дельфінаріями, то він зовсім, мені здається, не в самих дельфінаріях, а в тому, що дельфіни потрапляють до цих дельфінаріїв. Корінь проблеми — це легальний та нелегальний імпорт та експорт тварин".

"Україна є своєрідним “Сомалі” з контрабанди морських ссавців. Бездіяльність органів державної влади та перевірчих органів, які формують та реалізують державну політику в галузі екології та охорони природи, а також захисту тварин і їх благополуччя, призвели до того, що морських ссавців нелегально виловлюють, продають і тримають у жахливих умовах, які не відповідають принципам гуманності, які закріплено у внутрішньому законодавстві (статті 7, 8 та 25 закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”) і міжнародними договорами (The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES та інші)", — йшлося в пояснювальній записці до одного з проектів закону щодо питань захисту морських ссавців (дельфінів, китів, білух, морських котиків, моржів)".

Також забороняється:

Фотографування з дикими тваринами в населених пунктах;

Утримання диких тварин у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, оздоровчих закладах та інших непридатних для показу диких тварин у громадських місцях, а також у квартирах, приватних будинках, присадибних, садових ділянках (ведмедів, левів, тигрів, кабанів, крокодилів, вовків, великих та отруйних змій, хижих птахів та інших тварин, які становлять загрозу для людей, або видів тварин, занесених до Червоної книги і до Списку II Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни).

"Зловживань справді багато, тварин спокійно можуть утримувати в жахливих умовах, але питання у тому, чи вирішено, куди цих тварин помістять після конфіскації? На сьогодні реабілітаційного центру немає, тим паче не знаємо кількості таких тварин", — говорить про сумніви успіху заборони Андріана Байло. Зоозахисниця зазначає, що для того, аби успішно щось забороняти, варто розуміти масштаби справи, скільки цих тварин насправді утримується в домашніх умовах: "Циркових тварин погодився забрати "Фельдман Екопарк", тих, що на державному утриманні, а куди цих приватних? Наразі невідомо".

Варто зазначити, що одним із найважливіших досягнень законопроекту ініціатори називають повернення інституту конфіскації. Адже на сьогодні, якщо є факт жорстокого поводження, поліція приходить, складає протокол, але лишає тварину в руках господаря. "Припинення права власності, згідно з 41-ю статтею Конституції, може відбуватись тільки за рішенням суду, і до рішення суду ця тварина утримується в тої людини, на рахунок гуманного ставлення до тварини якої є сумніви", — пояснює голова ГО "Зелена сила" Андріана Байло.

Відповідно до положень проекту закону, якщо будуть підстави вважати, що тварині небезпечно, під запис у протоколі поліція вилучатиме цю тварину до притулку,  зоопарку чи під утримання ГО до рішення суду.

Також проект закону пропонує заборонити всі види рубок лісу за периметром охоронних ділянок у лісах навколо місць проживання та розмноження рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в радіусі 500 метрів.

"Завдяки таким масштабним рубкам лісу (Україна є головним імпортером лісу до Європи, а також імпортує до Китаю), кожна 5 тварина і кожна 8 рослина, що занесена до Червоної книги України, страждає від цієї рубки. Наприклад, є чорний лелека, він живе у лісі, і якщо він зробив гніздо, то прилітатиме у нього перший, другий, третій раз. Якщо там зрубати ліс, птаха покине домівку", — говорить про важливість заборони вирубки директор ГО "Київський еколого-культурний центр" Володимир Борейко.

Посилення відповідальності за злочини щодо тварин

Законопроектом № 2351 посилюється кримінальна та адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, зокрема запроваджується адміністративна відповідальність за жорстоке або безвідповідальне поводження з тваринами з 16 років, а також кримінальна відповідальність — з 14 років.

"На мій погляд, важливо зменшити вік притягнення до кримінальної відповідальності. Тому що, на жаль, наше законодавство не є дуже послідовним у питанні притягнення до кримінальної відповідальності. Понад половину засуджених, які відбувають покарання, — це засуджені за такі дрібні злочини, як крадіжка, а крадіжка в Україні - це таємне викрадення чужого майна, трохи більшого, ніж 200 грн. Тому можна уявити, що таке крадіжка, а що таке жорстоке поводження, яке демонструє схильність особи до насилля, жорстокості, завдання шкоди тому, хто є, очевидно, беззахисним", — говорить один з ініціаторів законопроекту, представниця ГО "Відкриті клітки Україна" Світлана Руденко. За її словами, зменшення віку притягнення до кримінальної відповідальності є послідовним кроком, якщо за крадіжку передбачено відповідальність з 14 років.

"Особливо це має значення в умовах, коли усі криміналістичні дослідження свідчать про зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами і жорстоким поводженням щодо людей у майбутньому", — додає Світлана.

З цією думкою погоджується і зоозахисниця Андріана Байло, зазначаючи, що зменшення віку притягнення до відповідальності стане чудовим приводом для того, щоб у школах про це почали говорити на окремих годинах: "З’явиться година для того, щоб розповісти про жорстоке поводження з тваринами і те, що діти такого віку мають розуміти, що вже відповідають за свої дії".

Порушення

Передбачена кримінальна відповідальність

1. Порушення правил транспортування тварин, якщо ці дії привели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі;

2. Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті (зараз передбачено адміністративний штраф);

3. Нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів;

4. Публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Позбавлення волі на строк від 2 до 3 років з конфіскацією тварини та позбавленням на 5 років права утримувати тварин.

5. Порушення правил утримання тварин.

Штраф розміром до 8500 грн.

6. Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, зокрема безпритульними тваринами, якщо ці дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини.

Позбавлення волі на термін від 2 до 3 років із конфіскацією тварини, а також на термін від 3 до 5-ти років із конфіскацією тварини (якщо ті самі дії було вчинено у присутності малолітнього чи неповнолітнього).

7. Жорстоке поводження для пропаганди на зображеннях у кіно та відео, комп’ютерних програмах.

Позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією тварини і матеріалів.

Обмеження волі до 5 років з конфіскацією матеріалів або штраф від 1700 до 5100 грн (за збут чи розповсюдження зображень, творів, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних матеріалів, що пропагують жорстоке поводження з тваринами)

8. Переміщення через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням рідкісних видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, Конвенції СІТЕС і Бернської конвенції, що заподіяло суттєвої шкоди;

Позбавлення волі на термін від 3 до 7 років та від 5 до 10 років із конфіскацією майна за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою.

Окрім змін до Кримінального кодексу України, законопроектом пропонуються й зміни щодо порядку кримінального провадження у сфері поводження з тваринами — Кримінального процесуального кодексу України.

Йдеться про зміни у роботі слідчого, прокурора чи іншої уповноваженої особи, яка, затримавши порушника, має тимчасово вилучити тварину і забезпечити передачу тварини у притулок або ГО із захисту тварин від жорстокого поводження на відповідальне зберігання. Окрім того, визначається обов'язок слідчого або прокурора призначити судову ветеринарну експертизу щодо встановлення причин смерті тварини.

"Якщо законопроект набуде чинності, це означатиме, що слідчий не зможе знищити труп тварини або не здійснити жодну фіксацію причин її смерті. Тобто не зібрати ті матеріали, які можуть стати предметом судово-ветеринарного дослідження", — зазначає адвокат Світлана Руденко.

Проектом закону посилюються також права місцевих рад з питань захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема місцеві ради встановлюють заборону провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у заїжджих пересувних цирках-шапіто з тваринами, іншої господарської діяльності, що містить ознаки жорстокого поводження з тваринами.

Варто сказати, що суворість законодавчих норм не завжди призводить до їх виконання, але за словами ініціаторів законопроекту, посилення відповідальності є сигналом того, що Україна йде до розбудови цивілізованого суспільства.

Обов'язок контролю над дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження і вживання відповідних заходів у разі порушення законодавства покладено на Національну поліцію.

Про долю інших зоозахисних ініціатив

Під час розгляду та обговорення взятого за основу у першому читанні зоозахисного законопроекту № 2351 спливало багато поправок, які мають на меті зачепити вирішення інших зоозахисних питань.

Мова про заборону використання тварин у розважальній діяльності, у контексті гучних випадків, пов’язаних з катаннями на кінних каретах чи безпосередньо на самих конях та віслюках, а також про функціонування дельфінаріїв в Україні, тим часом як у 14 країнах Європи діє заборона на утримання в неволі китоподібних.

На рахунок долі першої ініціативи поки нічого не відомо, єдиним рішенням, що пропонує проект закону № 2351 для подібного бізнесу на тваринах, є розширення повноважень місцевих рад, органів місцевого самоврядування щодо заборони такої діяльності. Тобто фактично уся діяльність, яка сьогодні пов’язана з добробутом тварин у певній місцевості, не є врегульованою, а згаданий законопроект, за словами адвоката Світлани Руденко, вносить до повноважень органів місцевого самоврядування можливість забороняти таку діяльність на території певної адміністративно-територіальної одиниці.

Ініціатива щодо дельфінаріїв може похизуватись трохи більшим успіхом, адже за словами народного депутата від партії "Слуга народу" Юлії Овчинникової, проект закону, який пов'язаний саме із захистом морських ссавців і деяких представників хрящових риб, вже напрацьовано.

"Ми напрацювали у Комітеті "дорожню карту", яким чином будемо планувати цю ініціативу. По-перше, ми б хотіли максимально проглянути з усіх боків щодо екологічного стану та останніх перевірок усіх дельфінаріїв, які існують в Україні. По-друге, за даними зоозахисників в Україні є близько 56 представників дельфінів, тож зараз нам треба на усіх рівнях відпрацювати можливість того, яким чином це шкодить життю тварин безспосередньо", — говорить Юлія Овчинникова.

Також одним із пунктів "дорожньої карти" (їх 11) є отримання фахових професійних висновків щодо впливу, саме взаємодії з морськими ссавцями, на дітей, які, наприклад, мають фізіологічні вади. "Тому що офіційного підтвердження немає на сьогодні. Є певні дописи у "Фейсбуку", як у пані Супрун, але ми повинні довіряти офіційним фактам", — зазначає народний депутат, додаючи, що наукові установи підтримують законопроект: "Ми маємо понад 5 висновків від наукових установ про те, що вони підтримують цей законопроект і потрібно максимально вилучати та створювати реабілітаційні центри".

Саме проблема створення та розміщення реабілітаційного центру в нашій країні суттєво гальмує вирішення цього питання, адже, за словами зоолога, експерта у галузі ссавців Павла Гольдіна, сьогодні, коли Крим тимчасово непідконтрольний Україні, в умовах північно-західного Причорномор’я створювати установи напіввільного утримування з природних причин є неможливим. Також експерти зазначають іншу проблему, яка полягає у відмінності між породами ссавців і, навіть у разі побудови реабілітаційного центру, про можливі ризики загибелі тих тварин, які не є видами морської екосистеми України.

Так чи інакше, як зазначалось вище, у разі ухвалення законопроекту № 2351 є вірогідність у вирішенні кореня проблеми — припиненні контрабанди українськими морськими ссавцями, а також ввезення на територію країни нових морських ссавців для дельфінаріїв.

Тож, відповідаючи на питання, чи насправді цей законопроект здатен вплинути на стан речей, варто сказати "Так", адже на папері він може вирішити одразу декілька зоозахисних проблем, інше питання полягає в тому, як все відбуватиметься на практиці: від виконання своїх обов'язків контрольними та митними органами до усвідомлення відповідальності за свої вчинки звичайними громадянами. Проте все ж про це рано говорити, адже попереду друге читання (навесні), і немає гарантій того, що після схвалення поправок підтримка у 318 голосів збережеться.

Відповідно до нових норм, умови використання тварин у сільському господарстві мають відповідати їхнім фізіологічним, видовим та індивідуальним особливостям, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності.

Зокрема, умови в приміщеннях для утримання тварин або на майданчиках для вигулу, зокрема освітлення, температура, вологість, циркуляція повітря, вентиляція, концентрація газів і рівень шуму тощо мають відповідати їхнім фізіологічним і видовим потребам в обсягах, визначених законодавством.

Дикі тварини. За словами одного з ініціаторів законопроекту, директора ГО "Київський еколого-культурний центр" Володимира Борейка, попри заборону вивезення тварин і рослин, занесених до Червоної книги, конвенціями, які стосуються саме рідкісних тварин, така практика в Україні існує, і цих тварин справді переміщають через митний кордон.

"Я маю відповідь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, колишня ветеринарна служба, в якій йдеться про те, що з 2014 по 2017 рік за офіційними даними (вони видають ветеринарні паспорти, а для того, щоб зараз за українським законодавством вивезти будь-яку тварину, треба лише ветеринарний паспорт, що проводиться дуже формально) було вивезено до Саудівської Аравії, ОАЕ, Лівії, Лівану, Кувейту, Катару, Йорданії 179 тис. 974 голови дрібних декоративних птиць: щиглик, снігур, чиж, синиця та інші", — зазначає Володимир Борейко.

Тобто за 4 роки було вивезено майже 200 тисяч наших птахів, що є контрабандою. Як зазначає Володимир, така кількість птахів потрібна в арабських країнах для приготування делікатесу — "Паштет із солов’їних язиків". Оскільки солов'я дістати важче, контрабандою вивозять інших маленьких птахів.

"У мене є листи Державної екологічної інспекції, які пишуть, що три тижні тому на Митному посту "Аеропорт Бориспіль" було затримано 4 тис. 600 екземплярів співочих птахів, два тижні тому — 7 тис., місяць тому — 11 тисяч 405 екземплярів. За півтора місяця в аеропорту "Бориспіль" було затримано практично 10 тис. птахів, але окрім того, ми не знаємо скільки вдалось вивезти. А скажімо, з аеропорту Жуляни інформації немає, але там теж вивозять. Так само з аеропортів Одеси, Львова, Дніпра. Колосальна кількість співочих птахів вивозиться в арабські країни для виготовлення паштету", — говорить один із ініціаторів законопроекту Володимир Борейко.

За словами Борейка, справа в тому, що офіційно всі ці птахи мають ветеринарні паспорти, а неофіційно — їх вивозити не можна. "Коли митники їх затримують, цим контрабандистам навіть нічого не робиться. Бо у нас немає статті в Кримінальному кодексі, за якою можна було б посадити хоча б на кілька місяців. Є стаття адміністративного кодексу з покаранням у 200 грн. Але що таке 200 грн, якщо один птах у нас коштує 20 грн, а там 100 доларів", — додає експерт.

Законопроектом № 2351 вводиться у Кримінальний кодекс стаття 201/2, яка забороняє контрабанду диких тварин. До того ж забороняється імпорт та посилюється відповідальність за транскордонне переміщення тварин. За словами одного із авторів законопроекту, народного депутата України від партії "Слуга народу" Олександра Мариковського, декілька поправок проекту закону № 2351 здатні суттєво допомогти й у вирішенні питання щодо дельфінаріїв, а саме ліквідувати корінь проблеми — імпорт:

"Якщо подивитися в корінь проблеми з дельфінаріями, то він зовсім, мені здається, не в самих дельфінаріях, а в тому, що дельфіни потрапляють до цих дельфінаріїв. Корінь проблеми — це легальний та нелегальний імпорт та експорт тварин".

"Україна є своєрідним “Сомалі” з контрабанди морських ссавців. Бездіяльність органів державної влади та перевірчих органів, які формують та реалізують державну політику в галузі екології та охорони природи, а також захисту тварин і їх благополуччя, призвели до того, що морських ссавців нелегально виловлюють, продають і тримають у жахливих умовах, які не відповідають принципам гуманності, які закріплено у внутрішньому законодавстві (статті 7, 8 та 25 закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”) і міжнародними договорами (The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES та інші)", — йшлося в пояснювальній записці до одного з проектів закону щодо питань захисту морських ссавців (дельфінів, китів, білух, морських котиків, моржів)".

Також забороняється:

• Фотографування з дикими тваринами в населених пунктах;

• Утримання диких тварин у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, оздоровчих закладах та інших непридатних для показу диких тварин у громадських місцях, а також у квартирах, приватних будинках, присадибних, садових ділянках (ведмедів, левів, тигрів, кабанів, крокодилів, вовків, великих та отруйних змій, хижих птахів та інших тварин, які становлять загрозу для людей, або видів тварин, занесених до Червоної книги і до Списку II Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни).

Варто зазначити, що одним із найважливіших досягнень законопроекту ініціатори називають повернення інституту конфіскації. Адже на сьогодні, якщо є факт жорстокого поводження, поліція приходить, складає протокол, але лишає тварину в руках господаря. "Припинення права власності, згідно з 41-ю статтею Конституції, може відбуватись тільки за рішенням суду, і до рішення суду ця тварина утримується в тої людини, на рахунок гуманного ставлення до тварини якої є сумніви", — пояснює голова ГО "Зелена сила" Андріана Байло.

Відповідно до положень проекту закону, якщо будуть підстави вважати, що тварині небезпечно, під запис у протоколі поліція вилучатиме цю тварину до притулку,  зоопарку чи під утримання ГО до рішення суду.

Також проект закону пропонує заборонити всі види рубок лісу за периметром охоронних ділянок у лісах навколо місць проживання та розмноження рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу в радіусі 500 метрів.

"Завдяки таким масштабним рубкам лісу (Україна є головним імпортером лісу до Європи, а також імпортує до Китаю), кожна 5 тварина і кожна 8 рослина, що занесена до Червоної книги України, страждає від цієї рубки. Наприклад, є чорний лелека, він живе у лісі, і якщо він зробив гніздо, то прилітатиме у нього перший, другий, третій раз. Якщо там зрубати ліс, птаха покине домівку", — говорить про важливість заборони вирубки директор ГО "Київський еколого-культурний центр" Володимир Борейко.

Посилення відповідальності за злочини щодо тварин

Законопроектом № 2351 посилюється кримінальна та адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, зокрема запроваджується адміністративна відповідальність за жорстоке або безвідповідальне поводження з тваринами з 16 років, а також кримінальна відповідальність — з 14 років.

"На мій погляд, важливо зменшити вік притягнення до кримінальної відповідальності. Тому що, на жаль, наше законодавство не є дуже послідовним у питанні притягнення до кримінальної відповідальності. Понад половину засуджених, які відбувають покарання, — це засуджені за такі дрібні злочини, як крадіжка, а крадіжка в Україні - це таємне викрадення чужого майна, трохи більшого, ніж 200 грн. Тому можна уявити, що таке крадіжка, а що таке жорстоке поводження, яке демонструє схильність особи до насилля, жорстокості, завдання шкоди тому, хто є, очевидно, беззахисним", — говорить один з ініціаторів законопроекту, представниця ГО "Відкриті клітки Україна" Світлана Руденко. За її словами, зменшення віку притягнення до кримінальної відповідальності є послідовним кроком, якщо за крадіжку передбачено відповідальність з 14 років.

"Особливо це має значення в умовах, коли усі криміналістичні дослідження свідчать про зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами і жорстоким поводженням щодо людей у майбутньому", — додає Світлана.

З цією думкою погоджується і зоозахисниця Андріана Байло, зазначаючи, що зменшення віку притягнення до відповідальності стане чудовим приводом для того, щоб у школах про це почали говорити на окремих годинах: "З’явиться година для того, щоб розповісти про жорстоке поводження з тваринами і те, що діти такого віку мають розуміти, що вже відповідають за свої дії".

Окрім змін до Кримінального кодексу України, законопроектом пропонуються й зміни щодо порядку кримінального провадження у сфері поводження з тваринами — Кримінального процесуального кодексу України.

Йдеться про зміни у роботі слідчого, прокурора чи іншої уповноваженої особи, яка, затримавши порушника, має тимчасово вилучити тварину і забезпечити передачу тварини у притулок або ГО із захисту тварин від жорстокого поводження на відповідальне зберігання. Окрім того, визначається обов'язок слідчого або прокурора призначити судову ветеринарну експертизу щодо встановлення причин смерті тварини.

"Якщо законопроект набуде чинності, це означатиме, що слідчий не зможе знищити труп тварини або не здійснити жодну фіксацію причин її смерті. Тобто не зібрати ті матеріали, які можуть стати предметом судово-ветеринарного дослідження", — зазначає адвокат Світлана Руденко.

Проектом закону посилюються також права місцевих рад з питань захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема місцеві ради встановлюють заборону провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у заїжджих пересувних цирках-шапіто з тваринами, іншої господарської діяльності, що містить ознаки жорстокого поводження з тваринами.

Варто сказати, що суворість законодавчих норм не завжди призводить до їх виконання, але за словами ініціаторів законопроекту, посилення відповідальності є сигналом того, що Україна йде до розбудови цивілізованого суспільства.

Обов'язок контролю над дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження і вживання відповідних заходів у разі порушення законодавства покладено на Національну поліцію.

Про долю інших зоозахисних ініціатив

Під час розгляду та обговорення взятого за основу у першому читанні зоозахисного законопроекту № 2351 спливало багато поправок, які мають на меті зачепити вирішення інших зоозахисних питань.

Мова про заборону використання тварин у розважальній діяльності, у контексті гучних випадків, пов’язаних з катаннями на кінних каретах чи безпосередньо на самих конях та віслюках, а також про функціонування дельфінаріїв в Україні, тим часом як у 14 країнах Європи діє заборона на утримання в неволі китоподібних.

На рахунок долі першої ініціативи поки нічого не відомо, єдиним рішенням, що пропонує проект закону № 2351 для подібного бізнесу на тваринах, є розширення повноважень місцевих рад, органів місцевого самоврядування щодо заборони такої діяльності. Тобто фактично уся діяльність, яка сьогодні пов’язана з добробутом тварин у певній місцевості, не є врегульованою, а згаданий законопроект, за словами адвоката Світлани Руденко, вносить до повноважень органів місцевого самоврядування можливість забороняти таку діяльність на території певної адміністративно-територіальної одиниці.

Ініціатива щодо дельфінаріїв може похизуватись трохи більшим успіхом, адже за словами народного депутата від партії "Слуга народу" Юлії Овчинникової, проект закону, який пов'язаний саме із захистом морських ссавців і деяких представників хрящових риб, вже напрацьовано.

Так чи інакше, як зазначалось вище, у разі ухвалення законопроекту № 2351 є вірогідність у вирішенні кореня проблеми — припиненні контрабанди українськими морськими ссавцями, а також ввезення на територію країни нових морських ссавців для дельфінаріїв.

Тож, відповідаючи на питання, чи насправді цей законопроект здатен вплинути на стан речей, варто сказати "Так", адже на папері він може вирішити одразу декілька зоозахисних проблем, інше питання полягає в тому, як все відбуватиметься на практиці: від виконання своїх обов'язків контрольними та митними органами до усвідомлення відповідальності за свої вчинки звичайними громадянами. Проте все ж про це рано говорити, адже попереду друге читання (навесні), і немає гарантій того, що після схвалення поправок підтримка у 318 голосів збережеться.