Спеціалісти Кропивницького міського управління
Держпродспоживслужби області взяли участь у семінарі для керівників
органів самоорганізації населення Фортечного району м. Кропивницький з
питань дотримання правил утримання територій населених пунктів, якості води з
індивідуальних колодязів, профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії,
необхідності проведення дератизаційних заходів з метою недопущення захворювання
на лептоспіроз. Актуальність заходу зумовлена лабораторно підтвердженим
випадком захворювання на лептоспіроз у м. Кропивницький.
Для більшості мешканців приватних домоволодінь у м. Кропивницький основним джерелом питного водозабезпечення є колодязі. Тож спеціалісти Держпродспоживслужби наголосили на необхідності дотримання гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів, адже ізолювання стін колодязів, облаштування глиняного замку навколо, огородження, навіс, кришки, загальні відра є необхідною умовою профілактики захворювання на кишкові інфекції та водно-нітратну метгемоглобінемію. Відповідно до санітарних вимог не менше одного разу на рік необхідно проводити очищення колодязів, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, виймати сторонні предмети, якщо такі випадково потрапили до криниці, проводити дезінфекцію, а також один раз на рік треба проводити лабораторне дослідження води.
Щоб запобігти негативному впливу нітратів на здоров’я населення, виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією громадяни мають дотримуватися наступних рекомендацій:
- не вживати питну воду з колодязів і каптажів, якщо вміст нітратів у воді перевищує нормативні показники (50 мг/л). Особливо це стосується дітей та вагітних жінок;
- для приготування їжі та організації питного режиму для дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду.
Фахівці звернули увагу на інфекційні захворювання, як-от лептоспіроз, і зазначили, що велике значення для профілактики лептоспірозу має захист житла, продуктових складів та інших об’єктів від проникнення в них гризунів, захист водоймищ від можливих забруднень гризунами, сільськогосподарськими тваринами, знищення щурів і мишей.
Джерелами збудників лептоспірозу є інфіковані тварини (хворі та носії збудника) - це переважно дрібні ссавці (мишовидні та водоплаваючі гризуни), комахоїдні, сільськогосподарські тварини, собаки та ін. Від людини до людини захворювання не передається. Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо уникати перебування та риболовлі у потенційно зараженій воді, контактів із хворими та інфікованими тваринами, а також проводити щеплення домашніх та сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу, захищати воду для пиття та продукти харчування від доступу мишовидних гризунів, проводити заходи щодо знищення гризунів у особистих помешканнях (дератизаційні заходи).
Рекомендації щодо боротьби з мишовидними гризунами в осінньо-зимовий період надала заступник начальника управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби області Марина Мезенцева. Вона розповіла про біологічний метод боротьби, що базується на застосуванні принад з патогенними для гризунів бактеріями. Доповідач наголосила, що під час проведення дератизаційних заходів необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки: використовувати спецодяг (халат, гумові рукавички) та респіратор. До того ж принади, що містять бактерії, заборонено застосовувати на об’єктах харчування, продовольчих складах тощо. Марина Мезенцева також поінформувала присутніх про планування фітосанітарних заходів в області на 2020 рік.
