Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: суспільство
Автор: Вікторія Талашкевич, Прес-клуб реформ
Дата: 6 березня, 10:16
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/society/2019/03/06/indeks-gendernoi-chutlivosti-kirovogradskih-media-u-ljutomu-37-temperatura-bilsh-mensh-normalna.htm
суспільство, 6 березня, 10:16

Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у лютому: 37% - "температура" більш менш нормальна

Вікторія Талашкевич, Прес-клуб реформ

У лютому 2019 року координаторка Прес-клубу реформ Вікторія Талашкевич провела гендерний моніторинг журналістських матеріалів у п’яти газетах («Україна-Центр», «Кіровоградська правда», «Утренний город», «Вечірня газета», «Нова газета») та п’яти інтернет-виданнях («Весь Кіровоград», «Точка доступу», «Гречка», «Новини Кіровоградщини», «ФотоІнформ») Кропивницького та Кіровоградської області.

Внаслідок аналізу можна сказати, що у місцевих ЗМІ жінки найчастіше виступають як експертки у таких темах як культура, волонтерство, освіта і наука, а також медицина. Натомість чоловіки впевнено лідирують як експерти у темах, що пов’язані із політикою, спортом і бізнесом. Це пов’язано як із розвиненим чоловічим футболом на Кіровоградщині, адже кожен гравець команд «Зірка» та «Олександрія» згадується у кожній новині, так із тим, що головою Кіровоградської обласної державної адміністрації, міським головою Кропивницького і народними депутатами від Кіровоградщини у Верховній Раді є чоловіки. Зокрема, народний депутат Костянтин Яриніч був активно долучений до вирішення скандалу навколо медичного університету, про який багато писали всі медіа.

- Звісно, саме чоловіки проводять наради, дають вказівки, відвідують заклади, а тому їхні накази та розпорядження, опубліковані на офіційних сайтах міської ради та обласної адміністрації дослівно транслюють більша частина місцевих медіа, - коментує Вікторія Талашкевич.

Наприклад, аналізуючи ситуацію на шпальтах газети «
Україна-Центр», можна сказати, що приблизно рівна присутність експертів та експерток спостерігається хіба що у матеріалах на політичну тематику (ці матеріали навіть вирізняються мовою, бо вони публікуються українською, тоді як решта – російською). Приклад за період часу, який підлягав моніторингу (11-17 лютого), – це стаття «Громадські активісти Кіровоградщини підписали меморандум про приєднання до «Команди Порошенка». У ній є кілька коментарів, і половина з них – від жінок. Залучення жінок до коментування політичних тем можна бачити у цьому ж випуску газети «Україна-Центр» у статті «Бідність – ворог не менший, ніж Росія». Це аналітика щодо виступу Президента України Петра Порошенка на форумі, і тут ситуацію коментує Ада Роговцева, названа, втім, в одному реченні і «актрисою», і «Героєм України». Натомість, коли газета «Україна-Центр» сама виступає з ініціативою опитування серед експертів, то відповіді дають переважно чоловіки. Це стосується, зокрема, постійної рубрики «Что я думаю по этому поводу?». Так, у номері від 14 лютого 2019 року всі четверо експертів – саме чоловіки. Така ж сама тенденція спостерігалася у цій газеті у минулому році.

- Ситуацію у тижневику рятують тематичні матеріали на кшталт статті про 120-річчя бібліотеки, де всі експертки – працівниці закладу, або життєві історії, коли на дві шпальти (із продовженням у наступному номері) розповідається про життя туристки, - ділиться Вікторія Талашкевич.

У газеті «
Кіровоградська правда», зважаючи на більшу кількість матеріалів, хоча і меншого обсягу, порівняно з тією ж газетою «Україна-Центр», частіше зустрічаються експертки та героїні, але, не зважаючи на пояснення редакторки, що «фемінітиви у газеті використовуються» (цитата із розмови про редакційну політику), це відбувається переважно у випадках, коли йдеться про незначну зайнятість (восьмикласниця, школярка). У випадках, коли мова йде про керівні посади й професії, газета використовує маскулінітиви на кшталт «директор Олена Данилишин», «фотограф Леся Присяжнюк» і так далі.

Як вже було зазначено, так звані офіційні видання чи не найбільше грішать не вживанням фемінітивів. Зокрема, тижневик «
Вечірня газета», яка має балансувати на межі висвітлення діяльності міського голови та депутатів, і при цьому залишатися цікавим для читачів. У виданні друкуються матеріали про повсякденну роботу мера, секретаря міськради, начальників управлінь, переважна більшість яких чоловіки, а решту шпальт редакція наповнює історіями городян. Втім, і тут виникають свої нюанси. Наприклад, у статті «Усе життя – проти течії» на самому початку (в одному реченні) про громадську діячку Тетяну Бородіну йдеться і як про жінку, і як про чоловіка. Очевидно, редакція не відчуває дисонансу: «...Однією з них у Кропивницькому є Тетяна Бородіна, яка й до 2013 року не була пасивною спостерігачкою за громадсько-політичним життям нашого міста, а відтоді стала одним з найактивніших його учасників». Та й сама пані Тетяна, відповідаючи на питання журналіста під час інтерв’ю, називає себе по-різному: «мріяла стати вчителем історії», «як учасник школи молодого історика...», «була старостою класу», «випускниця з червоним дипломом», «наставниця вмовляла».

На відміну від офіційного вісника місцевої влади, тижневик «
Нова газета» публікує досить багато різних життєвих історій, викладених простою, зрозумілою мовою, далекою від канцеляризмів. З огляду на це не дивно, що у текстах багато таких слів, як «свекруха», «вчителька», «молодуха», «вдова», «розлучена», тощо. Проте, коли йдеться про журналістські матеріли, або коментарі, фемінітиви відсутні. Та й загалом жінок-експерток, порівняно із іншими газетами, досить мало (в номері за 11-17 лютого було всього чотири експертки).

Натомість у тижневику «Первая городская газета» присутня велика кількість матеріалів із експертками та героїнями. При цьому, газета сміливо використовує такі досить мало поширені фемінітиви як «деканка» та чи не єдина з аналізованих газет називає у жіночому роді посаду відомої у Кропивницькому експертки з питань освіти – Лариси Костенко («керівниця управління освіти міста»), називаючи її далі також «чиновниця». Втім, дещо псують справу так звані авторські матеріали залучених журналістів, зокрема – стаття, яку написала Антоніна Корінь «ЦЕ ВЖЕ ДО КІНЦЯ — ЗІ МНОЮ» про художницю Надію Падурську. Вона хоч і містить у центрі історії героїню, але всередині тексту ріжуть очі такі неузгодженості, як, наприклад, «...Автора цих картин багатьом з нас допомогли відкрити художник Володимир Плітін і любитель мистецтва Елла Янчукова, моя колега» У цьому реченні і пані Янчукова, і пані Падурська чомусь представлені маскулінітивами, хоча, з огляду на прогресивну позицію газети, фемінітиви «любителька мистецтва» та «авторка картин» не були б чимось таким, що різало б вухо читачів і читачок.

Те ж саме можна сказати і про статтю Андрія Надєждіна «
ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ЖІНКА…», в якій пишеться: «Автопортрет жінки-художника, що не так часто зустрічається в українському образотворчому мистецтві, на нашій виставці представляє Любов Кир’янова...» Що заважало автору використати слово «художниця», залишається незрозумілим.

Що стосується
сексистських або стереотипних образів, то, не зважаючи на те, що на період моніторингу припало святкування Дня Валентина, великої кількості проявів нетерпимості у питаннях висвітлення ролі жінки та чоловіка у стосунках зафіксовано не було. Хіба що у статті «Дякую за секс: 8 запитань до сексопатолога» на сайті «Гречка» від 13.02 розповідає через інтерв'ю з лікарем про те, з чим звертаються до сексопатолога. Лікар транслює деякі стереотипи: «Для жінок часто важливіше здатність народити дитину, ніж щастя в ліжку. Чоловіків же їх сексуальна спроможність дуже турбує». Так само поширення стереотипів помічено у рекламній статті місцевої фотостудії від 12.02 під назвою «Подарунки на день закоханих для фотолюбителів», де, зокрема, йдеться про те, що «...Кожна дівчина хоче відчути себе принцесою...».

Що стосується сайту «
весь Кіровоград», хочеться відзначити, що з осені минулого року редакція видання, – свого часу першого на теренах області і найбільш впливового, – зовсім закинула свою роботу. Кількість новин критично зменшилася, хоча їх якість тепер краща і новини нагадують скоріше статті.

- Очевидно, що наразі цей сайт можна розглядати скоріше як авторський блог, аніж медіа. Тож, протягом періоду моніторингу на сайті у розділі «Новини» було всього 5 матеріалів. У жодному з них не було залучено жінок як експерток, - коментує Вікторія Талашкевич.

Що стосується присутності жінок як героїнь матеріалів, то в обох випадках це були представниці політикуму – в одному мова йшла про кандидатку у Президенти Юлію Тимошенко, в іншому – про секретарку Олександрійської міськради Олену Богоявленську. В двох із трьох випадків, згадуючи цих героїнь, сайт вживає фемінітиви – «кандидатка», «посадовиця».

Сайт «
Точка доступу» за аналізований період опублікував досить багато матеріалів у розділі «Новини» (136), хоча частина з них носила не локальний, а загальноукраїнський характер, зокрема – повідомлення з фронту, репортажі про події навколо пані Уляни Супрун, а також аналітику про кандидатів у Президенти. Не зважаючи на це, у місцевих новинах Кропивницького та області присутні досить багато експерток (14) та героїнь (55), зокрема – кілька матеріалів на політичну тематику із коментарями представниці мережі ОПОРА Зої Лебідь, повідомлення про ситуацію із вивезенням сміття з коментарями представниці ТОВ «Екостайл» Ганни Скічко, тощо. Також окремо варто зауважити про наявність такого інновативного фемінітиву, як «дієвочки» на позначення активісток громадського об’єднання «Дія». З іншого боку, у матеріалах на сайті можна помітити і маскулінітиви, хоча їх майже втричі менше. Редакція вживає їх у тих ситуаціях, коли матеріали мають явно київське походження, наприклад, у новинах про ситуацію довкола пані Уляни Супpун та візиту Юлії Підкоморної, а також у випадках передруку офіційних релізів про події в облдержадміністрації та структурних підрозділах, на зразок вручення нагород працівницям бібліотеки з нагоди 120-тиріччя закладу. У цьому матеріалі посади двох працівниць названо із використанням фемінітивів («завідуюча відділукаталогізування бібліотеки»та«завідуюча науково-методичного відділу бібліотеки»), а двох – із використанням маскулінітивів («головний бібліотекар науково-медичного відділу бібліотеки» та «заступник диpектоpа з наукової pоботи бібліотеки»).

Використання маскулінітивів у текстах повідомлень силових структур вводить читачів сайтів в оману. Так, наприклад, сайт «
Гречка» у новині «В Олександрії вимагали хабарі за швидке оформлення закордонного паспорту – СБУ» тільки у другому абзаці пише дієслово, завдяки якому стає зрозуміло, що на хабарі піймали саме жінку, а не чоловіка: «працівник УДМС вимагала...». У наступному реченні видання використовує вже фемінітив «співробітницю міграційної служби». Чому його не використано у попередньому – незрозуміло.

Відразу у кількох випадках новини на сайті «Гречка» містять як фемінітиви, так і маскулінітиви на позначення однієї і тієї ж людини, причому у сусідніх реченнях. Як от у новині «Суд взяв до розгляду справу за позовом
екс-заступника міського голови Кропивницького» пані Наталія Сюр спочатку названа «представник позивача», а через абзац вона вже «представниця позивача». Іноді це трапляється навіть у межах одного речення, зокрема, коли мова йде про жінок-чиновниць. Наприклад, у новині «Запрацювала програма з надання послуг муніципальної няні» від 12.02 вказана як експертка «заступниця директора департаменту соцзахисту в Кіровоградській області - начальник управління сім'ї та соціальних виплат Надія Кримська».

На цьому сайті часто в одній новині посада людини згадана із використанням фемінітиву, а в іншій – із застосуванням маскулінітиву. Це, зокрема, стосується Зої Лебідь, яка то «координаторки мережі ОПОРА», то «координатора». Це все – результат відсутності єдиної політики щодо вживання назв посад, професій тощо жінок.

Сайт «
Новини Кіровоградщини» за той період, коли відбувався моніторинг, опублікував з півсотні матеріалів у розділі «Новини». Велика кількість новин - це повідомлення офіційних установ, силових структур та органів влади, які на своїх сайтах не використовують фемінітиви загалом. Звідси і гастролювання згадок про одних і тих же експерток виключно у форматі маскулінітиву на різних сайтах. Наприклад, як у випадку з новиною «З обласного бюджету виділять 50 тисяч грн на реалізацію двох молодіжних проектів», в якій Олену Арутюнян названо координатором проекту – і це продубльовано на всіх аналізованих сайтах. Або у випадку з новиною про візит і нараду за участі заступниці Міністра енергетики та вугільної промисловості Юлії Підкоморної. З іншого боку, на сайті «Новини Кіровоградщина» та ж сама начальниця комерційного відділу ТОВ “Екостайл” Ганна Скічко, посада якої на інших медіа-порталах згадувалася лише у формі жіночого роду, позначена маскулінітивом.

- Загалом кількість фемінітивів на сайті «Новини Кіровоградщини» вдвічі менша за кількість маскулінітивів, що наводить на роздуми, що цей сайт у більшості своїй передруковує офіційні повідомлення силових структур, управлінь та відомств, не готуючи власних матеріалів, а будучи по суті скоріше агрегатором новин, аніж самостійним медіа, - припускає Вікторія Талашкевич.

Аналізуючи ситуацію на сайті «
Фотоінформ», можна сказати, що сайт, який на початку свого існування досить часто друкував великі за обсягом матеріали, сьогодні все більше виправдовує свою назву і акцентує, швидше, на ілюстраціях, аніж на текстах. Тому навіть матеріали, які передруковуються із офіційних видань і присутні на багатьох проаналізованих сайтах в повному обсязі, на сайті «Фотоінформ» скорочені до 2-3 абзаців. Решту публікації займають чудові та яскраві фото. З огляду на це стає зрозуміло, чому така мала кількість загалом згадок героїв та героїнь, експертів та експерток, адже більшу частину матеріалів за період з 11 по 17 лютого на сайті займають повідомлення управління ДСНС – про пожежі, допомогу водіям, спортивні змагання, а решту – прогнози погоди та інформація із подій у міській раді, як то зустрічі із воїнами-афганцями або інсталяція до Дня Святого Валентина на площі.

- Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині досі спостерігається складна ситуація із уживанням фемінітивів та із залученням жінок в якості експерток та\або героїнь інформаційних матеріалів. Не зважаючи на те, що всі медіа так чи інакше використовують фемінітиви, спільна біда всіх видань – це вживання фемінітиву в одному реченні і не вживання його ж у сусідньому. Або чергування використання назви професії у жіночому та чоловічому родах, коли мова йде про жінку, - підводить підсумки Вікторія Талашкевич. На її думку, від використання фемінітивів журналістів і видання досі «рятують» скорочення, які часто читачам незнайомі, або мало знайомі, наприклад «т.в.о. заступника начальника головного управління ЖКГ Тетяни Савченко».


Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у лютому 2019 року – 37%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу. Чекайте на результати подальших моніторингів медіа Кіровоградщини – вони будуть проводитися раз на місяць до кінця літа.  Такий гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань став можливим у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


272Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: