З огляду на те, що останнім часом збільшилася кількість змішаних шлюбів між громадянами нашої країни та інших держав, розвиваються професійні та ділові зв’язки вітчизняних підприємств з іноземними фізичними та юридичними особами, все частіше виникає потреба в оформленні різного роду документів, у тому числі і нотаріальних, для подання до іноземних установ. Потреба в оформленні документів для дії за кордоном також виникає і в іноземців та осіб без громадянства, які постійно чи тимчасово мешкають в Україні. 

  Слід мати на увазі, що нотаріальне оформлення документів для дії за кордоном проводиться з урахуванням права тієї держави, до якої вони мають подаватися. Така вимога ґрунтується на ст. 98 Закону України «Про нотаріат», згідно з якою нотаріуси застосовують норми іноземного права, приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також вчиняють посвідчувальні написи за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України. Тобто існують дві умови оформлення документів:

по-перше, документи оформляються з урахуванням законодавства іноземної держави;

по-друге, законодавство іноземної держави не повинно суперечити законодавству України.

Перед оформленням документів для дії за кордоном нотаріусам необхідно встановити зміст норм іноземного права згідно з офіційним їхнім тлумаченням та практикою їхнього застосування у відповідній іноземній державі і впевнитися в тому, що ці норми не суперечать українському законодавству. Крім того, нотаріусу слід пам’ятати положення ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», де передбачено, що особи, які беруть участь у справі, самі мають право подавати документи, які підтверджують зміст норми права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти у встановленні змісту цих норм, і що з метою встановлення змісту норми права іноземної держави можна звертатися до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучати експертів. У разі якщо незважаючи на вжиті для цього заходи зміст норми права іноземної держави в розумні строки не встановлений, застосовується право України.

Законодавством України передбачено особливості вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зокрема, ст. 99 Закону України «Про нотаріат» регламентовано  застосування права при охороні спадкового майна та при видачі свідоцтва про право на спадщину. А саме: дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося  після  смерті іноземного  громадянина  на  території  України,  або  майна,  яке належить одержати іноземному громадянину після смерті  громадянина України, а також з видачею свідоцтва про право  на  спадщину  щодо такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України.

Як продавцями, так і покупцями нерухомості в Україні, можуть бути фізичні та юридичні особи. При цьому вони можуть бути як резидентами України (громадяни і юридичні особи, створені громадянами України), так і нерезидентами (іноземцями). Встановлення  особи  здійснюється  за  паспортом  громадянина України  або  за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких  сумнівів  щодо  особи  громадянина,  який  звернувся за вчиненням  нотаріальної  дії. Для іноземців це може бути  посвідка  на  проживання  особи,  яка  мешкає в Україні, національний  паспорт  іноземця  або  документ,  що  його замінює. Також, для посвідчення правочинів майнового характеру в Україні, фізичній особі, незалежно від громадянства нотаріусу подається реєстраційний номер облікової картки платника податків (код).