Проводити рекламні акції за участю людей з обмеженими можливостями стало сьогодні модною фішкою, або як ще кажуть піар-акцією. І це дуже добре, адже подібні акції допомагають людям з особливими потребами, до яких на жаль належу і я. 

У нашій області багато громадських організацій, які опікуються інвалідами. Але сьогодні я хочу згадати тих, хто турбується насамперед про дітей. Згідно з соціальними ініціативами Президента України цього року ці  організації значно пожвавили свою діяльність, але чомусь мені особисто це пожвавлення життя не поліпшило.

Я є активним членом обласної громадської організації «Народна академія творчості».  Завдяки її керівнику Е.В.Небесній я отримую дуже часто запрошення на участь у різноманітних конкурсах та фестивалях. Я вже мала можливість побувати у містах: Балта, Хуст, Хмельницький, Світловодськ, Сєвастополь, Київ та багато інших. Я успішно презентувала зі сцени свою Кіровоградщину. Той край, де про мене чомусь забувають. Адже жодного разу я не отримала на своїй Батьківщині якого-небудь заохочування. Окрім хіба що одного. За особистим проханням мами до заступника голови облдержадміністрації Г.В.Пастух мені дали можливість побувати на святковому концерті з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, що відбувся цього року у філармонії. Велика подяка за турботу про мене та членів нашої організації Галині Василівні Пастух, заступнику голови ОДА.

Багато ще добрих справ на рахунку  «Народної академії творчості», але здебільшого вони направлені на презентацію талантів людей з потребами. Та це і правильно, адже сама назва громадської організації говорить про себе.

Та зараз я хочу розповісти про ті цікаві піар-акції, які проводить обласна громадська організація «Серце матері», яка відзначається особливим піаром. На рахунку цих акцій і різноманітні благодійні концерти, і проведення святкових програм, і походи у дендропарк, і садіння дерев та квітів, і різноманітні поїздки. Так, список піар-акцій великий.  Акцентувати увагу на тому, хто саме являється організатором проведення багатьох акцій не стану.  Неприємно інше: жодного разу мене не запросили на ці акції, хоча я водночас є членом організації «Серце матері» і вже не перший рік. Мені дуже прикро читати, що діти цієї організації побували у Верховній раді. А чому ж мені не запропонували? Напевно я заслужила подібну поїздку, адже теж дитина-інвалід. Наразі серед присутніх у цій поїздці були дорослі люди, а не тільки діти. До того ж прикро, що ця поїздка фінансувалась народним депутатом. І учасники поїздки мали можливість подивитись столицю безкоштовно, а  мені  для участі у конкурсах і фестивалях потрібно витратити гроші з маминого гаманця. Я творча дитина і мама готова оплачувати ці поїздки, адже вони приносять мені наснагу та хоча б краплинку поліпшення здоров’я. Але мені все одно прикро, адже виховує мене мама сама і зарплата у неї мінімальна.

А ще я знаю, що народний депутат України Андрій Табалов неодноразово допомагав членам цієї організації  подарунками та організацією інших заходів.  Чому ж оминули мене? Чому благочинність надається одним і тим самим людям? Члени моєї родини теж віддали свої голоси за Андрія Табалова. А у Андрія Олександровича хотілось би дізнатись, чи звертав він увагу кому саме надається його допомога і чому одним і тим самим людям. Чи моє прізвище там інколи вписано? Може варто було б інколи допомогти і членам інших організацій, а не лише «Серце матері». На виборах не лише ця громадська організація голосувала за вас, та й не усі її члени були вашими виборцями. Натомість від допомоги іншим ви відмовляєтесь.

Сьогодні у Кіровограді стало модним слово – Центр реабілітації для дітей інвалідів. Я розумію, що ці діти потребують уваги і їм потрібно допомагати. Але давайте не будемо забувати і про інших. Якщо моя мама знаходить для мене час і можливості особистого виховання, це ж не означає, що місцева влада не повинна про мене піклуватися.

Тепер хочу згадати ще одну організацію інвалідів - обласну благодійну організацію «Милосердя». Якось керівники наших організацій домовились проводити спільні заходи, в яких будуть брати участь діти обох організацій. З боку нашої організації ця домовленість виконувалась беззаперечно. А от партнери почали хитрувати і я мимоволі стала учасником прикрої події. Саме керівники «Народної академії творчості» організували поїздку до селища Нова Прага Олександрійського району. Я знаю, скільки їм довелось докласти зусиль і скільки коштів мама витратила на одні лише перемови! Я написала статтю з подякою усім організаторам та спонсорам, які нам допомагали. Ця стаття попала також і в Інтернет. Звичайно були і фотографії тих, хто став учасником поїздки. Саме через ці фотографії і виникла суперечка. Адже керівник організації «Милосердя» А.Лелека претендувала аби їй подякували як організатору поїздки. Я відмовилась це робити, адже стаття та фотографії вже вилетіли немов пташенята з гніздечка. Та й я особисто знаю, хто є організаторами цієї поїздки. Тож просто пропіаритися на мою думку безглуздо. Адже головне, що нас гостинно зустрічали у Новопразькій школі і додому ми поверталися щасливими.

Підсумовуючи сказане, зазначу, у нашій області і насамперед у Кіровограді, існує ще декілька громадських організацій інвалідів, які на жаль існують незалежно одна від одної. Але люди добрі: ви робите одну справу і я закликаю вас не робіть її заради піару. Адже садіння дерев, квітів, походи з ліхтариками – це все добре і потрібне. Не робіть на цьому особистого піару, а просто намагайтесь до цих акцій долучати ширше коло. І для цього варто об’єднатись. Застерігаю: інколи піар може спрацювати проти вас. Ми ж діти ще погано орієнтуємось на піарі, тож давайте нам добрі приклади і гарні вчинки і тоді від вашої уваги ми станемо більш щасливими. Можливо і піар тоді буде на користь а не заради піару!