У Знамʼянській міській лікарні, що на Кіровоградщині, взяли на роботу лікаря-отоларинголога (ЛОРа), якого цьогоріч засудили за наругу над померлою жінкою. Чоловіка визнали винним у тому, що сховав і втопив тіло померлої. Це була його знайома. Тіло, замотане клейкою стрічкою та картоном, знайшли у кар'єрі села Михайлівка. Суд призначив лікарю покарання — два роки позбавлення волі з іспитовим строком на два роки й покладенням відповідних обов'язків. Суспільне поспілкувалось з керівником лікарні про працевлаштування ЛОРа.
«Обурює ця ситуація»
Подруга померлої Тетяна Тацей розповіла Суспільному, що про початок роботи засудженого вона дізналася після того, як побачила повідомлення на Facebook-сторінці лікарні 5 жовтня. Нині цей допис видалили.
«Мені переслали цей допис, за дві години його видалили. Після того, як люди почали під ним коментарі писати».
Тетяну Тацей обурює те, що чоловік, якого суд визнав винним у нарузі над померлою жінкою, продовжує працювати лікарем.
«Мене дуже обурює ця ситуація. Вирок суд виніс і за статтею 297 Кримінального кодексу України (ККУ) вже нічого не вдієш, але обурює те, що ця людина продовжує будувати кар'єру лікаря та лікувати людей. Як людина, яка вчинила такий злочин, взагалі може продовжувати працювати з людьми, не кажучи вже про те, щоб їх лікувати?».
За її словами, з померлою були подругами, певний час жили разом.
«Я перша помітила, що вона не виходила на зв'язок. Ввечорі Аня казала, що поїхала до цього чоловіка ночувати. А наступного ранку вона вже не брала слухавку й не відповідала. Я ще цілий день намагалася до неї додзвонитися. Ввечері поїхала, пошукала у знайомих питала, а на наступний ранок вже пішла на роботу і зрозуміла, що треба йти до поліції».
«Немає заборони обіймати цю посаду»
Директор Знам'янської лікарні імені Лисенка Руслан Пушкаренко розповів Суспільному, що під час працевлаштування лікаря йому не було відомо про вирок суду.
«Чесно кажучи, не знав про це. Під час працевлаштування він надавав нам необхідний пакет документів, тобто і кваліфікацію, і сертифікати, і диплом, і довідки. Все згідно з законодавством. Обмежень щодо йoгo трудoвoї діяльнoсті немає».
Про те, що лікаря судили, сказав, дізнався з коментарів після публікації допису на Facebook-сторінці лікарні.
«Потім я попросив у нього текст вироку суду. Передали його юрисконсульту лікарні. Він прочитав текст, перевірив. У вироку немає заборони обіймати цю посаду».
Цього лікаря, зі слів директора, йому порекомендувала отоларингологиня, яка планує звільнятися через стан здоровʼя.
«У нас в лікарні брак кадрів. Загалом в країні дефіцит кадрів. Ми шукаємо лікарів усюди. Нині у нас зараз один ЛОР похилого віку пішов на пенсію, а друга лікарка за станом здоров'я теж буде звільнятися. Але вона на своє місце рекомендувала цього чоловіка. Нині він ознайомлюється із роботою в лікарні».
Руслан Пушкаренко пояснив, що допис видалили через ознаки фейкових коментарів від ботів. Суспільне попросило у нього номер телефону ЛОРа, щоб почути його позицію. Він сказав, що передав контакт кореспондентки Суспільного й повідомив, що вона хотіла з ним звʼязатися. На момент публікації матеріалу 8 жовтня лікар не вийшов на звʼязок із Суспільним. Оприлюднимо його позицію, як тільки поспілкуємось.
Чи йдеться у вироці суду про заборону працювати лікарем
Вирок Фортечного районного суду за 27 березня 2026 року в Єдиному реєстрі судових рішень — закритий для загального доступу згідно зі статтею 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Із текстом вироку можна ознайомитися з ухвали Кропивницького апеляційного суду, яку 22 червня 2026 року опублікували в Єдиному реєстрі судових рішень. Там йдеться про те, що Фортечний райсуд визнав чоловіка винним за частиною 1 статті 297 ККУ. Його засудили до двох років позбавлення волі. Водночас на підставі статті 75 ККУ, його звільнили від відбування покарання з випробуванням строком на два роки та поклали передбачені законом обов'язки.
Суд не призначав йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Згідно з цим, у вироку відсутня заборона суду на роботу лікарем як вид покарання.
Засуджений подав декларацію як член військово-лікарської комісії (ВЛК)
28 березня 2026 року чоловік також подав щорічну декларацію, як член ВЛК у Новоархангельській лікарні. Суспільне не публікує посилання на декларацію з етичних міркувань, оскільки там вказане прізвище засудженого лікаря, згоду на оприлюднення якого Суспільному він не давав.
Згідно з інформацією, за 2025 рік лікар отримав 109 тисяч 939 гривень заробітної плати у Новоархангельській лікарні. Декларації після звільнення — не публікував. Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», її подають протягом 30 календарних днів з дня звільнення.
Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу, немає прямої заборони для цивільного лікаря з непогашеною судимістю бути членом ВЛК. Положення визначає склад та порядок роботи ВЛК, але не містить такої підстави для недопуску. Водночас члени ВЛК є суб'єктами декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Деталі справи про наругу над померлою жінкою
З 2025 року засідання у справі за рішенням Фортечного районного суду Кропивницького проходили у закритому режимі — без присутності відвідувачів і журналістів. На час судового розгляду на обвинуваченого поклали низку обов'язків. Зокрема, він мав з'являтися за викликом прокурора або суду та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
У нарузі над тілом обвинувачували знайомого померлої. Прокурорка Ольга Мішина розповідала Суспільному, що досудове розслідування проводили за двома статтями: частиною першою статті 115 «Умисне вбивство» та частиною першою статті 297 «Наруга над тілом». Обвинувачення оголосили за статтею 297 Кримінального кодексу України «Наруга над тілом». За даними слідства, чоловік знайшов жінку мертвою у своєму помешканні. Після цього зв'язав тіло, загорнув його у сміттєвий пакет і картон, поклав до багажника автомобіля та вивіз до затопленого кар'єру біля села Михайлівка, де скинув у водойму.
27 березня 2026 року у Фортечному районному суді Кропивницького оголосили вирок у справі про наругу над тілом жінки, яка зникла у жовтні 2024 року. Її тіло, замотане клейкою стрічкою та картоном, знайшли у затопленому кар'єрі поблизу села Михайлівка. Про це Суспільному повідомив прокурор Віталій Леус.
За його даними, жінка померла без ознак насильницької смерті. За фактом причин її смерті розслідують окреме кримінальне провадження, подробиці якого прокурор не розголошував.
За результатами розгляду суд визнав чоловіка винним у нарузі над тілом померлої та призначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі. Водночас від відбування покарання його звільнили з випробувальним строком на два роки та поклали передбачені законом обов'язки.
Інтереси потерпілих у суді представляв адвокат Олександр Урсаленко. Він розповів Суспільному, що родичі померлої не погоджувались з призначеним покаранням та подаватимуть апеляційну скаргу.
Інтереси обвинуваченого у суді представляв адвокат Олексій Пільгуй. Він сказав Суспільному, що його підзахисний свою провину визнав до отримання повідомлення про підозру та не заперечував обставин, викладених в обвинувальному акті.
«Також він хотів відшкодувати матеріальну шкоду потерпілим, однак вони на це не погодилися. Щодо цивільних позовів про відшкодування моральної шкоди, потерпілі просили стягнути по одному мільйону гривень кожному, втім не надали достатніх доказів для обґрунтування такого розміру компенсації».
Фортечний суд Кропивницького постановив стягнути з обвинуваченого по 50 тисяч гривень моральної шкоди на користь кожного потерпілого, а також 39 тисяч гривень матеріальної шкоди.
Якою була причина смерті жінки
Під час судового засідання 21 січня 2025 року прокурорка Ольга Мішина повідомила, що причиною смерті стало отруєння метадоном. Під час обшуку в оселі підозрюваного правоохоронці вилучили чотири zip-пакети із залишками порошкоподібної речовини. Експертиза встановила, що це наркотичний засіб метадон та психотропна речовина.
Обвинувачений під час судових засідань забороняв показувати своє обличчя та називати його ім'я і прізвище. Він та його адвокат відмовлялися від коментарів. Під час судових дебатів прокуратура просила призначити чоловіку покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Про апеляцію на вирок суду
18 червня Кропивницький апеляційний суд розглянув апеляцію прокуратури на вирок Фортечного райсуду від 27 березня. Про це Суспільному розповів представник родичів померлої Олександр Урсаленко.
Апеляційний суд ухвалив рішення провести засідання у закритому режимі.
«З огляду на те, що в суді першої інстанції розгляд справи відбувався у закритому режимі, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представника потерпілих», — сказав суддя Віктор Онуфрієв.
Прокуратура просила для обвинуваченого реального позбавлення волі на два роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі. Рідні померлої — три роки.
Апеляційний суд лишив покарання, яке визначив Фортечний, але змінив розмір моральної шкоди, сказав адвокат Олександр Урсаленко. З його слів, він готуватиме касаційну скаргу на цю ухвалу суду. Суму моральної шкоди адвокат рідних померлої назвати відмовився. Касаційну скаргу подають до суду найвищої інстанції — Верховного Суду в Україні.
Прокуратура подавала скаргу до Верховного суду
Згідно з ухвалою Верховного Суду України, яку опублікували в Єдиному реєстрі судових рішень 1 жовтня, прокуратура подала касаціну скаргу на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 червня 2026 року. Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за цією скаргою.
За даними з тексту ухвали, прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд й посилався на безпідставне застосування до засудженого статті 75 ККУ та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
«Призначене засудженому покарання із застосуванням статті 75 ККУ відповідає вимогам статей 50, 65 ККУ, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Підстав вважати його явно несправедливим колегія суддів не вбачає. Висновок суду про необхідність обрання засудженому саме такого покарання належно вмотивований», — йдеться в тексті ухвали.
Ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.