До Дня шахтаря Кіровоградський обласний центр зайнятості ділиться історією Сергія Іпатова, який після переїзду успішно продовжив гірничу кар’єру на Кіровоградщині.

У рідному місті Селидове Донецької області Сергій Іпатов присвятив гірничій справі майже два десятиліття. У професії він із 2007 року: починав в учбовому пункті, опанував фах гірника підземного, прохідника та гірника очисного забою на державне підприємство «Селидіввугілля».

У 2026 році чоловік разом із дружиною переїхав до Малої Виски. Змінювати покликання не планував –  шукав можливість продовжитипідземний стаж, аби вчасно вийти на заслужену шахтарську пенсію:«Подивився на карті, де є шахти, туди й поїхав. Побачив, що з Малої Виски курсує автобус, і приїхав сюди».

На новому місці Сергій звернувся до Маловисківського відділу Новоукраїнської філії Кіровоградського обласного центру зайнятості. Співпраця виявилася результативною: фахівці оперативно надали консультацію, зв’язалися з підприємством і підібрали вакансію:«Усе дуже гарно: одразу все розповіли, зателефонували, запропонували роботу – і я погодився».

Вже за 10 днів чоловік був працевлаштований на Новокостянтинівську шахту Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Попри 17 років солідного підземного досвіду, видобуток руди став для нього новим і цікавим професійним викликом, адже суттєво відрізняється від роботи у вугільних пластах:«Тут усе зовсім по-іншому. На вугільній шахті у нас були комбайнові забої, метал, треба було постійно кріпити. А тут – підземна техніка, дизелі, буріння, підривні роботи, відвантаження породи та видача руди. Поки підучуся всім місцевим тонкощам, а далі буде видно».

Також Сергій відзначає високий рівень організації праці та соціальних гарантій на підприємстві:«Умови нормальні. Навіть здивувався, що є обіди – у нас раніше такого не було. Спецодяг видають, автобус возить, лікарняні оплачуються, є бронювання. Усе є».

Сьогодні гірник упевнено напрацьовує решту підземного стажу, продовжуючи працювати на енергетичну та виробничу міць країни.

Історія Сергія Іпатова–це наочний приклад того, як фаховий досвід у поєднанні зі швидкою допомогою служби зайнятості дозволяють зберегти безперервність трудового шляху та впевненість у майбутньому.