11-класниця кропивницького ліцею "Науковий", слухачка Малої академії наук Кіровоградщини Мирослава Ковальова здобула золоту медаль на міжнародному конкурсі інженерних наук І-FEST у Тунісі. Її проєкт дозволяє штучному інтелекту розпізнавати українську мову з точністю до 95% та адаптуватися до індивідуальних особливостей голосу користувача.
Про це школярка розповіла в етері Українського радіо Кропивницького.
I-FEST (International Festival of Engineering Science and Technology) – міжнародний конкурс інженерії, науки та технологій у Тунісі для молоді 14–24 років. Він відбувся 21-27 березня у місті Хаммамет. Його учасниками стали майже 1200 учасників з чотирьох десятків країн. Для захисту своїх робіт учасники використовували формат стендової презентації, де мали довести ефективність розробки перед трьома різними журі: фахівцем у конкретній вузькій темі, експертом у загальному напрямку та людиною, яка не спеціалізується на даній галузі. Золото Мирослави Ковальової – одне з двох, які здобули українці. Крім того, в доробку українських конкурсантів – п’ять срібних та сім бронзових медалей.
Як виникла ідея проєкту
Мирослава розповіла, що ідея проєкту "Навчання штучних нейронних мереж розпізнавання звуків української мови" виникла під час вивчення шкільної програми.
"Ідея виникла випадково. В 10-му класі ми вивчали фонетику української мови, а на фізиці – звукові хвилі та частоти. Мені стало цікаво дослідити мову через призму фізики".
Дослідниця пояснила, що її система базується на механізмах роботи слухової системи людини: попередньо оброблений сигнал аналізується нейронними мережами, які ідентифікують звукові образи. Тобто система Мирослави не просто "слухає" звук, а імітує біологічний процес, який відбувається в людському вусі.
Чим унікальна розробка
На відміну від масових технологій, навчених на середньостатистичних прикладах, розробка кропивничанки створює персоналізовані моделі. Це допомагає розпізнавати мовлення людей з індивідуальними фізіологічними особливостями чи діалектичною вимовою.
За словами Мирослави, її технологія не замінює наявні глобальні системи, а може слугувати "надбудовою" для більш точної ідентифікації української мови, якої в цифровому просторі представлено менше, ніж англійської.
"Більшість цифрових моделей, більшість рішень розроблені для англійської мови, а потім вже їх адаптують для менш поширених мов. Очевидно, ми заміняємо Google і подібні глобальні системи, але мій проєкт може доповнити їх, допомогти ідентифікувати ваші індивідуальну варіацію, вимову, ваші звуки".
Про підтримку та наставництво
Її успіх, сказала, став результатом роботи команди. Важливу роль відіграли педагоги ліцею та Малої академії наук. Серед них – вчитель фізики та астрономії Олег Волчанський.
З його слів, Мирослава – не перша дослідниця у своїй родині, вона продовжує традиції батьків та дядька.
"Її тато, мама й дядько були колись моїми студентами в університеті, зростали як науковці на моїх очах, коли на кафедрі у нас працювали. І зараз продовжують успішний шлях в науці або в роботі з обдарованою молоддю. Мирославі ж достатньо було дати поштовх, а далі – це фонтан енергії та ідей. Я захоплююсь її невтомністю".
Директорка ліцею "Науковий" Наталія Чередніченко розповіла, що у закладі можна отримати освіту за одним із шести профілів, а більшість вчителів паралельно викладають у закладах вищої освіти.
"Кожна дитина та її батьки можуть обрати саме той напрямок, який вони вбачають для себе як напрямок подальшої професійної траєкторії і заглиблюватись в нього. Наші вчителі розуміють, з чого починається наука, як треба просувати свої наукові ідеї, відтворювати їх. Спільний рух Малої академії наук та ліцею доволі тривалий, напрямків співпраці стає більше. І досягнення Мирослави демонструють, що зацікавленість дитини у саморозвитку та підтримка вчителів дають можливість досягати найвищих результатів".
Перспективи розвитку проєкту
Технологію, розроблену Мирославою Ковальовою, за її словами, у майбутньому можна інтегрувати в системи перекладу, синтезу мовлення та розумні пристрої, роблячи українську мову доступнішою у цифровому світі.
