На Кіровоградщині понад 20% озимих культур пошкодили морози та обледеніння на ґрунті у лютому. Це майже 140 тисяч гектарів пшениці, гороху, ячменю та ріпаку. Дані можуть змінитися, посіви продовжують досліджувати.
Про це Суспільному розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
Втрати озимих
З 480 тисяч гектарів озимих зернових постраждали від морозу й обледеніння 113 тисяч гектарів. З 74 тисяч гектарів озимого ріпаку пошкоджені 26 тисяч гектарів, сказала Валерія Фурманова.
"Це вагомі показники, однак наразі вони не є критичними: господарства планомірно проводять обстеження".
Нині господарства пересівають озимі культури, які загинули, ярими. Аграріям, які втратили посіви, керівниця департаменту агропромислового розвитку порадила звертатися за компенсацією через власний кабінет у Державному аграрному реєстрі.
"Є порядок, затверджений відповідною постановою, щодо надання компенсації за пошкоджені посіви. Наразі уточнюються обсяги виплат. Минулого року така підтримка надавалася агропідприємствам, що постраждали на територіях, де велися бойові дії, зокрема в Херсонській області. Розмір допомоги становив 4700 гривень за один гектар. Водночас отримання компенсації потребує належного оформлення документів. Тому сільгоспвиробникам рекомендують, по-перше, актувати відповідні площі за участю комісій, а також отримувати довідки від установ гідрометеорологічної служби".
"Більше пошкодило імпортні сорти"
Агроном господарства з села Федорівка на Кіровоградщині Віталій Постернак розповів, що через морози та обледеніння на ґрунті у лютому втратили 100 гектарів посівів.
"Особливість цієї зими полягала в тому, що не було снігового покриву: одразу вдарили сильні морози, які трималися протягом всієї зими на рівні 20–25 градусів. Пшениця фактично з самого початку була обледенілою. Відсутність снігу та утворена льодяна кірка стала прямою причиною втрати врожаю. Мова йде про озимі горох, ячмінь та пшеницю. Більше всього пошкодило імпортні сорти".
Поле, де загинула озима пшениця, пересіватимуть льоном, сказав агроном.
Умови зими були складними для озимих
Умови цієї зими були складними для озимих: ячменю, ріпаку, гороху та пшениці. На полігоні біля села Созонівка слідкували, як погодні умови вплинули на культури, розказав завідувач відділу інституту сільського господарства Назар Умрихін.
"Є сорти, які повністю загинули. У першій декаді лютого в області спостерігалися від’ємні температури, що сягали 23-26 градусів морозу. Серед 117 вітчизняних сортів, які висіяли на полігоні, втрати не перевищують 10% посівів. Натомість закордонні сорти, на жаль, не всі витримали такі складні умови перезимівлі: окремі з них загинули повністю, інші — на 40–50%".
Пояснив, коли озимі потрібно пересівати, а коли не варто.
"Якщо на площі рівномірно розміщено не менше 250 рослин на квадратному метрі, такі посіви доцільно залишати. Якщо ж спостерігається значне та нерівномірне випадання рослин, утворюються великі прогалини, де посіви повністю загинули, то, на жаль, їх збереження є недоцільним".
Страхова програма для агровиробників
Зі слів керівниці департаменту Валерії Фурманової, в Україні діє страхова програма для агровиробників. Цьогоріч уряд вперше під час повномасштабної війни запустив агрострахування в умовах воєнних та кліматичних ризиків. Сільгоспвиробник може звернутися до страхових компаній, які отримали за погодженням з Національним банком право здійснювати таке страхування.
"Сільгосппідприємство страхує свої площі в уповноважених страхових компаніях — наразі таких в Україні шість, але список поступово розширюється. Після цього подають документи на компенсацію вартості страхових внесків. Аграрії Кіровоградщини можуть отримати компенсацію у розмірі 40%".
Додала, список страхових компаній можна знайти на сайті Міністерства економіки.
Наталія Сарафанова, Олександр Сметанко
