Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Якщо туберкульоз не лікувати, паличка Коха швидко поширюється і на небезпеку наражаються інші люди. БО «100 відсотків життя. Кропивницький» протягом двадцяти років здійснює соціальний супровід людей, хворих на туберкульоз. Такий супровід є ефективним, адже люди не відчувають підтримку і турботу. 

Дмитро: «Я не хотів лікувати туберкульоз»

39-річний Дмитро (ім’я змінено) безвідповідально поставився до лікування туберкульозу. Проживає в районному центрі, сім’ї немає. Він приймає ЗПТ (замісна підтримувальна терапія), має ВІЛ-інфекцію та не прагнув змінити своє життя. Туберкульоз у нього вдруге. Стався рецидив, адже хворів він у 2022 році. Відтоді спосіб його життя не змінився. 

Чоловік потрапив під супровід БО «100 відсотків життя. Кропивницький», де соціальна працівниця контролювала прийом ліків та стежила за вчасними проміжними обстеженнями.

«Здавалося, це було дуже довге лікування. Хоча схема лікування була розписана на пів року. Кожен день я переймалася, чи він випив ліки, чи не забув про обстеження. Забував, тому доводилося нагадувати. А коли вже пройшов повністю лікування, на контрольне обстеження доставляла особисто. Він відмовлявся йти до лікарні. Довелося винаймати машину і стояти поруч з Дмитром в лікарні, щоб пройшов обстеження. Коли сказали, що він вилікував туберкульоз, я відчула полегшення. На жаль, для нього важливіше було отримати ЗПТ, ніж протитуберкульозні препарати. Та нам важливо було довести лікування до завершення, щоб він не наражав на небезпеку інших людей», - ділиться Світлана Дем’яненко – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом. 

Оксана: «Я хочу жити…»

45-ти річна Оксана (ім’я змінено) хвора на туберкульоз кісток. До того, вона має ВІЛ-інфекцію, отримує замісну підтримувальну терапію (ЗПТ). Проживає з мамою і своїми дітьми.

Під час розмови зізнається, що вела асоціальний спосіб життя, періодично пропускала прийом АРТ-препаратів (медичне лікування для людей з ВІЛ).

«Якось весною я впала і не змогла самостійно встати. Відтоді все і почалося…», - ділиться Оксана.

Під час обстежень жінці поставили діагноз «туберкульоз кісток», призначили протитуберкульозні препарати, направили на лікування стаціонарно у медзаклад, що на Лісовій поляні.

Два місяці вона пройшла інтенсивне лікування, опісля продовжує амбулаторно. Оксана, як півроку, знаходиться під супроводом БО «100 відсотків життя. Кропивницький», адже вона так і не ходила, потребувала сторонньої підтримки.

«Оксана перебуває на ДОТ-супроводі, тобто контрольованому лікуванні. Я щоденно здійснюю доставку ліків додому. Під час консультацій та роз’яснень, було сформовано прихильність до лікування. Тривалий час вона приймала таблетки, але самостійно пересуватися не могла. Вона продовжувала прийом ліків», - розповідає Наталія Єгорова – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом.

Нині її стан помітно покращується. Вона сидить у інвалідному візку, намагається стати на ноги. Медичні працівники також відзначають прогрес, а соціальна працівниця – підтримує і надалі, приносить ліки додому, консультує з нагальних питань. Від БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Оксана отримує щомісячні мотиваційні сертифікати на продукти харчування. Лікування триватиме до лютого, опісля – СКТ. 

«Я змінила своє ставлення до життя. Хочу жити. Одужати. І просто ходити містом самостійно. Зараз я продовжую лікування. Мені непросто, та з підтримкою відчуваю, що все зможу», - каже жінка. 

Микола Іванович: «Я вилікував туберкульоз»

50-річний Микола Іванович (ім’я змінено) не вірив, що вилікує туберкульоз. Чоловік проживає сам, дітей немає, офіційно працює. Каже, що хворів рідко, а навесні занедужував – слабкість, кашель, підвищення температури. Лікував простуду, але симптоми не зникали. Після огляду у сімейного лікаря, пройшов обстеження.

«У мене виявили туберкульоз. Де він міг взятися, досі не знаю. У мене нормальний спосіб життя, шкідливих звичок не маю. Але напевно ослаб імунітет, от десь і підхопив хворобу», - ділиться чоловік.

Миколі Івановичу діагностували чутливий туберкульоз, розписали схему лікування протитуберкульозними препаратами.

БО «100 відсотків життя. Кропивницький» підтримувала чоловіка на етапі лікування – щомісяця видавали мотиваційні сертифікати на продукти харчування, поповнювала рахунок на телефоні, щоб чоловік зумів зняти відео про прийом ліків і надіслати медичним працівникам підтвердження.

«Після кількох консультацій у чоловіка була сформована прихильність до лікування. Він одразу почав прийом ліків, адже прагнув одужати», - каже Наталія Єгорова – соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом, яка продовжувала його підтримувати під час всього лікування.

Коли чоловік пройшов обстеження через чотири місяці, у легенях ще спостерігалися зміни. Тому лікування продовжили на два місяці.

«Наприкінці листопада я завершив лікування. Повторно пройшов обстеження і нарешті почув, що здоровий. Моє самопочуття значно краще. У мене не має рідних, та соціальна працівниця підтримала, коли було складно», - каже Микола Іванович.

Що варто знати про туберкульоз?

Соціальний супровід БО «100 відсотків життя. Кропивницький» при лікуванні туберкульозу вкотре підтверджує свою ефективність і є компонентом успішної терапії. Туберкульоз передається повітряно-крапельним шляхом – при кашлі, чханні, розмові інфікованої людини. Не передається через рукостискання, посуд, їжу, воду. В Україні лікування туберкульозу безкоштовне. 

Варто звернути увагу на такі симптоми, як кашель тривалістю понад 2-3 тижні, підвищена температура тіла (часто 37-37.5°C), нічна пітливість, слабкість, швидка стомлюваність, втрата апетиту, безпричинне схуднення, біль у грудях, задишка, кровохаркання (кров у мокротинні). Щороку необхідно проходити медичні огляди та дотримуватися профілактичних заходів.