В Олександрівській громаді на Кіровоградщині протягом листопада й грудня 2025 року проводитимуть регулювання чисельності лисиць. Робитимуть це, щоб не допустити розповсюдження захворювання на сказ диких тварин.

Про це Суспільному 4 листопада розповів голова президії громадської організації "Олександрівська районна організація Українського товариства мисливців і рибалок" Василь Жирун.

З його слів, 23 жовтня у Кіровоградській обласній військовій адміністрації пройшло засідання місцевої надзвичайної протиепізоотичної комісії, де ухвалили рішення створити спеціальні бригади з регулювання чисельності диких тварин.

"Це не полювання. Регулювання чисельності проводять для того, аби уникнути епідемій сказу в громадах. Тому будемо це робити на основі протоколу державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кіровоградській обласній державній адміністрації від 23 жовтня 2025 року".

Василь Жирун розказав, що відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", регулювання чисельності лисиці проводитимуть бригади мисливців у кількості не більше 20 людей.

"Це робитимуть у суботу та неділю протягом листопада й грудня 2025 року на території мисливських угідь Олександрівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок".

Що відомо про відкриття сезону полювання на Кіровоградщині

На Кіровоградщині 4 жовтня мали відкрити сезон полювання. Відстрілювати планували диких тварин для запобігання поширенню сказу та африканської чуми. Про це Суспільному 10 вересня розповів директор філії "Центральний лісовий офіс" Володимир Касюхнич. За його даними, за останні роки диких тварин у лісах побільшало.

"Чисельність копитних (ратичних — ред.), хутрових та хижих тварин істотно зросла й перевищує гранично допустимі норми. Спільно з мисливствознавцями та профільними фахівцями ми забезпечимо, щоб цьогорічний сезон полювання був контрольованим".

Заступниця начальника обласної військової адміністрації Наталія Ревенко розповіла Суспільному 28 вересня, що за останні три роки популяція лисиць збільшилася на 68% — це 1200 особин, вовків – на понад 100, шакалів – на 81. З її слів, на це вказують і в громадах.

"До обласної адміністрації звертались керівники громад з приводу збільшення чисельності диких тварин. Лисиці заходять на подвір'я людей, не бояться, бо коли в тварини відсутнє розуміння, як боятися будь-чого, вона йде і кусає".

Як розповіла Наталія Ревенко, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів затвердило ліміти кількості та видів тварин для відстрілу для 25 користувачів. Це — товариства мисливців та рибалок області й "Центрального лісового офісу". Рішення про початок полювання, ліміти й дати обіцяли оприлюднити згодом.

Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства на сторінці у Facebook 2 вересня оприлюднило свої дані про результати щорічного зимового обліку мисливських тварин, який провели на початку 2025 року у Кіровоградській, Черкаській та Вінницькій областях. Зафіксували 317 вовків, 234 з них – на Кіровоградщині. Торік нарахували в трьох областях 185 вовків.

"Залишається великою кількість лисів — 12 601 (у 2024 році — 12 801). І це невтішний факт, адже лис є переносником сказу для диких та свійських тварин. Імунізація диких м’ясоїдних тварин проводиться щорічно, але без контролю чисельності — це неефективно. У Вінницькій області чисельність лисиць наразі становить майже 6,5 тисяч, що майже утричі перевищує рекомендовані санітарні норми", — йдеться у дописі.

За результатами цьогорічного зимового обліку диких тварин, який проводився в угіддях філії "Центральний лісовий офіс" на Кіровоградщині, зафіксували:

175 оленів;

583 козулі;

131 дикого кабана;

1320 зайців-русаків;

68 лисиць;

24 вовки.

Про це розповіла Суспільному завідувачка сектору зі зв'язків з органами влади, громадськістю та пресою філії "Центральний лісовий офіс" Тетяна Будько. Нагадала, що це облік лише угідь філії "Центральний лісовий офіс". На Кіровоградщині діє два надлісництва філії — Оникіївське і Чорноліське. По інших угіддях (товариства мисливців та рибалок області) даних не має.

За результатами зимового обліку у 2023 році визначили, що у лісах Кіровоградської області чисельність диких тварин перевищує рівень, потрібний для підтримки екосистеми, меншою є популяція дикого кабана, сказала Тетяна Будько. У лісах регіону тоді нарахували:

344 оленів;

6373 козулі європейської;

686 диких кабанів;

67 857 зайців-русаків.

Якщо порівнювати з 2022 роком, то у Кіровоградській області збільшилась чисельність козулі європейської, кабанів та зайців-русаків. Кількість оленів не змінилась. Зі слів Тетяни Будько, під час воєнного стану у лісах Кіровоградської області відвідувати ліси забороняється. Відповідне розпорядження діє з кінця березня 2022 року. Заборона не поширюється на військових, поліцейських, рятувальників та лісівників.

3 жовтня Кіровоградська обласна військова адміністрація не погодила дозвіл на початок сезону полювання на тварин. Про це Суспільному розповів керівник пресслужби Дмитро Кобець. З його слів, таке рішення ухвалили після консультацій з військовими, зважаючи на безпекову ситуацію в регіоні.

Думка зоолога про полювання для боротьби зі сказом

Суспільне поцікавилося думкою старшого наукового співробітника природного заповідника "Дніпровсько-Орільский" з Дніпропетровської області Олександра Пономаренка щодо полювання для боротьби зі сказом. Він — зоолог і еколог, зокрема, кандидат біологічних наук зі спеціальності "екологія".

Чи варто дозволяти полювання, щоб обмежити поширення сказу?

Це дуже складна і спекулятивна тема. Деякі мисливці можуть спекулювати, говорячи, що їм треба боротися зі сказом. Основним природним резервуаром сказу є популяція мишоподібних гризунів. Вони розмножуються чотири рази на рік, і в них така плодючість, що сказ серед них постійно циркулює. А їсть їх лисиця. І коли лисиця ловить скажену мишу, та кусає її за губу, і тоді лисиця вражається на сказ.

Сказ є реально. Є окремі дані, наприклад, з Тернопільщини. Там колектив мисливців провів зразково-показовий відстріл. Здобули понад 100 лисиць. І там 13% були вражені на сказ. Це дуже високий показник. Бо показник сказу 1-2 % — це вже "алярм". А 13 — узагалі. А лисиць у нас багато.

Тому полювання треба дозволяти, але я особисто проти того, як це робиться зараз. Цим повинні займатися первинні колективи мисливців, які відстрілюють виключно лисицю і єнотоподібного собаку, щоб запобігти розповсюдженню сказу. Але ж мисливці при цьому будуть стріляти по тому, що блимне в хащах. І вони при цьому можуть відстріляти ще й козуль, і оленів, і багато всього іншого.

Як би я зробив як фахівець? Ось є конкретні 10 мисливців. До них приїжджає, наприклад, інспектор екологічної інспекції й дивиться, що вони відстрілюють. Якщо виключно лисиць — питань немає. Якщо відстріляли хоч одну козульку — потрібен штраф. Тобто полювання має бути суворим заходом, який контролює сказ, і не більше.

Чи потрібно, окрім лисиць і єнотоподібних собак, регулювати чисельність вовків?

Спочатку хочу нагадати, чому так багато лисиць. Тому що мисливці активно вибивали всі роки вовків. І у нас зараз щільність вовка нижча, ніж у Франції. Але у Франції він охороняється, а у нас вважається шкідливим звіром. Його шкідливість — це маячня. Бо вовк, приходячи на якісь угіддя, вирізає до 90% лисиць, єнотоподібних собак та бродячих псів, бо це його харчові конкуренти.

І мені цікаво було б подивитися результати відстрілу мисливців, щоб у кожного вовка взяли аналізи на сказ. Я думаю, що у лисиці і єнотоподібного собаки показник набагато більший. Але тут ще є одне питання. Я б спочатку оцінив би чисельність вовка. Якщо його багато, то, можливо, десь би й варто було б його вкоротити.

І тут ще річ у тому, що адекватних даних про кількість тварин немає. Жодні науково-дослідні організації (ні заповідники, ні Національна академія наук України) не виконували дослідження, оцінки чисельності всіх цих видів звірів. Тому ці всі суперечки, які є в Україні, не базуються на адекватних реальних даних.

Мені розповідали польські колеги, що, наприклад, коли Польща вступила в Євросоюз і приєдналась до всіх природоохоронних угод, там почали виділяти гранти на дослідницькі групи зоологів. Упритул до того, що вони купили за грантові гроші позашляховики й за їхньою допомогою щороку проводять польові обліки чисельності звірів. І вони є незалежними експертними групами.

Ми в Україні базуємося виключно на даних мисливців, а вони їх, повірте, можуть завищувати, щоб їм дали дозвіл на відстріл. Тобто в нас у країні немає зараз дієвої системи екологічного моніторингу, щоб стежити й за хижаками, і за ратичними. І тому ці всі питання насправді є певною мірою спекулятивними. Тому я згоден, що проблема сказу є — це правда. Згоден, що треба стріляти в першу чергу лисицю — її багато. З приводу інших видів звірів — того самого вовка — потрібна реальна оцінка чисельності.

Заборона на відстріл диких тварин

Заборона на відстріл диких тварин на Кіровоградщині діяла з початку повномасштабного вторгнення. А саме, з березня 2022 року, через воєнний стан, заборонили полювання. Восени 2024 року на Кіровоградщині дозволили відстрілювати тварин, які переносять сказ та африканську чуму. Полювати можна на території Українського товариства мисливців і рибалок, у приватних товариствах та філіях, які мають мисливські угіддя. У присутності єгерської служби, відповідно до контрольних карток обліку добутої дичини та правил проведення полювання й заходів безпеки.

Що відомо про сказ

Сказ — це інфекційне захворювання тварин та людини. Зараження відбувається через укус хворої тварини або потрапляння її слини на слизові оболонки й шкіру, де є подряпини. У процесі поширення вірусу розвивається прогресивне смертельне запалення головного та спинного мозку. Для людини у разі зволікання з наданням медичної допомоги смерть неминуча. Стовідсоткова смертність і серед тварин, невакцинованих проти сказу. Джерелом захворювання здебільшого стають дикі тварини, розповів під час брифінгу 24 червня виконувач обов'язків начальника обласного управління Держпродспоживслужби Ігор П'яничук.

"Через заборону полювання в Україні, пов'язану з воєнним станом, популяція диких тварин значно збільшилась. Крім того, багато тварин до нас імігрувало зі східних та південних регіонів, де тривають бойові дії. Все це призвело до поширення хвороби".

Поки в Україні діє воєнний стан, приманки з вакциною від сказу для диких тварин розкладають вручну, до повномасштабного вторгнення це робили з літаків.

За даними речниця Держпродспоживслужби в області Наталії Шевченко, які вона надала Суспільному, за останні п'ять років кількість випадків сказу в області збільшилась:

2021 рік — 43 випадки;

2022 рік — 36 випадків;

2023 рік — 100 випадків;

2024 рік — 99 випадків;

з початку 2025 року — 114 випадків.

З цьогорічних випадків майже половина в лисиць (51 випадок). Також у собак (26 випадків), котів (32 випадки), великої рогатої худоби (три), дрібної рогатої худоби (два).

За інформацією Наталії Шевченко, лисиця в дикій природі є основним носієм вірусу сказу.