Родовище в Кіровоградській області. Facebook/Олексій Соболев
Американська делегація відвідала Бирзулівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) і Лікарівське родовище в Кіровоградській області. Ці об’єкти можуть стати стартовими проєктами для Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови.
Про це 15 вересня повідомив у Facebook міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, який відвідав родовище з американськими партнерами.
За його словами, американці — делегація U.S. International Development Finance Corporation (Міжнародної фінансової корпорації розвитку США) — приїхали на Кіровоградщину, щоб оцінити інвестиційні можливості видобутку та переробки в регіоні.
"Оглянули Бирзулівський ГЗК та Лікарівське родовище — перспективні майданчики, які розглядаємо для портфеля проєктів Фонду. Тут видобувають насамперед титанові руди та планується також видобуток цирконієвих руд в майбутньому. Є й потенційні поклади гафнію – одного з рідкісноземельних металів, який використовують у ядерній енергетиці, аерокосмічній галузі й не тільки.
Міністр також сказав, що під час поїздки обговорили з головою Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрієм Райковичем та представниками місцевої влади "питання у сфері надрокористування, водних ресурсів, лісів і природних територій".
Розробкою Бирзулівського ільменітового родовища займається компанія "Велта". Гірничо-збагачувальний комбінат запрацював наприкінці 2011 року. Тут добувають ільменітову руду, збагачують її й потім виробляють ільменітовий концентрат, з якого отримують титан. Концентрат купують Сполучені Штати Америки й країни Європейського Союзу.
Також у руді Бирзулівського ільменітового родовища є поклади дев’яти рідкісноземельних металів. Серед них, зокрема, ніобій, гафній, скандій, цирконій та ітрій, розповів Суспільному генеральний директор компанії "Велта" Андрій Бродський. За словами директора компанії, про існування рідкісноземельних металів в ільменітовій руді досі не знали. Їх знайшли при дослідженнях неочікувано.
На його думку, знайдені метали і їхній видобуток може додати Україні впливу на світових ринках. Щоб зрозуміти, якими є об’єми рідкісноземельних елементів і чи видобуватимуть їх у промислових масштабах, нині проводять додаткові дослідження.
Що відомо про підписання угоди про надра
Угоду про створення інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин Україна і США підписали в ніч на 1 травня 2025 року. За умовами угоди про надра, яка стосується 57 мінералів, фонд є спільною ініціативою двох держав із рівним розподілом участі — 50/50. Гроші фонду інвестуватимуться виключно в Україну — у видобуток корисних копалин, нафту, газ, інфраструктурні та переробні проєкти. При цьому повний контроль над надрами і право визначати умови використання національних ресурсів залишається за Україною.
За словами американського президента Дональда Трампа, підписання угоди про надра "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву.Як відзначила міністерка економіки України Юлія Свириденко, США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо грошей, вони можуть робити його і новою допомогою — наприклад, системами ППО для України.
27 серпня Кабмін анонсував конкурс на розробку родовища літію Добра в Добровеличківській громаді Кіровоградщини. Переможця визначать за п’ять місяців. Про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко в Telegram-каналі. За словами прем’єрки, ділянка Добра містить значні запаси літію, який має стратегічне значення для енергетики та технологій. Перед цим, 17 червня Юлія Свириденко на своїй сторінці у Facebook написала про те, що до літію є інтерес приватних компаній і розробка родовища також може стати першим проєктом у межах спільного інвестування з США.
