На цьому директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської облдержадміністрації Олег Рибальченко наголосив під час обласної наради, присвяченої розгляду питання щодо перспективного плану формування в області мережі госпітальних округів закладів охорони здоров’я вторинного рівня надання медичної допомоги. 

У процесі розгляду зазначеного питання, посадовець відзначив, що одним із міфів є хибна думка про те, що госпітальні округи формуватимуться виконавчими органами влади. – Насправді це не відповідає дійсності, адже, ні Міністерство охорони здоров’я України, ні департамент охорони здоров я облдержадміністрації не відіграють жодної ролі у вирішенні цього питання. Лише госпітальні ради, до складу яких входять головні лікарі медичних закладів, визначатимуть з якими територіями вони об’єднуватимуться, – зазначив посадовець. 

Другий міф, що побутує у питанні створення госпітальних округів – про те, що одночасно з їх створенням проходитиме процес закриття лікарняних закладів. – Усі лікарні, що на сьогодні існують у межах області, залишаться на своїх місцях, і продовжують виконувати покладені на них функції. Одночасно, доречним та економічно доцільним є створення нових міжрегіональних центрів, зокрема, з гемодіалізу, або з серцево-судинних захворювань. Проте, визначати місця розташування таких центрів будуть також госпітальні ради, – зазначив Олег Рибальченко. 

Наступний міф стверджує про те, що зі створенням госпітальних округів люди будуть позбавлені доступу до кваліфікованої медичної допомоги. – Це теж неправда! Оскільки всі функції, що покладені на існуючі лікарські заклади, залишаються незмінними. Навпаки, зі створенням госпітальних округів у людей з’являться додаткові можливості для доступності до інших видів медичних послуг, що віднесені до спеціалізованої медичної допомоги другого рівня, – наголосив Олег Рибальченко. 

Інший міф – про те, що госпітальні округи не можна створювати до завершення адміністративно-територіальної реформи. Насправді, межі госпітального округу не обов’язково повинні співпадати з межами майбутніх адміністративно-територіальних утворень, оскільки медична допомога за своїм принципом є екстериторіальною і не обмежується якоюсь окремо визначеною територією. 

Окрім того, далекою від реалій є думка про те, що на території області може бути створена необмежена кількість госпітальних округів, оскільки не має сенсу будувати нові відділення там, де ніколи не буде необхідної для цього кількості пацієнтів з відповідними медичними показами. 

– Загалом, на думку експертів, найбільш оптимальною для Кіровоградщини є кількість від 3-х до 5-ті госпітальних округів. В залежності від фізичної доступності пацієнтів до медичних закладів, – зазначив директор профільного департаменту облдержадміністрації. 

Серед запропонованих під час наради варіантів – створення на території області 4-х ГО (госпітальних округів) – Західного - 204,3 тис. чол., Центрального (Кропивницького) – 388,6 тис. чол., Південного – 141,1 тис. чол., та Олександрійського – 235,9 тис. чол., або за схемою 5-ти ГО – Західного – 137,9 тис. чол., Центрального – 138,1 тис. чол., Південного – 141,1 тис. чол., Кропивницького - 316,9 тис. чол. та Олександрійського – 235,9 тис. чол. 

Керівники територій спільно із головними лікарями медичних закладів взяли активну участь в обговорення перспективного плану. 

Після завершенні наради її учасники разом із головою обласної державної адміністрації Сергієм Кузьменком завітали до дитячої обласної лікарні, де ознайомилися з результатами проведених ремонтних робіт.