Нещодавно на особистій сторінці в соціальні мережі Facebook народного депутата України Олександра Горбунова (Народний фронт) з'явився пост наступного змісту:
"В той час, коли я доповідав на Комітеті з питань бюджету, отримав смс-повідомлення своїх колег з Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, що їх Комітетом щойно підтриманий мій законопроект № 4916, в якому мова йде про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зон спостереження підприємств з видобування і переробки уранових руд, який ми разом з колегами готували більше року.
Завдяки сьогоднішньому рішенню профільного Комітету, цей законопроект найближчим часом вийде на розгляд до зали Верховної Ради України, де, маю надію, теж буде підтриманий і, в кінці-кінців, буде встановлена справедливість для мешканців Кіровоградської області та міста Кропивницького зокрема щодо отримання компенсації за проживання на території, де видобувається уранова руда.
Це надасть змогу отримати компенсацію вже в наступному році і в подальшому на постійній основі. Ще раз дякую колегам за підтримку, а особливо співавторам, членам профільного комітету - Михайлу Бондарю та Володимиру Бандурову. Рухаємось далі!".
Ми спробували проаналізувати, що ж насправді криється за гучними словами народного депутата?
Пунктом 10 ч.1 ст. 97 Бюджетного кодексу України передбачено такий вид міжбюджетного трансферту як «Субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».
Частиною 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України встановлено, що «порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 91 затверджено «Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».
Частиною 3 зазначеного Порядку встановлено, що субвенція спрямовується бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (далі - Компанія), насамперед на:
- будівництво та ремонт захисних споруд цивільного захисту, що пройшли відповідно до законодавства технічну інвентаризацію;
- закупівлю засобів індивідуального захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду;
- навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання;
- фінансування у разі потреби об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі реалізація проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, зокрема навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку;
- погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за субвенцією у попередніх роках і зареєстрована органами Казначейства.
Так, відповідно до Додатку до Порядку у 2016 році зазначена субвенція у розмірі 115 млн грн. розподіляється між 40 адміністративно-територіальними одиницями зон спостереження 4х атомних електростанцій:
Зона спостереження Запорізької АЕС
Запорізька область 5862,5 тис. грн.
Дніпропетровська область 9330 тис. грн.
Херсонська область 36 тис. грн.
Василівський район (Запорізька область) 2509,7 тис. грн.
Великобілозерський район (Запорізька область) 753,5 тис. грн.
Запорізький район 3,9 тис. грн.
Кам’янсько-Дніпровський район (Запорізька область) 4103,2 тис. грн.
Нікопольський район (Дніпропетровська область) 2473,5 тис. грн.
Томаківський район (Дніпропетровська область) 1052,1 тис. грн.
Верхньорогачицький район (Херсонська область) 78,9 тис. грн.
м. Нікополь (Дніпропетровська область) 11996,3 тис. грн.
м. Марганець (Дніпропетровська область) 4947,6 тис. грн.
м. Енергодар (Запорізька область) 7614,2 тис. грн.
Зона спостереження Рівненської АЕС
Рівненська область 4897,6 тис. грн.
Волинська область 1812,6 тис. грн.
Володимирецький район (Рівненська область) 6897,7 тис. грн.
Сарненський район (Рівненська область) 498,7 тис. грн.
Костопільський район (Рівненська область) 112,3 тис. грн.
Маневицький район (Волинська область) 4793,4 тис. грн.
м. Кузнецовськ (Рівненська область) 3355,1 тис. грн.
Зона спостереження Хмельницької АЕС
Хмельницька область 3957,7 тис. грн.
Рівненська область 1709,5 тис. грн.
Славутський район (Хмельницька область) 1354,3 тис. грн.
Ізяславський район (Хмельницька область) 2470,8 тис. грн.
Білогірський район (Хмельницька область) 247,7 тис. грн.
Шепетівський район (Хмельницька область) 69,4 тис. грн.
Острозький район (Рівненська область) 1901,8 тис. грн.
Гощанський район (Рівненська область) 582,3 тис. грн.
Здолбунівський район (Рівненська область) 344 тис. грн.
м. Славута (Хмельницька область) 2378,3 тис. грн.
м. Острог (Рівненська область) 1041,2 тис. грн.
м. Нетішин (Хмельницька область) 2833,6 тис. грн.
Зона спостереження Южно-Української АЕС
Миколаївська область 7162,2 тис. грн.
Арбузинський район (Миколаївська область) 2576,8 тис. грн.
Братський район (Миколаївська область) 1293,8 тис. грн.
Вознесенський район (Миколаївська область) 1814,7 тис. грн.
Доманівський район (Миколаївська область) 2371,6 тис. грн.
Первомайський район (Миколаївська область) 507,4 тис. грн.
м. Вознесенськ (Миколаївська область) 4566,5 тис. грн.
м. Южноукраїнськ (Миколаївська область) 3581,1 тис. грн.
Усього115893,5 тис. грн.
Як бачимо, з 115 млн грн, які розподілені між 40 адмін-тер. одиницями, найбільшу суму передбачено для м. Нікополь (Дніпропетровська область) – 11,9 млн грн., тоді як для всієї Дніпропетровської області передбачено – 29,7 млн грн. Для прикладу, для зон спостереження Запорізької області виділено 20,8 млн. грн.
Питання, скільки РЕАЛЬНО (ОБ’ЄКТИВНО) може бути виділено даного виду субвенції для «зон спостереження» Кіровоградської області, зважаючи на те, що на території області, на відміну від тих же Запорізької та Дніпропетровської, не розміщено потенційно небезпечних АЕС (зон спостереження), а здійснюється лише видобуток уранової руди (сировини для небезпечного виробництва)?
Тобто, як бачимо, пропонована Горбуновим «субвенція на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення» може спрямовуватися лише на території, яким присвоєно «зону спостереження», яка, у свою чергу, повинна відповідати певним критеріям (нормам) та щодо якої повинні бути встановлені чіткі межі.
Але, найголовнішим є те, що питання, яке «піднімає» Горбунов, вже є врегульованим, і, фактично, він тільки дублює існуючу, чинну норму Закону!
Так, статтею 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлено, що населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:
- використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на будівництво об'єктів соціального призначення;
- створення та підтримання у справному стані об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі захисних споруд, призначених для укриття і захисту населення, техніки та майна від дії радіаційного опромінення у разі радіаційної аварії. Забезпечення засобами індивідуального захисту та препаратами стабільного йоду у межах отриманих коштів відповідно до медичних нормативів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- пільги з оплати за спожиту електричну енергію для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій, відповідно до статті 17 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР);
- виконання заходів з поліпшення умов проживання та праці населення, яке мешкає на означених територіях, у межах отриманих коштів за напрямами, передбаченими програмами економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються органами місцевого самоврядування (обласними, районними, міськими радами міст обласного підпорядкування, міськими радами монофункціональних міст-супутників), на територію яких поширюються відповідні зони.
Частиною 4 цієї ж статті також встановлено, що соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для фінансування адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата. (Східний гірничо-металургійний комбінат, тобто ліцензіат, сплачує до бюджету відповідний збір на соціально-економічну компенсацію ризику населенню у розмірі 2,75 гривні за 1 кілограм реалізованої кінцевої продукції - уранового концентрату)
Тепер відкриваємо статтю 15 Закону України «Про видобування і переробку уранових руд» і чітко бачимо, що «у місцях розташування уранових об'єктів з метою захисту населення від можливого негативного впливу їх діяльності встановлюються території з особливим режимом, санітарно-захисна зона і зона спостереження. Розміри та межі території з особливим режимом, санітарно-захисної зони і зони спостереження визначаються в проектах уранових об'єктів згідно з діючими нормами, правилами і стандартами та узгоджуються у порядку, встановленому законодавством.»
Тобто, виходячи з вищенаведеного, дане питання на законодавчому рівні давно врегульовано (Горбунов фактично вносить технічні зміни, дублюючи існуючі норми законодавства).
Натомість, питання в іншому: чому Мінрегіонбуд, як головний розпорядник субвенції, не включає Кіровоградську область до переліку адміністративно-територіальних одиниць (зон спостереження), між якими розподіляється дана субвенція? Можливо тому, що підприємство по видобутку та переробки уранової руди несе значно менший потенційний ризик (можливу небезпеку внаслідок поломки) для навколишнього середовища, ніж атомні електростанції.
Тобто, дане питання потрібно вирішувати на рівні Кабінету Міністрів та домагатися включення Кіровоградської області до переліку «зон спостереження», а не «піаритись» технічними правками до питання, яке чинним законодавством врегульовано.
Натомість, ініційована нами програма радіаційного і соціального захисту населення міста Кропивницький та відповідна субвенція з Державного бюджету місту Кропивницький не потребує визнання території (міста) «зоною спостереження», передбачає значно ширший спектр спрямування (фінансування) та не містить в собі жодних обмежень, на відміну від субвенції соціально-економічної компенсації ризику населенню, яку лобіює Горбунов.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про видобування і переробку уранових руд» обмежується господарська діяльність згідно з статтею 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" у санітарно-захисній зоні і зоні спостереження. (необхідно зазначити, що конкретних критеріїв заборони господарської діяльності у зоні спостереження, у законі не прописано).
Натомість, відповідно до ч. 5 ст. 45 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» «у санітарно-захисній зоні забороняється розміщення жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.».
Також звертаю увагу на висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 05.10.2016 р., відповідно до якого: «за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.».
