Реформа місцевого самоврядування, децентралізація, передача повноважень на місця – ці слова сьогодні на слуху у кожного українця. Однак реальний їх зміст розуміють далеко не всі. Ще менше, орієнтуються у визначенні бюджетна децентралізація.
Чому так багато говорять про бюджет в контексті децентралізації?
Перший етап бюджетної децентралізацій започаткований минулого року. Фактично це є основою для стимулювання громад до об’єднання та підвищення їх спроможності через механізм переходу бюджетів на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Це перша і вагома перевага для тих, хто підтримав реформу. У разі об’єднання, громади наділяють повноваженнями міст обласного значення, ті ж, хто ще не об’єднався, а я наголошую, Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" регламентує виключно добровільне об’єднання, залишаються осторонь цього процесу та втрачають можливість подальшого розвитку своїх територій. Можна сказати, що суть процесу децентралізації полягає у переході місцевого самоврядування на якісно новий рівень, мета якого, змінити пострадянську адміністративно – командну систему управляння на демократичну, а фактично – це є реформа органів місцевого самоврядування про яку ми говоримо останні 25 років.
Децентралізація - це об’ємне поняття, воно має сегменти, які можна порівняти з фундаментом для нового будинку. Бюджетний сектор в цьому чи не найголовніший.
Ми регулярно робимо аналіз місцевих бюджетів, намагаючись знайти алгоритм побудови збалансованої системи, яка забезпечить і інтереси держави, і місцевого самоврядування. В результаті це має призвести до ефективного виконання функцій ОМС, основаних на принципах Європейської Хартії Місцевого самоврядування. На сьогодні в центрі уваги - розробка Стратегій, а за нею і формування бюджету. Як використовується бюджет, як він адмініструється чи формується за безпосередньої участі громади? Як відбувається оприлюднення тих же бюджетів в рамках чинного законодавства? Минулого місяця започаткована акція «Децентралізаційний марафон» в рамках якої ми вже відвідали 17 потенційних центрів ОТГ і можемо зробити певні висновки. Є громади дійсно спроможні і об’єднавши бюджети кількох сільських рад вони зможуть виконати вимоги Європейської Хартії в пункті забезпечення належного рівня надання послуг. Є такі, що не повною мірою використовують всі свої можливості, а є взагалі пасивні. Їх керівники очікуючи вказівок «зверху» і, відповідно, звідти ж певного обсягу фінансового забезпечення, вони воліють взагалі нічого не змінювати і не брати на себе зайву відповідальність і клопіт. Тож головна проблема традиційна - людський фактор. Хтось прагне і досягає, а хтось спостерігає і втрачає.
На сесії Кіровоградської обласної ради минулого року було схвалено Перспективний план формування територій громад Кіровоградської області, який визначив ті пункти – маяки по яким ми рухаємось. На сьогодні, Методика формування спроможних територіальних громад, затверджена Постановою КМУ №214 від 8 квітня 2015 року, дає можливість визначити можливі центри об’єднаних громад, ми їх називаємо «потенційні центри ОТГ». Зазначена Методика містить ширше визначення спроможності територіальної громади, дослівно це звучить так: спроможними є громади, які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
У перспективі об’єднання кожен шукає перевагу для себе. Самодостатні села побоюються втратити, а бідні не розуміють, що зміниться. Гроші не звідки не беруться, де шукати ресурси? А ресурси є, в тому числі і фінансові. Важливо ефективне використання і стратегічне планування доходів і видатків. Приміром, зміни, які були внесені у Податковий кодекс України у 2015 році, дають право саме ОТГ мати 60% податку на доходи фізичних осіб, просто кажучи податку з працюючого населення. На сьогодні цей ресурс зосереджений у районних бюджетах і в містах обласного значення. Об’єднані громади також отримують медичну і освітню субвенцію. Вони мають створити інфраструктуру управління, на яку держава також дає субвенцію. Кошти на розвиток громад також виділяються з Державного фонду регіонального розвитку.
Так, в області нині живуть дві ОТГ: Маловисківська та Бобринецька, які з 1 січня 2016 року вийшли на прямі міжбюджетні відносини. Проаналізувавши виконання їх бюджетів за перше півріччя поточного року ми маємо позитивні результати. Зокрема, Бобринецька ОТГ - перевиконання дохідної частини 5 мільйонів гривень, Маловисківська - 2 мільйони.
Всі ці кошти підуть на потреби громади. Це свідчить, що реформа почала діяти. Ці громади вже формують Стратегічні плани розвитку громади із урахуванням перспектив розвитку на три - п’ять років. Наступного року за подібною бюджетною схемою житиме і Новоукраїнська ОТГ, вибори в якій відбулись у березні цього року. Я переконаний, що на нас очікує позитивний результат і щодо інших громад, які ще мають реальну можливість об’єднатись протягом 2016 року. До людей приходить розуміння того, що об’єднання – це є принцип і норма просування в подальше життя - ефективне, європейське і, найголовніше, достойне.
