Разом з усією Україною Кіровоградська міська рада взяла курс на декомунізацію місцевої топоніміки, тобто заміну назв вулиць часів СРСР на нові. На сесії міської ради 23 лютого було затверджено перелік 16 вулиць, які отримали імена загиблих в зоні АТО кіровоградських воїнів. Інші вулиці повинні почекати, доки топонімічна комісія розповість про критерії зміни старих назв на нові. При цьому більшість вулиць в обласному центрі вже перейменовано. Втім, як і в цілому по Україні, робота топонімічних комісій викликає більше запитань, ніж маємо відповідей.
Власне, це і було зафіксовано в ході розгляду даного питання, коли депутати заявили про незнання алгоритму визначення нових імен, тому перейменування 15 вулиць відклали «на потім», але затвердили нові назви для вулиць, яким присвоєно імена загиблих на Донбасі кіровоградських воїнів. Можна сказати, що герої повернулися…
З 23 лютого змінено назви і обох міських районів Кіровограда. Відтепер Ленінський район називатиметься Подільським, а Кіровський – Фортечним. Відповідне розпорядження, на підставі рішень виконавчих комітетів районних у місті рад, підписав міський голова Андрій Райкович. І тепер, хоча вже і пізно, можна задавати запитання – чому і хто назвав так райони Кіровограда? Причому, населення було просто відсторонене від прийняття рішення, навіть у вигляді елементарного обговорення. Особливо дивно, навіть в контексті боротьби з імперським минулим, виглядає назва Фортечний. Фактично цим увічнили фортецю святої Єлисавети, яка для особливо стурбованих патріотів, символізує колонізацію України Росією. Дивним виглядає це рішення і з філологічного боку, оскільки російською район називається «Крепостной», а мешканці, відповідно, будуть «крепостными». Українською – кріпаками.
Дуже незрозумілим виглядає інтерпретація Закону про декомунізацію, причому наголошу, що не деімперіалізації, а саме - декомунізації, та і взагалі… В Дніпропетровську, наприклад, з’явилася вулиця Нестора Махна, видатного борця…проти Української державності. Зате в Кременчуці вулицю Кірова назвали Лебединою. Чомусь кіровоградським декомунізаторам не сподобався борець проти царизму лейтенант Шмідт і тепер ця вулиця буде називатися іменем генерала Української повстанської армії Романа Шухевича(не інакше, як «Свобода» попрацювала). Вимагає осмислення і зміна назви вулиць Багратіона, Індустріальної, теоретика анархізму князя Кропоткіна, вченого Тимірязєва, того ж Кутузова, адже з турками і арміями Наполеона билися і українські козаки? Чим провинилися Герої Сталінграда, які врешті-решт, були просто мучениками і жертвами, причому з обох сторін. Потрапила під роздачу і вулиця Кіровоградська, хоча…
Є запитання і по перейменуванню вулиці Колгоспної, хоча б з погляду історичної пам’яті і шани до наших батьків і дідів. А що тепер робити з вулицею Ялтинською, причому в Кіровограді достатньо вулиць, які носять імена російських міст?
Я розумію, що чисто ідеологічні назви, які несуть комуністично-більшовицьке навантаження, потрібно міняти, але ж інколи і подумати потрібно, а ще – просто порадитись з народом.
