Отже за півроку в Україні відбудуться чергові вибори до місцевих рад. Було багато розмов, що їх можуть перенести на весну наступного року через прийняття змін до Конституції про децентралізацію та нового Закону про вибори за відкритими списками, але Президент Порошенко запевнив, що вибори відбудуться у встановлений строк, себто в жовтні поточного року, а народний депутат і колишній голова Комітету виборців України Олександр Черненко припустив, що зміни до Конституції та новий закон прийняті будуть, проте найближчі вибори пройдуть все ж за старою виборчою системою. З огляду на те, що «правила гри», очевидно, лишаються незмінними, то попробуємо в кількох статтях проаналізувати, які стартові виборчі позиції мають кіровоградські політичні сили та політики. Спочатку про сонм кандидатів на Кіровоградського міського голови. Тим більше, що цього разу мерська кампанія буде значно цікавішою і запеклішою від прогнозованих виборів Саінсуса.
Станом на середину квітня мерську кампанію в Кіровограді, фактично, розпочали двоє політиків – Андрій Табалов та Артем Стрижаков. Обидва провели орендування, відкрили громадські приймальні та активізувались у ЗМІ. Крім них, інших претендентів у кандидати поки що не видно.
Серед плюсів Андрія Табалова молодість, достатній політичній досвід та пристойний фінансовий ресурс. Впізнаванність прізвища Табалових одна з найвищих в Кіровограді, і через бізнесову (монополісти на ринку хлібобулочних виробів), і через політичну діяльність. Батько Андрія Олександр Миколайович вже пробував боротись за крісло міського голови на перевиборах в листопаді 2006-го року, проте замкнув трійку, поступившись Володимиру Пузакову і Олександру Дануці. Політичний пік батька і сина Табалових прийшовся на 2012-ий рік, коли Олександра Миколайовича було обрано за списком ВО «Батьківщина», а Андрій Олександрович, як висуванець ВО «Батьківщина» в запеклій боротьбі в 99-ому виборчому окрузі (м.Кіровоград) переміг висуванця від Партії регіонів Олександра Шаталова. Потрапили Табалови до списків «Батьківщини» за квотою теперішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Але і головний мінус Табалових виник в тому ж році. Незважаючи на те, що обидва були підтримані ВО «Батьківщина» і, навіть, писали попередню заяву про вхід до фракції цієї політичної сили в разі обрання, обоє, ще до першого сесійного засідання, відмовились входити до фракції. Виник великий всеукраїнський скандал і Табалових стали називати «тушками». Зараз все це притихло, проте, очевидно, що майбутні конкуренти обов’язково дістануть цю історію з шухляди. Не на руку політичним амбіціям Андрія Табалова зіграє ріст цін на хліб. Хоча за останніми чутками, він почав виходити з «хлібного» бізнесу, проте за короткий термін міським жителям буде важко це донести.
До плюсів Андрія Табалова слід додати можливість самостійно фінансувати свою кампанію, не залучаючи сторонніх. Його родина має достатньо фінансових ресурсів, щоб провести потужну виборчу кампанію. Для цього деякий час тому було засновано громадську організацію «Рідний Кіровоград», засновано і придбано два новинних інтернет-ресурси. Вже понад місяць десятитисячним накладом видається і роздається кольорова газета «Рідний Кіровоград». А останнім часом певні категорії містян почали отримувати «продуктові набори» від ГО «Рідний Кіровоград» та Андрія Табалова. Також значно активізувала свою роботу громадська приймальня Та балова при якій організовано юридичний штаб допомоги воїнам АТО.
Поки що незрозумілою залишається ситуація з політичною партією, яка підтримає або висуне Табалова. На певному етапі цією партією мало стати «Рідне місто», що асоціюється з депутатами міської ради Олександром Шамардіним та Геннадієм Осетровим. Андрій Олександрович, навіть, побував на установчих зборах місцевої організації цієї політичної сили, проте далі все затихло. Не виключено, що підтримати Табалова може новий політичний проект, що, наразі, започатковується в Україні партія «Відродження». Нещодавно колишня депутатська група «Економічний розвиток» отримала саме таку назву і це пов’язують зі стартом однойменного проекту з прицілом на місцеві, а згодом і не лише, вибори.
На відміну від Андрія Табалова, який відмовився від участі в минулих парламентських виборах, молодий депутат Кіровоградської міської ради Артем Стрижаков прийняв в них участь. Його кампанія запам’яталася і почасти була аж надто «креативною». За нього проголосували 7400 кіровоградців, що становило 8,72% виборців. Стрижаков програв Костянтину Яринічу та Максиму Березкіну, які вибрали «класичний» варіант ведення виборчої кампанії. Кампанія ж Артема Стрижакова була більше орієнтована на молодь: флешмоби, просування в соцмережах, яскравий агітматеріал, велорикші, автотелевізори і т.п. Проте згаданий вище рейтинг є певним заділом Артема на вибори міського голови. Тим більше, що по закінченню виборів, він не припинив активну політичну діяльність і, як депутат міськради, ініціював боротьбу з надмірністю рекламних конструкцій та пивними палатками. Не так давно Артем Олегович також відкрив свою громадську приймальню, звичайно, з великим телевізором над входом. В ній почали надавати консультативну допомогу з питань видачі житлових субсидій. Реклама приймальні з’явилася в деяких маршрутках, що заборонено під час виборчих кампаній, проте ніхто не забороняв у між виборчий період. Стрижаков є засновником громадської організації «Я люблю Кіровоград» і активно просуває цей бренд в маси.
Проти Арема Стрижакова вже почали працювати майбутні конкуренти. Одного дня на багатьох під’їздах, переважно мікрорайону Космонавтів, були розклеєні оголошення, що, нібито в громадський приймальні депутата з його ініціативи та ініціативи колишнього губернатора Кіровоградщини Сергія Ларіна, роздають «депутатську тисячу». Власне, проти Стрижакова і будуть використовувати його «регіоналівське» минуле і активну участь у Кіровоградському антимайдані. Власне, все йде до того, що його кандидатуру може висунути або офіційно підтримати «Опозиційний блок». З одного боку у цієї політичної сили в Кіровограді є певний рейтинг (пам’ять про Ларіна+опозиційно налаштовані виборці), що на минулих виборах склало трохи понад 7% підтримки. Але з іншого боку така підтримка гарантує те, що Стрижаков стане головною мішенню євромайданівських сил. Також не зрозуміло чи має Артем достатньо власного фінансового ресурсу для проведення повноцінної кампанії, не залежачи від інших.
З певною натяжкою можна говорити про початок кампанії депутата міської ради від ВО «Батьківщина» Павла Топчія. Він є фаховим юристом і одним з найактивніших депутатів у Кіровоградській міській раді. Павло Сергійович спробував свої сили на минулих парламентських виборах в міському окрузі №99. Не маючи значного фінансового ресурсу він показав пристойний результат, майже 6,5 %, а це, близько, 5500 виборців. Павло Топчій не оминає можливості висловитися або й внести свої пропозиції до будь-яких нагальних питань життєдіяльності міста. Деякий час тому він став одним з ініціаторів створення громадської організації «Народний тил», що займається допомогою воїнам АТО та їх родинам. Головними проблемами Топчія будуть недостатня впізнаванність та відсутність власного фінансового ресурсу для повноцінної кампанії.
Та й висування Топчія від міської «Батьківщини» це ще відкрите питання. Адже, незважаючи на відмовки, не можна скидати з рахунків нинішнього в.о. міського голови Івана Маяковського. Секретар міської ради від ВО «Батьківщина» хоч і має поважний вік (в цьому році йому виповнилося 75 років) на тимчасовій посаді проявляє неабияку активність. Зайнявся будівництвом мостів, щотижня зустрічається в мікрорайонах міста і, навіть, завів власну сторінку в Фейсбуці. Чи означає це підготовку до власної виборчої кампанії покаже час.
За нашою інформацією, пошуком спільної узгодженої кандидатури вже деякий час зайняте промислове лоббі, керівники містоутворюючих підприємств. За давньою кіровоградською традицією спочатку запропонували генеральному директорові ТДВ «Ятрань» Андрію Райковичу. Справді, його кандидатура могла б стати консолідуючою для багатьох. Проте, Андрій Павлович, вже традиційно відмовився і продовжуватиме вже котре десятиліття активно працювати членом міського виконавчого комітету.
Обговорювалися ще кілька кандидатур, зокрема, теперішнього заступника міського голови Сергія Колодяжного, проте до узгодження справа не дійшла. На разі, нібито, на стадії обговорення в цьому колі постала кандидатура нашого земляка, депутата обласної ради, колишнього першого заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Миколи Мездріна. Він працював і першим заступником голови Кіровоградської облдержадміністрації і добре відомий в колах саме промисловців Кіровоградщини. Депутатом облради Микола Геннадійович став, як висуванець Партії регіонів в одному з мажоритарних округів області. Його син Вадим, ще донедавна, займав посаду головного архітектора міста, проте пішов з посади через конфлікт навколо встановлення малих архітектурних форм. Наразі, невідома реакція самого Миколи Мездріна на таку пропозицію.
Можливо, узгодженним кандидатом від цього кола міг би стати син найбагатшого кіровоградця (за версією журналу Forbes) народного депутата Станіслава Березіна президент футбольного клубу «Зірка» Максим Березкін. Він провів потужну виборчу кампанію на минулих парламентських виборах, набравши понад 12% підтримки, що складає майже 11 тисяч голосів виборців і поступився лише Костянтину Яринічу. Маючи такий електоральний фундамент, добру впізнаванність та, фактично, необмежений фінансовий ресурс для проведення кампанії, Максим Станіславович одразу став одним з претендентів на перемогу. Проте, за нашою інформацією, він не розглядає можливості брати участь в мерській кампанії.
В експертних колах, одним з ймовірних кандидатів на крісло міського голови, називають колишнього секретаря міської ради, а нині співголову депутатської групи «Трудовий актив Кіровограда» підприємця Ігоря Волкова. Він має, як власний фінансовий і недійний ресурс, так і міг би розраховувати на підтримку голови наглядової ради компанії «Ельворті груп» («Червона Зірка», «Гідросила» та ін.) Павла Штутмана. Проте, наразі. Також невідомо чи сам Волков розглядає такий варіант участі у виборчій кампанії.
Яскравим і реальним претендентом на посаду міського голови могла би стати генеральний директор ТОВ «Друкмаш-центр» Людмила Шубіна. Вона ніколи не залишається осторонь питань життєдіяльності міста і активно, а часто, навіть, агресивно відстоює права громади. Проте, сама Людмила Володимирівна, заявила, що не претендуватиме на цю посаду через стан здоров’я, хоча спуску нікому не дасть.
Незважаючи на наявність чи відсутність фазанів у кіровоградському Дендропарку, очевидною кандидаткою на крісло мера видається Лариса Онул. На минулих парламентських виборах, «липові» фото з Віталієм Кличком не допомогли Ларисі Анатоліївні показати впевнений результат - 7-ме місце і 6,3% підтримки. Цього разу фотографії з мером Києва можуть бути справжніми, адже за останніми повідомленнями, УДАР самостійно братиме участь у місцевих виборах. На боці Лариси Онул, традиційно, буде відновлений дендропарк. А от з фінансовим ресурсом можуть бути проблеми. Останнім часом у ЗМІ все частіше з’являються повідомлення про примусовий розпродаж майна родини Онулів, яке було закладене в якості кредитної застави.
Мабуть, що знову у виборчому бюлетені, як і на всих останніх виборах, ми побачимо прізвище депутата міської ради, одного з керівників місцевого Євромайдану Сергія Михальонка. Цього разу, вже мабуть, висуненого або підтриманого політичним проектом «Народний контроль». Проект ініційований на всеукраїнському рівні депутатом від Блоку Петра Порошенка Дмитром Добродомовим. Проект вже кілька місяців добре фінансується, що, очевидно, має на меті перетворення в окрему політичну партію і участь у місцевих виборах. Також Михальонка підтримає відомий в Кіровограді підприємець, заслужений будівельник України Віктор Шмідт.
Цікавою виглядає ситуація в місцевих осередках політичних партій, що на минулих парламентських виборах здолали в Кіровограді 5-ти відсотковий бар’єр. Так про можливих кандидатів від «Опозиційного блоку» і «Батьківщини» ми написали вище. У місцевих об’єднання «Самопоміч», Радикальної партії Олега Ляшка та ВО «Свобода» жодні кандидати не вгадуються. А у лідерів минулої парламентської гонки Блоку Петра Порошенка «Солідарність» і «Народного фронту» - це таємниця вкрита мороком. У пропрезидентської сили таким кандидатом міг би стати, хоч і молодий, але вже надто досвідчений політик голова правління медіа-групи «весь Кіровоград» та член міськвиконкому Олександр Дануца. Саме він був керівником двох останніх успішних виборчих кампаній Петра Порошенка, Костянтина Яриніча і БПП в місті Кіровограді. Проте, у Олександра хоч і є достатня впізнаванність та потужний медіа-ресурс, проте відсутній достатній фінансовий ресурс для проведення виборчої кампанії. У «Народного фронту» можливим кандидатом міг би бути Олександр Цертій, який досить активно показує себе в роботі міського виконавчого комітету та, іноді, з’являється на біллбордах з поздоровленнями до свят. Проте чи розглядають в партійних середовищах кандидатури Дануци і Цертія, наразі, невідомо.
Цікавих рис в перебіг кампанії по виборам Кіровоградського міського голови можуть добавити питання про перейменування міста та ймовірне обрання міського голови в два тури. Проте, очевидно, одне – виборча кампанія в Кіровограді, хоч і невпевнено, проте стартувала.
