Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: фотогалерея
Автор: В'ячеслав Чебишев, член Національної спілки журналістів України
Дата: 21 грудня 2021
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/photo/2021/12/21/hramu-iosipa-obruchnika-u-seli-berezivtsi-120-rokiv.htm
фотогалерея, 21 грудня 2021

Храму Йосипа Обручника у селі Березівці – 120 років

В'ячеслав Чебишев, член Національної спілки журналістів України


…Наприкінці літа 1988 року я вирішив зробити панорамний знімок буровугільного розрізу «Костянтинівський». На той момент це був флагман Виробничого об'єднання «Олександріявугілля». Величну картину драглайна і роторного екскаватора, що працюють, мені і хотілося зафіксувати на фотоплівці і, природно, на фотографіях. 


Озброївшись своїм постійним супутником – фотоапаратом «Зеніт-TTL», який у народі називали «дзеркалкою», я вирушив на мотоциклі «Ява» на цей розріз. Дорога до нього пролягала через Березівку. Власне, розріз знаходився одразу за цим селом. А якщо бути зовсім точним, то це вугледобувне підприємство поглинуло (читай – знищило) дуже гарну частину Березівки, мальовничо описану Афанасієм Фетом. Дорогою туди я звернув увагу на покинуту церкву без хреста на куполі, що була ліворуч від дороги. Мій допитливий розум вимагав оглянути цю культову споруду та зробити фотографії. На зворотному шляху я так і вчинив. Моїм очам постала, м'яко кажучи, страшна картина. Через високий бур'ян і чагарник, я насилу пробився до входу у церкву, який був без дверей. Усередині було темно через закладені цеглою або забитими дошками вікна і деякі входи до церкви (тому знімки, що я робив усередині, на жаль, не вийшли). Що відразу кинулося в очі, так це ланцюг, який з найвищої центральної точки купола звисав униз, але не до самої підлоги. У напівтемряві було видно малюнки на біблійні теми, що дивом збереглися під куполом. Дивно, але збереглася і плитка на підлозі цієї стародавньої релігійної споруди. Не скрізь, але збереглася. Плитка була кількох неяскравих кольорів у вигляді квадрата, трикутника, прямокутника та паралелограма. Дивлячись на це, я стояв, як заворожений. У мене перехопило подих. Незважаючи на жахливе запустіння, тут панував дух Господній, якась особлива неповторна аура та благодатний магнетизм. Тут, як кажуть, було дуже атмосферно. І я зрозумів, що ця чудова церква забута людьми, але Бог про неї пам'ятає. Пам'ятає та захищає її від повного знищення. До слова. За часів Радянського Союзу у цьому храмі було… зерносховище. Враженням від побаченого я поділився з відомим олександрійським краєзнавцем Анатолієм Коханом, з яким  мав теплі дружні стосунки до самої його смерті. Щодо побаченого мною ланцюга, Анатолій Ілліч зробив припущення, що це якийсь допитливий сільський вчитель зробив маятник Фуко, щоб провести відомий експеримент для демонстрації учням добового обертання Землі. У мене вже тоді виникли сумніви щодо правильності такої гіпотези, адже ланцюг суттєво не доходив до підлоги, що потрібно для виконання такого експерименту. Значно пізніше, після часткової реставрації цієї церкви, я отримав відповідь на це запитання. Все виявилося значно прозаїчніше. Цей ланцюг служив для кріплення великого діаметру світильника зі свічками. Варто додати, що у 1997-1998 роках часткову реставрацію церкви зробив колишній голова місцевого колгоспу, а потім фермер Леонід Васильович Іванов. У серпні 1988 року від Анатолія Ілліча Кохана я дізнався, що у Березівці неодноразово бував Афанасій Фет у своїх друзів Олексія Бржеського та його дружини Олександри, котрі були власниками цього села на той час. Бував тут і контр-адмірал Володимир Романов – герой Кримської війни, який був одружений з Катериною Федорівною Бржеською – старшою рідною сестрою Олексія, який мав і молодшу сестру – Єлизавету. Як показав час, та зустріч із Анатолієм Коханом стала для мене знаковою. Це село, як магнітом, тягло мене до себе, як, втім, і багатьох інших краєзнавців та істориків, які вивчали життя Афанасія Фета, Олексія Федоровича Бржеського та його дружини Олександри Львівни. Потрібно визнати, що Березівка має величезну привабливу силу… З того пам'ятного для мене 1988 року я і почав вивчати все те, що пов'язано з цією темою. Оскільки займався цим питанням епізодично і з великою скрупульозністю, на це пішло не одне десятиліття, а для збору необхідного матеріалу мені знадобилися поїздки до Херсона, Одеси, Санкт-Петербурга. У своїх мемуарах «Ранние годы моей жизни», що увійшли до книги «Воспоминания», Афанасій Фет дуже докладно та барвисто описує маєток своїх нових друзів Бржеських – село Березівку. Є там і такі рядки: «…Влево от левых ворот, в той же ограде находилась прекрасная сельская церковь, куда по воскресеньям приходили крестьяне с жёнами и дочерьми в пёстрых платках, со множеством живых цветов на голове». За даними відомої олександрійської краєзнавиці Ольги Божко, яка, окрім іншого, вивчає історію православних церков, А.Фет згадує дерев'яну церкву Йосипа Обручника, що була збудована у 1792-1794 роках. А цегляну церкву було зведено коштом землевласників-братів  Петра та Максима Селіванових 1901 року. Вона збереглася до нашого часу, частково відреставрована і тут відбуваються служби, хоча і епізодично та і парафіян там небагато. Восени 2021 року цей храм відзначив своє 120-річчя.


Але я не тільки писав про церкву Йосипа Обручника у ЗМІ, а і зробив добру справу. Так, 14 квітня 2021 року відновив напис на надгробному пам’ятнику одного з перших землевласників цього села Осипа Бржеського. Він валявся у куширах і був нікому не потрібен. Після відновлення напису, я и Олександр Стрижак побачили:


НАДВОРНОЙ СОВѢТНИКЪ


ОСИПЪ ГРИГОРЬЕВИЧЪ


БРЖЕСКЪІ


СКОНЧАЛСЯ 1821 ГОДА


НА 86 ГОДУ ОТЪ РОЖДЕНІЯ


Вже 22 квітня 2021 року цей елемент надгробка був перенесений до входу у храм, де він знаходиться і зараз. У цьому мені допоміг голова Приютівської ОТГ Андрій Коломійцев. Дякую! Це добра справа, адже тепер Олександрійський громадський прості КУБ організував сюди екскурсії, які цікаво і фахово проводить відомий краєзнавець Віктор Голобородько. До слова. Ольга Божко з’ясувала точну дату смерті Й.Бржеського – 30 січня 1821 року за юліанським календарем (за старим стилем). Це дуже важлива для історії інформація. У 2021 році виповнилося 200 років від дня його смерті.


Ми можемо сміливо припустити, що ту дерев’яну церкву, де бували А.Фет та В.Романов, у  1792-1794 роках побудував саме Йосип Бржеський та названа вона на честь його небесного покровителя Йосипа Обручника – чоловіка Діви Марії, земного батька та опікуна Ісуса Христа.


…Починаючи с серпня 1988 року я періодично навідуюся до цієї церкви – мого особистого магніту. Так було 20 та 27 грудня 2015 року. Тоді там службу вів батюшка Миколай з церкви Різдва Христова, що у мікрорайоні Перемога. Він і дав мені дозвіл зробити моїм цифровім фотоапаратом Canon фотографії та відчинив двері у основну залу церкви, де, на жаль, все і досі знаходиться у жахливому стані. Але я свято вірю, що цей храм Божий буде реставровано…


У 2021 році я видав книгу «Притягательная сила Берёзовки», над якою працював 33 роки.


Пропоную подивитися мої авторські фотографії та ту, що зробив Олександр Стрижак 14.04.2021 року.


Церква Йосипа Обручника, серпень 1988 року.


Церква Йосипа Обручника, серпень 1988 року та 20 грудня 2015 року.


Всередині храму, 27 грудня 2015 року.


14.04.2021. Відновлення напису та сама напис. Автор світлини, де я малюю – Олександр Стрижак.


22.04.2021. Доставка пам'ятника до храму та він біля входу у церкву.


2151Перегляд
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: