Господарства Кіровоградської області завершили аграрний рік з найбільшими в Україні посівами та врожаєм соняшнику, а також на першому місці за державними аграрними кредитами. При цьому заморозки у травні, посушливе літо та дощова осінь вплинули на врожай й не всі охочі змогли скористатися державними програмами підтримки сільгоспвиробників. Яким був аграрний рік для регіону, читайте в матеріалі Суспільного.
Перші за посівами та врожаєм соняшнику
За посівними площами та врожаєм соняшника у 2025 році Кіровоградщина – перша в Україні, сказала керівниця профільного департаменту Валерія Фурманова.
"У нас рекордна площа під соняшник – 691 тисяча гектарів. Це рекорд за всі роки незалежності. Ми зібрали мільйон 165 тисяч тонн. Переважно це той ресурс, який переробляють на відповідних потужностях нашої держави. Наша область має переробних потужностей для виробництва жирів обсягом 2,2 мільйона тонн при власному щорічному обсягу у півтора мільйони тонн".
За даними керівниці департаменту, торік аграрії області зібрали 3 мільйони 176 тонн зернових і технічних культур. Це на 99 тонн менше, ніж у 2024-му. Урожайність зернових – 38,5 центнерів з гектара, а позаминулого року було 40,9.
"Найбільшу питому вагу в зернових культурах займає кукурудза, потім — пшениця. Зменшення врожаю не вплине на продовольчу безпеку області, оскільки в нас є експортний потенціал. Для харчових потреб використовують усього 8-10% зернового ресурсу. Решту реалізовують за межі області".
Агроном господарства з Новоукраїнського району на Кіровоградщині Денис Філіпенко підсумував аграрний рік. З його слів, через несприятливі погодні умови врожайність менша на п'ять центнерів з гектара, ніж позаминулого року.
"Погодні умови зачепили кожне господарство. Весняні приморозки та літня посуха повпливали на врожай. Найменше зібрали сої — змолотили по 1,2 тонни з гектара. А були й такі поля, де по 0,8 тонни. Кукурудза також страждає від посухи — зібрали по 3,3 тонни з гектара, але сподівались на більше. Позаминулого року мали до шести тонн з гектара".
Соняшник у господарстві щороку вирощують на площі 1200 гектарів. Він витримав торішні погодні умови, розповів керівник господарства Микола Макодзеба.
"У нас є своя технологія вирощування соняшника. Ми встигли зібрати його сухим і завезти на склад. Рік був засушливий, тому отримувати такі врожаї, як це було в кращі роки, просто неможливо. Врожай був 27 центнерів з гектара, у минулі роки – 30-35 центнерів".
Попри літню посуху та дощову осінь, соняшник торік став найбільш врожайною і рентабельною культурою у господарстві, сказав фермер. Менший врожай компенсувала більша на тисячу гривень ціна за тонну. Нині соняшник купують по 28 тисяч гривень за тонну. Це найвища ціна серед усіх зернових і технічних культур.
Як уникнути втрат врожаю
Торік на недобір врожаю вплинули погодні фактори, зокрема безсніжна зима й весняні заморозки, сказав директор інституту сільського господарства із села Созонівка Кропивницького району Ігор Семеняка.
"Зазвичай зима в нашому регіоні має бути зі снігом і морозами, а цього майже не було. І тому озимі культури почали активно вегетувати вже в березні і квітні, а на кінець квітня, початок травня були заморозки. Найбільше від них постраждали озимий ячмінь і озимий ріпак, також була пригнічена озима пшениця".
Після травневих заморозків почалося посушливе літо, сказав Ігор Семеняка. Для пізніх ярих культур – це були несприятливі погодні умови. Фактично найбільше постраждала соя.
"Наприклад, соняшник залежить від того, коли він був посіяний і в які фази температур. Якщо вологи немає, то він може витягувати її з більш глибоких шарів, це має значення під час цвітіння".
З кінця вересня по листопад, сказав, на Кіровоградщині випала потрійна норма дощів.
Щоб уникнути втрат врожаю і не залежати від погодних умов Ігор Семеняка порадив аграріям використовувати сівозміну – щорічний посів на одній ділянці різних культур.
"Ми отримуємо відносно пристойний врожай навіть за складних умов, що по соняшнику, що по кукурудзі, пшениці і так далі. На жаль, фермери, які мають 80-90% в структурі посівних площ соняшник сіють його на одній і тій же землі декілька років підряд, збираючи від двох до п'яти центнерів з гектара. Тобто оцей елемент дуже важливий".
Перша область в Україні за агрокредитами
У 2025 році Кіровоградська область була на першому місці за державними кредитами програми 5-7-9% річних, розповіла керівниця профільного обласного департаменту Валерія Фурманова. За цією програмою сільгоспвиробник може отримати від 50 тисяч до 150 мільйонів гривень кредиту у 46 державних та комерційних банках, представивши свій бізнес-план.
"На сьогодні програмою 5-7-9% скористалися 766 суб'єктів господарювання з нашої області. Враховуючи те, що загальну кількість кредитів взяли 1700 підприємців агропромислового розвитку, це перші місця в Україні. По сумах – це чотири мільярди гривень при загальній сумі по Україні – 50 мільярдів".
Державною програмою кредитів 5-7-9% керівник господарства Микола Макодзеба, з його слів, користується п'ять років – від початку її запровадження в Україні.
"На весну треба міндобрива, посівний матеріал, гербіциди, насіння. Ці всі засоби обійдуться нам у 50 мільйонів гривень. Тому для села це як знахідка. Коли зберемо врожай, то цей кредит закриваємо".
Цьогоріч державні програми підтримки аграріїв продовжать, сказала Валерія Фурманова.
"Програми, які мають попит в аграріїв – це "Пільгові кредити 5-7-9", компенсація вартості вітчизняної техніки та обладнання, програма підтримки аграріїв шляхом надання субсидій і дотації на вирощену продукцію та на гектари".
За її інформацією, працюватиме надалі й держпрограма підтримки власників корів, кіз та овець. Нею можуть скористатися власники та господарства, які утримують від трьох до 100 корів – по 7 тисяч гривень на тварину, та від п'яти до 500 кіз або овець – по дві тисячі. Умова – тварин необхідно внести у державний аграрний реєстр.
Торік програмою скористалися 238 сільгоспвиробників області для утримання понад 2500 корів, які отримали від держави майже 18 мільйонів гривень.
Минулого року 87 виробникам виплатили майже 14 мільйонів гривень на утримання майже семи тисяч кіз та овець.
Фермер з села Карлівка Олександр Шепеленко обробляє 250 гектарів землі: вирощує пшеницю, соняшник та сою. Щороку користується державними програмами підтримки аграріїв. Взяв грант на 250 тисяч гривень і торік на купівлю нового обладнання для обробітку землі.
"Під паралельне водіння на трактор будемо ставити, щоб більш якісніше обробляти та обприскувати землю. Тобто до супутника підключається трактор, він його сам веде, немає погрішностей, плюс-мінус п'ять сантиметрів в обидві сторони. Тобто це не накладається, не так сильно травмує рослину і набагато менші витрати гербіцидів, пестицидів, фунгіцидів і тому подібних".
Як врожайність вплине на експорт
Торік через погодні умови врожайність зернових і технічних культур в Україні впала на 10%, якщо порівнювати з 2024-им роком, коли аграрії зібрали 78 мільйонів тонн зерна, розповіла аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
"Якщо по пшениці ми виростили майже 23 мільйони, то наша внутрішня потреба становить майже 14 мільйонів тонн. Безумовно, продовольчій безпеці в Україні нічого не загрожує. Це буде лише експортна виручка, яка швидше за все зменшиться. До прикладу, якщо ми виростили більше кукурудзи, то вартість однієї тонни значно менша, ніж однієї тонни соняшнику, яка вища практично втричі. Відповідно, це вплине на отриману експортну виручку".
Як впаде експортний виторг від продажу українського збіжжя у країни Євросоюзу, Африки та Азії, залежатиме від ціни на сільгосппродукцію на світових ринках, пояснила аналітикиня.
