Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: економіка
Автор: Максим Назаренко, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Дата: 26 березня, 12:23
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/economy/2019/03/26/japonska-dopomoga-ukrainskim-reformam.htm
економіка, 26 березня, 12:23

Японська допомога українським реформам

Максим Назаренко, Національний прес-клуб «Українська перспектива»


Впродовж тривалого часу Японія надає велику допомогу Україні, будучи одним із провідних її донорів. Тут вона присутня своїм інвестиційним капіталом, з яким її компанії приходять до нашої країни. Суттєва підтримка надається і японським урядом. Переважно вона проходить по лінії Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), офіс якого працює в Києві.


JICA реалізує ряд проектів, які спрямовані на реформування української економіки, вдосконалення системи держуправління, поліпшення бізнес клімату, розвиток незалежних медіа. Докладніше про це говоримо з постійним представником  JICA в Україні паном Такаакі КАВАНО.


- Якою є місія JICA, і в яких країнах воно працює?

- Насамперед, варто зазначити, що JICA – це урядова організація, яка здійснює програми міжнародного співробітництва.


JICA працює у понад 140 країнах, надаючи їхнім урядам концесійні кредити, а також реалізує програми технічної допомоги та гранти. Це три основні напрямки нашої діяльності.


В Україні з перерахованих напрямків працюють лише два: концесійні кредити та програми технічної допомоги.


Хочу підкреслити, що JICA дає позики на дуже комфортних умовах. І виходить парадокс: зазвичай приватний банк при наданні кредиту виставить більш високу відсоткову ставку для країни, яка стикається з економічними труднощами. JICA діє з точністю до навпаки: чим вразливішою буде економіка країни, тим лояльніші умови концесійної позики JICA їй пропонує.


- На яких умовах JICA дає кредити?

- Зараз стандартні умови концесійного кредитування для України передбачають позики під 1,45% річних. Це фіксована ставка за кредитом на 30 років. Перші 10 років – так званий пільговий період (graceperiod). У цей час країна-позичальник може не погашати тіло кредиту, а сплачувати лише відсотки. А далі впродовж наступних 20 років вона повинна погашати і тіло кредиту, і відсотки, які на нього нараховуються.


Якщо уряд впродовж пільгового періоду не в змозі платити відсотки, для покриття цих витрат він може позичити у JICAдодаткові гроші. Це пояснюється тим, що в перші 10 років при реалізації інфраструктурних проектів країна, як правило, ще не отримує від них прибутку і їй нема з чого платити за кредитами. По завершенню цього терміну вона отримує вигоди і додаткові доходи від проекту, фінансове навантаження з погашенням кредитів на бюджет зменшується.


Ми розуміємо, що якісь проекти можуть приносити реальну вигоду в грошовому еквіваленті одразу по їх завершенню. А інші не призначені для цього. Та в будь-якому випадку їх реалізація позитивно позначиться на економіці країни. Наприклад, якщо JICA позичило гроші для будівництва енергетичного об’єкту, який генерує електрику, тоді зрозуміло, що Україна гарантовано отримає гроші в міру реалізації цього проекту – від населення, яке сплачує комунальні послуги. Та візьмемо інший приклад – будівництво дороги. Якщо уряд не вирішить зробити її платною, то жодних грошей від її використання не отримає. Але ж ми розуміємо, що будівництво дороги – це великий внесок у розвиток економіки країни в цілому. Наші аналітики вираховують економічні вигоди від подібних проектів, і на підставі такого аналізу ми ці проекти розглядаємо.


Один із видів кредитів, які надає JICA, це так звані STEPloans (SpecialTermsforEconomicPartnership) – кредити під спеціальні умови для економічного партнерства. Їх особливість у тому, що, згідно з договором за такими кредитами, проекти повинні виконувати японські компанії.


- Чим це зумовлено?

- В основу таких проектів закладаються передові японські технології і, відповідно, для їх впровадження повинні залучатися японські компанії. Один із прикладів такого STEPкредиту – це кредит для модернізації станції аерації в Бортничах під Києвом. Проект використовуватиме сучасні японські технології для переробки рідких відходів. Цей кредит наданий під 0,1% на 40 років, перші 10 років – пільговий період.


Японські спеціалісти, яких найняла JICA, розробили детальний дизайн нової станції. Їх робота здійснювалася в рамках технічної співпраці, і тому Україні нічого не коштувала. На підставі цього дизайну «Київводоканал» склав тендерну документацію спільно з японськими інженерними експертами. А 15 березня цього року був оголошений тендер на реалізацію цього проекту.


-JICA працює винятково з урядами країн-позичальників?

-JICA проводить операції і для приватного сектору. Якщо компанія збирається робити інвестицію в Україну і від цього буде користь для економіки країни, JICA може взяти участь у цьому або своїм капіталом, або надати для реалізації цього проекту кредит. Якщо перед інвестуванням приватна компанія захоче зрозуміти, яка ситуація складається в Україні, ми можемо надати грант для відповідного аналізу. За таким же принципом діє Світовий банк: у нього є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (IBRD), який працює з урядами, і є Міжнародна фінансова корпорація (IFC), яка працює з приватним сектором.


- З якими країнамиJICA співпрацює найактивніше?

-Найбільше проектів технічного співробітництва JICA здійснює в країнах Азії – 39% від загального обсягу. Це за результатами 2017 року. В Африці цей показник складає 18,6%, у Північній та Латинській Америці – 7,2%, на Середньому Сході – 4,8%, а в Європі – 1,5%.


Якщо говорити про обсяги концесійних позик, то на азіатські країни припадає 61,6% Також JICA надає їм і чимало грантів – 39,7%. Це пояснюється географічним розташуванням цих країн і тими зв’язками, які встановлюються з Японією.


Кредити в основному спрямовуються на інфраструктурні проекти, приміром, на будівництво доріг та енергетичних об’єктів. На це йде майже 50% від загального обсягу нашого кредитування.


- Як у цьому контексті виглядає співпраця з Україною?

- Вашій країні ми надали великий пакет підтримки в 2014-2015 роках. У той час вона переживала кризу, українська економіка зазнала великих втрат. І JICA виділила Україні кредит розміром 1,5 млрд. доларів. До цього пакету входив кредит на Бортничі (це майже 1 млрд. доларів), а решта грошей пішли Міністерству фінансів України для покриття дефіциту бюджету.


Для JICA не типово надавати таку велику підтримку для цього регіону. Та оскільки Україна є дуже важливою країною, що забезпечує стабільність у ньому, не лише Японія, але й країни Великої сімки вирішили підтримати її таким чином.


2017 року виповнилося 25 років встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. Тоді сюди приїжджали президент і старший виконавчий віце-президент JICA. Це теж винятковий випадок, коли дві перші особи JICA відвідують країну одного й того самого року.


У листопаді того ж 2017 року JICA відкрила своє офіційне представництво в Україні.


- Які ще проекти ваше Агентство веде в Україні?

- Сьогодні JICA продовжує працювати над техніко-економічним обґрунтуванням для будівництва мосту в Миколаєві. Це дуже важливий проект, особливо після того, як Азовське море фактично було закрите Росією. На півдні України необхідно створити нові транспортні артерії. Той міст, який зараз є в Миколаєві, знаходиться в центрі міста, і він дуже перевантажений автотранспортом. Новий міст буде розташований за містом і серйозно розвантажить обласний центр від транспортного потоку.


Як я вже сказав, «Київводоканал» оголосив тендер по Бортничах. Якщо все піде за планом, уже на початку наступного року буде укладений контракт з компанією-переможцем. Період будівництва – 5 років. Тобто до 2025 року Київ повинен отримати сучасну станцію аерації.


У рамках технічного співробітництва ми реалізуємо Проект розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні – UA:Перший. Він, зокрема, націлений на створення освітніх програм та оперативне висвітлення надзвичайних подій, і передбачає експертну підтримку, тренінги, закупку обладнання.


Ще один проект технічної допомоги для вашої країни називається SATREPS (Science and Technology Research Partnershipfor Sustainable Development). Він передбачає допомогу університетам чи науковим інститутам для проведення різних досліджень.


У рамках цього проекту вчені з України та Японії проводять спільні дослідження в Чорнобилі. Вони дивляться, як поводяться радіоактивні частинки, як вони проникають у повітря, у ґрунт та ґрунтові води. Одночасно вивчають, як можна Чорнобильську зону використовувати в майбутньому. З японського боку в цьому проекті беруть участь університет Фукусіми та університет Цукуби. Як ви знаєте, у Фукусімі теж був подібний інцидент, і для японської сторони дуже важливо подивитися, як радіація поводиться через 30 і більше років.


Торік наші спеціалісти провели в Києві, Харкові та Дніпрі дослідження щодо переробки твердих відходів. Ґрунтуючись на його результатах, ми вирішили цього року відправити сюди нашого експерта. Він має визначити, які технології будуть найприйнятнішими для України.


- Ви згадували про тісну співпрацюJICA з Міністерством фінансів України. В чому вона полягає?

- JICA надала Міністерству фінансів України свого експерта. Він фахівець із реформування державних банків. З Мінфіном працює вже четвертий рік.


Проблема українських державних банків у тому, що вони мають великий відсоток неповернення позик. Український уряд намагається її вирішити.


Японія також знайома з цією проблемою. У 1980-х наша країна стикнулася з явищем «фінансової бульбашки» (bubble economy). Фінансові інститути використовували гроші своїх вкладників для спекуляції землею. Внаслідок цього її вартість дуже швидко пішла вгору. Якби ми тоді продали землю в межах Токіо, то могли б купити США. Ця бульбашка невдовзі луснула. Багато приватних банків та компаній, які займалися цінними паперами, збанкрутували. Тому неповернень за кредитами теж було багато.


Банки дуже важливі для економіки, оскільки приватний сектор позичає у них гроші. Якщо банку нема, то нема кому фінансувати бізнес. Японія робила приблизно те, що зараз робить Україна. Держава націоналізувала приватні банки і фінансовими вливаннями підтримувала їх. Вона дивилася, які компанії заборгували, змушувала їх продавати свої активи, і таким чином отримувала гроші назад.


Багато міжнародних організацій вважають, що для державних банків, у першу чергу, треба організувати ефективний менеджмент. Тому зараз в українських державних банках створюють спостережні ради, які ретельно моніторять їхню діяльність. І японський експерт консультує саме за цією темою. У червні ми хочемо провести за цією проблематикою семінар спільно з Міністерством фінансів України.


- Хто може взяти участь у тренінгах, які організовуєJICA?

-Щороку ми запрошуємо українських посадовців на тренінги до Японії. Цього року 25 представників урядових структур будуть запрошені на навчання до Японії. Передбачається, що курси будуть найрізноманітніші – від економіки до екології.


Японська підтримка сфокусована на поліпшення бізнес-клімату у вашій країні, на проведення інфраструктурних перетворень, реформ сектору енергетики та держуправління. А також на боротьбу з корупцією. І такі теми тренінгів ми пропонуємо. Інформацію про них передаємо до українського уряду, і він вирішує, хто буде кандидатом на цей тренінг.


Японія готова прийняти одного кандидата на курси. А Україна подає двох чи трьох. Ми оцінюємо їх за кваліфікацією. Звичайно ж, кандидатам треба знати англійську мову, це – неодмінна вимога. Також враховується досвід роботи та освіта. І тоді ми обираємо найбільш підходящого кандидата для цих курсів.


- Як вам працюється в Україні? Що для вас було найбільшою несподіванкою, коли приїхали сюди?

- Я розпочав свою кар’єру 30 років тому. Працював у Таїланді, у В’єтнамі і на Філіппінах. У цих країнах були проблеми з інфраструктурою. І я там займався розвитком дорожнього сектору, енергетичними та залізничними проектами.


Україна для мене – це абсолютно нове. Я був достатньо здивований, коли приземлився у Борисполі та побачив, що якісна дорога веде від аеропорту до Києва. Тут хороша міська інфраструктура, розвивається будівництво транспортних артерій.


Але в Україні є і проблеми. Деякі інфраструктурні об’єкти вже морально та технологічно застаріли, їх треба модернізувати.


Мене також вразило, що українці дуже високоосвічені люди. Коли ми дали оголошення, що український офіс JICA шукає співробітників, я був чимало здивований високим рівнем кандидатів. В Україні дуже багато IT-спеціалістів, та, на жаль, у вас через кризу 2014 року були збої у роботі деяких секторів. Також в Україні є проблеми з корупцією.


Я вважаю, що у вашій країні дуже великі перспективи для розвитку людського капіталу, інфраструктури, ринку землі та сільськогосподарського сектору. Тому вам дуже важливо продовжувати реформи в цих напрямках.


- У нас різна культура, різна ментальність, різні практики. Як це позначається на вашій роботі з українськими партнерами?


- У нас є проекти, про які ми говорили, і українська сторона долучена до них. Тим самим вона пристосовується до міжнародних стандартів. Я вже казав, що ми проводимо багато тренінгів, надаємо своїх експертів, і таким чином ділимося не лише японськими передовими технологіями, але й нашим мисленням, своєю філософією. Ми хочемо обрати найважливіші ключові моменти для вашої країни, щоб підтримати її.


Перед приїздом до України я вивчав її історію. Вона непроста, багато було всього. Але дуже цікаво, як ваша країна розвиватиметься в майбутньому. Українці мають дуже великий потенціал. Але є моменти, де заважає система. І щойно вони будуть ліквідовані, ви зможете досягти серйозних результатів.


Я б дуже хотів внести свій вклад у розвиток України, поліпшення стандартів життя її людей. JICA хоче покращити співпрацю між нашими двома країнами і вивести її на вищий рівень.



Інформація про JICA

Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) засноване 2003 року як незалежна адміністративна інституція, покликана налагоджувати ефективну міжнародну співпрацю та сприяти економічному розвиткові Японії та інших країн. Агентство підтримує соціально-економічний розвиток, відновлює економічну стабільність у регіонах, що розвиваються.


Капітал JICA 2018 року склав 8,998 млрд. ієн. Кількість співробітників – 1909.


Президентом JICA є Шінічі Кітаока.


У Європі JICA допомагає країнам, які прагнуть розвивати свою економіку та хочуть оформити членство в ЄС. Агентство працює для досягнення регіональної стабільності через просування інклюзивного розвитку, покликаного поліпшити життя людей. Зокрема, JICA сприяє встановленню міжетнічного діалогу на Балканах, допомагає Україні в здійсненні її фінансової реформи, вдосконаленні механізму державного управління.


JICAпідтримує інфраструктурні поліпшення та інновації в таких сферах, як енергетика, транспорт, сільське господарство та іригація, утилізація відходів. Велику увагу приділяє розвитку туризму, малого та середнього бізнесу на Балканах, в Молдові та Україні, оскільки ці країни є багатообіцяючими експортними партнерами для ЄС. Також JICA надає технічну допомогу для проектів, націлених на охорону оточуючого середовища.


У Києві офіс JICA відкрився в листопаді 2017 року. Його очолив пан Такаакі Кавано. Він координує проекти JICA в Україні та Молдові.


Перед тим, як посісти цю посаду, пан Такаакі Кавано був заступником гендиректора Департаменту JICA з питань Південно-Східної Азії. Разом зі своїми колегами він розробляв і адміністрував кредити JICA, програми технічного співробітництва та гранти для Індонезії, В’єтнаму, Камбоджі, Лаосу, Малайзії та Сінгапуру.


Пан Такаакі Кавано має 30-річний досвід роботи в таких організаціях розвитку, як JICA, ADB, JBIC и OECF. До прибуття до України тривалий час жив та працював у В’єтнамі, на Філіппінах і в Таїланді.


Пан Такаакі Кавано має ступінь магістра економіки Йєльського університету та ступінь бакалавра економіки університету Хітоцубаші. 


204Перегляда
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: