Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: економіка
Автор: Ярослав Трипільський, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Дата: 1 лютого, 13:52
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/economy/2018/02/01/silgospvirobniki-odeschini-zmozhut-z-tsogo-roku-kredituvatisja-za-agrarnimi-rozpiskami.htm
економіка, 1 лютого, 13:52

Сільгоспвиробники Одещини зможуть з цього року кредитуватися за аграрними розписками

Ярослав Трипільський, Національний прес-клуб «Українська перспектива»


Місцеві аграрії з інтересом відреагували на запровадження в області нового фінансового інструменту, який передбачає спрощену систему надання позик малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції під заставу майбутнього врожаю. Щоб краще дізнатися про особливості роботи цієї кредитної новації, вони прийшли 31 січня на зустріч до облдержадміністрації, щоб поставити свої запитання очільникам місцевих органів влади, кампаніям-надавачам матеріально-технічних ресурсів, представникам банківської сфери та нотаріату і зважити на власні перспективи у роботі з ним. А оскільки весняно-польові роботи на півдні України зазвичай починаються раніше, ніж у інших регіонах, їхні позитивні рішення не забаряться.


У цьому переконана заступник голови Одеської облдержадміністрації Світлана Шаталова. «Ми зустрілися для того, щоб поговорити – яким чином можемо працювати, що нового можемо дізнатися, які кошти спроможні залучити, і як це працює».


Вона вважає дуже потрібною роботу з запровадження аграрних розписок в Україні, яку з 2014 року здійснюють Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції. «У нас на Одещині 9 тис. суб’єктів господарювання, які працюють в аграрному секторі, - пояснила очільниця. – Близько 80% - це малий і середній бізнес. Тобто, це ті люди, які справді потребують доступу до капіталу, щоб мати можливість розширювати виробництво, запроваджувати нові технології, купувати обладнання». Для більшості з них банківські кредити залишаються надто дорогими, також вони передбачають відповідне заставне майно, а воно є не у кожного фермера. Аграрні розписки працюють на перспективу: сільгоспвиробник може запропонувати для їх оформлення врожай, який лише передбачає виростити. Звісно, прогнозні показники мають бути реальними та узгодженими обома сторонами.


А що буде, якщо очікуваного врожаювиростити не вдасться? Приміром, виникнуть природні катаклізми чи інші непередбачені форс-мажорні обставини. Таке питання поставили організаторам зустрічі одеські аграрії, які не звикли купувати «кота в мішку», тому мають достеменно дізнатися про можливі ускладнення. Тим паче, що область перебуває в зоні ризикового землеробства, на врожаях нерідко позначаються посухи. Приміром, торік тут не вдалося зібрати врожаю зернових культур, який планували, бо тривалий час не було дощів. Тож за цим показником залишилися приблизно на рівні 2016 року.


«У складній ситуації кредитори охоче підуть на пролонгацію договору за аграрною розпискою, - зауважив керівник зерноторгового відділу компанії «Монсанто» Олександр Гладун. – Якщо, приміром, сільгоспвиробникові бракує зерна кукурудзи, а саме під її врожай була оформлена аграрна розписка, наша компанія може пропонувати варіанти заміни. Аграрій може розрахуватися зерном пшениці, ячменю, іншими культурами. Головне – щоб таке рішення не ухвалювала лише одна із сторін, воно має влаштовувати і позичальників, і кредиторів».


За словами представника компанії, пролонгація може бути здійснена на 2-3 місяці. Такий час може знадобитися сторонам, щоб вивчити питання та домовитися поміж себе.


В Проекті IFC також наголосили, що одна з переваг нового фінансового інструменту полягає в тому, що в договорі можна зафіксувати ціну сільськогосподарської продукції. Тож в разі, якщо на момент закриття аграрної розписки ціни та таку продукцію впадуть, виробник буде захищений від втрат. Більше того: згадані ціни можна зафіксувати навіть у валюті, що вбереже аграрія від інфляції та курсових коливань. У цьому сенсі аграрні розписки можна назвати гнучким інструментом.


На зустрічі були присутні сільгоспвиробники, які представляли господарства різних форм власності. Тому природним було й запитання про те, чи можуть аграрні розписки виписувати державні сільськогосподарські підприємства?


Відповідь була позитивною: звичайно, можуть, обмежень для них нема. Щоправда, заступник голови ОДА Світлана Шаталова все-таки уточнила: у цьому випадку треба враховувати особливості чинного національного законодавства. Відповідно до нього, державні підприємства можуть кредитуватися лише на тендерних засадах.


Присутні аграрії також мали запитання і до юридичної сторони оформлення аграрних розписок. Вони дізналися, що цей процес загалом забирає не дуже багато часу і не вимагає подання великої кількості документів. Розписку оформляє та посвідчує нотаріус, він також реєструє її в Реєстрі аграрних розписок. Невиконання позичальником зобов’язань за аграрною розпискою не передбачає обов’язкового судового врегулювання: кредитор має звернутися до нотаріуса за нотаріальним написом, а відтак передати його до виконавчої служби.


«Торік в Україні почав працювати інститут приватних виконавців, - розповів заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Костянтин Сілкін. –На сьогодні вже працює близько 80 приватних виконавців, із них 5 – в Одеській області».


Представник Мінюсту пояснив, що до них можна звертатися так само, як і до державних, в разі виникнення конфліктних ситуацій з аграрними розписками: «Приватні виконавці мають повноваження і компетенцію, щоб працювати на цьому напрямку».


І хоча за час роботи аграрних розписок в Україні ще не виникало жодного дефолту по них, про можливі ризики ніколи не варто забувати.


«Уважно формулюйте договір за аграрною розпискою, - порадив Костянтин Сілкін, - щоб потім не доходило до конфліктів. Ставтеся дуже уважно до викладання тексту аграрної розписки, до фіксації всіх умов і до належного її оформлення».


Оцінюйте власні сили – сказав він, звертаючись і до позичальників, і до кредиторів. Останні також повинні пам’ятати про ризики. «Не забувайте про те, що гарантією за аграрною розпискою може виступати не лише майбутній врожай, а й такі додаткові запобіжники, як застава рухомого і нерухомого майна, страхування, процедура моніторингу вирощування врожаю. Тому звертайте на ці речі увагу».


Проект IFC сподівається, що невдовзі впровадження аграрних розписок на Одещині набере хороших обертів і допоможе сільгоспвиробникам і посіятися, і зібрати високий врожай.


Останній аргумент на користь аграрних розписок повідомили вже наприкінці. Сьогодні вони впроваджуються на території України з особливою швидкістю. Коли розпочинався захід в Одеській ОДА, статистика повідомляла про 198 оформлених аграрних розписок. А коли зустріч добігала кінця, їх уже стало 201.



525Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: