17 вересня 2021 року у відділі Музею мистецтв – картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» розгорнуто експозицію до 110-річчя від дня народження українського живописця Михайла Божія (1911-1990).

Як зазначається на сайті www.odessa-memory.info: «У другій половині минулого століття в Одесі не було більш титулованого живописця, ніж Михайло Михайлович Божий: народний художник СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, депутат Верховної Ради СРСР кількох скликань, лауреат Шевченківської премії. Одні високо ставили його професіоналізм, природну обдарованість, інші вважали, що високі регалії Божий отримував за створення Ленініани ...» Як би там не було, але, Михайло Божій – це визнаний класик вітчизняного мистецтва. 

ДОВІДКОВО:

Божій Михайло Михайлович (20.09.1911, м. Миколаїв - 01.01.1990, м. Одеса) - художник, академік Академії мистецтв СРСР, народний художник СРСР (з 1963). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка.

Народився в сім’ї робітника-ливарника. У 1930-1933 роках навчався у Миколаївському художньому технікумі під керівництвом  одного з провідних митців Товариства південноросійських художників та Товариства ім. К.Костанді Дмитра Крайнєва. Після закінчення технікуму працював у цинкографії, брав участь в оздобленні м. Миколаєва. 

У 1936 році на запрошення Одеської кінофабрики вступив до групи художників-мультиплікаторів і переїхав до Одеси. Працював також художником Одеського дитячого кінотеатру імені Фрунзе.

З 1938 року дебютував як художник, експонував власні твори на художніх виставках. Під час Другої Світової війни у 1941-1945 роках виконував плакати для «Вікон ТАРС». 

У післявоєнні роки був художником художньо-виробничих майстерень при Художньому фонді СРСР. Був членом правління Спілки художників СРСР з 1958 року. Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1958), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1962), народний художник СРСР (з 1963). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974). Відзначений урядовими нагородами.

Працював у галузі станкового живопису. Відомими є його твори: «Портрет народної артистки УРСР Л. Моринець-Мацієвської» (1947), «Відмінниця Світлана Шипунова» (1950), «Таню, не моргай!» (1954), «Медсестра» (срібна медаль на Міжнародній виставці в Брюсселі (1958), «Бетховен» (1968-1969), «О.С. Пушкін і А. П. Керн» (1979), одна з картин шевченківського циклу «Думи мої, думи…» (1959-1960). Михайло Божій працював у всіх жанрах образотворчого мистецтва, проте у центрі його уваги як художника був портрет.

В експозиції представлено жіночий портрет з фондового зібрання музею, написаний у 1967 році. Це полотно розкриває перед глядачем талант М.Божія як тонкого колориста, здатного створювати високі поетичні образи мовою фарб, презентує майстра як продовжувача реалістичних традицій вітчизняного мистецтва та кращих традицій світових майстрів живопису.