Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: культура
Автор: Олександр Рудоманов, LB.ua
Дата: 6 червня, 15:33
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/culture/2019/06/06/dolinska-misto-z-malenkoju-prip-jattju.htm
культура, 6 червня, 15:33

Долинська – місто з маленькою Прип’яттю

Олександр Рудоманов, LB.ua


Наступним пунктом моїх подорожей став залізничний вузол, що розташований в Кіровоградській області, недалеко від Кривого Рогу, – місто Долинська. Через цю станцію проходять поїзда, що їдуть в Херсон та Миколаїв. Днем заснування населеного пункту, вважається 20 серпня 1873 року, коли новозбудованою залізничною гілкою Знам’янка - Миколаїв через залізничну станцію Долинська проїхав перший паровоз. Землі для залізниці надала землевласниця Ольга Долинська – в честь якої і названа станція. До речі, її маєток в Маловодяному зберігся, але не є пам’яткою, яка б охоронялась державою.

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

З часу заснування до 1918 року Долинська називався Кефалино - ім’ям власника земель поміщика Кефали, а з 1918 по 1944 рік більшовики перейменували селище в Шевченкове. З 1944 року місто носить назву Долинська. Населений пункт Долинська отримав статус міста в 1957 році. 

З Долинською є цікава історія. Імператор Олександр ІІІ в свій час їхав з Севастополя до своєї зимової резиденції у Гатчині, але біля села Бірки його поїзд підірвали. З пасажирів поїзда загинула 21 людина, ще 37 чоловік зазнали інших травм. Після чого Олександр вирішив їхати іншим шляхом – робити крюк через Долинську, де він і зупинився на обід.

У 1984 році біля Долинської запланували побудувати Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, який станом на зараз є типовим довгобудом. В той же час для робітників почали зводити будинки, але більшу частину не здали в експлуатацію.

Це був короткий історичний начерк міста-станції Долинська. Вперед, подивимось на місто!

Перше, що кидається в очі при приїзді на станцію – це залізничний вокзал, який тут розташований з моменту побудови залізної дороги:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

З західної сторони на вокзалі розташована меморіальна дошка письменнику Архипу Тесленко.

Поруч з вокзалом розташована товарна каса – ровесниця вокзалу, яка фактично не перебудовувалась:

Фото: Александр Рудоманов

Якщо вилізти на наземний перехід, можуть вийти доволі симпатичні фотографії як вокзалу, так і рейок.

Поруч з вокзалом розташована стара водонапірна вежа:

Фото: Александр Рудоманов

Та паровоз Еу681-59:

Фото: Александр Рудоманов

По факту, все історичне в Долинській знаходиться поблизу вокзалу, наприклад паровозне депо. Зараз воно не працююче, але колись, паровози їздили з Долинської по всьому півдню України:

Фото: Александр Рудоманов

Амбулаторія Одеської залізниця, яка вже років з 6 не функціонує. Сама будівля побудована в 1908 році:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Та господарські будівлі поруч:

Фото: Александр Рудоманов

Дитячий садочок, куди вели дітей під час обіду:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

П’ять будинків ХІХ сторіччя:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

В цих будинках немає водопостачання, люди ходять в туалет на вулицю в будь яку погоду:

Фото: Александр Рудоманов

І топлять грубками хатку. Єдине що, до будинків провели газ, і тепер частина опалюється і газом, і по старому:

Фото: Александр Рудоманов

«Та тепло у нас в хаті буває. Старий будинок, робили на славу. Жаль, що поліклініку закрили» - розказує мені місцевий житель будинків – Микола, колишній залізничник.

Це колись була залізнична столова, але тепер, за словами місцевих жителів, її хтось купив, і тепер буде там чи то будинок, чи то кафетерій:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Люди вирощують курочок на своїх подвір’ях.

Потихеньку я підходжу до Краєзнавчого музею, але от невдача – хвіртка зачинена. "Зрада", подумав я, але вирішив обійти музей вздовж з думкою, що хоч якісь двері будуть відчинені.

Фото: Александр Рудоманов

З боку від музею розташувався районний клуб «Ветеран». Зайшовши в середину, я поспілкувався з працівником клубу, який мені розповів трошки про хор ветеранів (пенсіонерів), який дійсно існує в Долинській і є доволі таки цікавим. Саме приміщення клюбу увішане саморобними плакатами та листівками. Доволі симпатично:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

«Музей у нас працює, просто треба зайти збоку» – повідомляє мені працівник клюбу, і дійсно, я проходжу на територію музею, де розташовані дві меморіальні таблички та один пам’ятник наступним особам:

Ленгауер Наталія Андріївна – лікар швидкої допомоги, уродженка Долинської.

Фото: Александр Рудоманов

Ольгерд Іполит Бочковський — українсько-чеський соціолог, політолог і етнолог, один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини 20 століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Фото: Александр Рудоманов

Олекса́ндр Іва́нович Біла́ш — український композитор жанрів класичної та популярної музики.

Фото: Александр Рудоманов

В самому музеї доволі таки цікаво: за 17 гривень мені коротко розповідають про історію Долинської, як місто тісно переплетено із залізницею.

Ух ти, з Долинської мала бути ще одна гілка залізниці прямо до Козятина, але почалась перша світова війна, і тому її не збудували. Хто знає, можливо в Україні було б на місто мільйонник більше?

Фото: Александр Рудоманов

Поговоривши з директором музею та купивши в нього листівки, розумію, що мені час відправлятись далі в місто. Недалеко від вокзалу знаходиться розрушена будівля – чи то магазин, чи то пошта була тут:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Тут колись стояв Ленін, але внаслідок буремних подій пам’ятник було демонтовано на початку 2014 року:

Фото: Александр Рудоманов

Симпатична центральна алея з хвойних дерев. Гуляючи нею, я задовбую людей, знаходжу Віталія, котрий проводить мені екскурсію містом.

Вздовж центральної алеї розташовані звичайні магазинчики і кафешки:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Пам’ятник жертвам Чорнобиля:

Фото: Александр Рудоманов

За хвойною алеєю розташована алея з інших дерев, але зима – дерева стоять голі, а за деревами сховалась РДА.

Вулиця Соборна, яка веде на мікрорайон «Новий». Сам мікрорайон збудований у 1990х роках для робітників КГЗКОР:

Фото: Александр Рудоманов

По боках пішохідної вулички ростуть ялинки:

Фото: Александр Рудоманов

Двоповерхові будиночки, які в Долинській рідкість:

Фото: Александр Рудоманов

По Соборній розташовується громадська вбиральня, навіть вказівник є до неї:

Фото: Александр Рудоманов

Типові радянські споруди:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Супермаркет на фоні недобудованих будинків:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Молодіжний центр «Червона калина»:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Кому в міліцію, кому в ДАІ:

Фото: Александр Рудоманов

Підходжу ближче до житлових будинків, які були зведені для робітників КГЗКОР, але так і не здані в експлуатацію. Зараз дані будинки є незаселеними, пліснява по-троху їх покриває. Забігаючи на перед, скажу, що недавно поліція знайшла в цих будинках трупи безхатченків:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

За словами місцевих жителів, є квартали, будинки яких будували іноземні робітники з типовими проектами: румунський, венгерський та німецький. Але всі вони хоча б частково стоять закинуті. Перший будинок зданий в 1989 році:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Закинутий колишній завод:

Фото: Александр Рудоманов

Та недобудований готель:

Фото: Александр Рудоманов

Тут, на перетині вулиць Нової та Соборності України закінчується Долинська, тому я повертаюся і йду до свого поїзда!

По дорозі ще помічаю боксерський клуб.

Заґратчену міську раду:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Та симпатичні патріотичні графіті в арці:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Ну і трошки зимової Долиської вам:

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов


Любіть Україну і подорожуйте залізницею!

Між Києвом та Долинською курсують нічні поїзди 101\102 Київ-Херсон та 121\122 Київ-Миколаїв, та поїзд класу Інтерсіті Київ-Миколаїв-Херсон №765. 


Також є сполучення між Долинською та Львовом, Запоріжжям, Москвою, Івано-Франківськом і Харковом. Деталі тут.


Також до Долинської можна доїхати приміськими поїздами з Миколаєва, Кривого Рогу, Помічної, та пересадками з Херсону.


 LB.ua


498Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: