Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: суспільство
Автор: Прес-клуб реформ
Дата: 28 червня, 16:11
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/society/2024/06/28/gendernii-monitoring-giperlokalnih-media-hto-de-i-skilki.htm
суспільство, 28 червня, 16:11

Гендерний моніторинг гіперлокальних медіа: хто, де і скільки

Прес-клуб реформ

Початок літа, а ми закінчуємо гендерний моніторинг медіа Кіровоградщини 2024 року. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.

Зазначимо, що моніторинг проводиться у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

В поле зору третього етапу моніторингу, що проходив з третього по чотирнадцяте червня, увійшли п‘ять районних друкованих ЗМІ та п‘ять районних сайтів. До першої групи потрапили: «Новоукраїнські новини вісті» (м. Новоукраїнка), «Знам’янські вісті» (м. Знам’янка), «Вперед» (м. Олександрівка), «Трудова слава» (м. Петрове). Другу групу склали: «Долинська.Сіті» (м. Долинська), «Komora.info» (м. Знам’янка), «Alex.City» (м. Олександрія), «Новомиргородські вісті» (м. Новомиргород), «Світловодськ» (м. Світловодськ).

«Минулий етап показав дуже гарні результати щодо використання фемінітивів та тематичних публікацій. Тому було цікаво чи зможуть видання не погіршити ці показники і в червні»,
- каже Вікторія Талашкевич.

За словами експертки, кількість тематичних матеріалів в районних ЗМІ трохи знизилася. Та вони залишаються дуже якісними і різноманітними. Стосуються історії, материнства, спорту тощо. Цього разу один з них присвячений і чоловікові.

Пані Вікторія говорить, що цього разу всі видання використовували фемінітиви. В деяких кількість фемінітивів зменшилась. Є три видання, де не зустрілося жодного маскулінітива. Це свідчить про те, що використання фемінітиву стає стандартом для редакцій, проте робота над текстами бажано проводити. До того ж районні ЗМІ не мають величезної кількості публікацій і великої кількості лонгрідів.

Не обійшлося без стереотипного контенту. Газета
«Новоукраїнські новини» розповідає про диспетчерку рятувальної служби. Тому трохи дивно читати наступне: «Рая, попри свою тендітність, швидко та вправно скоординовує команду на виклик».

Інша справа – історичний матеріал про власницю кондитерського бізнесу в газеті
«Олександрійський тиждень». Виходячи з контексту часу, про який йдеться (початок-середина XX сторіччя), фраза «Не раз чула…: "Не годиться професоровій такі клунчища тягати"» є зрозумілою.

Перейдемо до вживання фемінітивів та індексу гендерної чутливості. Найнижчий відсоток їх використання у
«Трудовій славі»: 8 випадків (44%). Зазначимо, що минулого разу фемінітиви взагалі не зафіксовані. Поруч з тим 10 випадків використання маскулінітивів.

Кількість жінок як експерток доволі низька – 14%, а от кількість героїнь склала 42%. Війни ж стосувалося 3 із 16 публікації (19%).

Тижневик
«Знам’янські вісті», використав 50% фемінітивів в своїх матеріалах (5 випадків і 5 маскулінітивів, відповідно). Мала місце і ситуація, яка трапляється все рідше, але все ще трапляється. Мова про вживання маскулінітиву та фемінітиву в двох сусідніх матеріалах стосовно однієї і тієї ж героїні.

Трохи прикро, що в тематичному матеріалі маскулінітив був використаний  в заголовку: «Світлана Сичова – почесний донор України». Далі в тексті ця фраза зустрічається також, але вже в контексті офіційної назви звання, де фемінітиви не використовуються взагалі.

«Вважаю, що це - спадок використання російської мови в діловодстві та офіційних документах. В російській фемінітиви майже не використовуються. І ось це «не на часі» щодо врегулювання вживання фемінітивів в сучасній діловій українській мові стає на заваді їх подальшому поширенню. Бо у тих, хто ними не користується є виправдання, що так записано в офіційній діловій мові, положеннях, статутах тощо»,
- говорить Вікторія Талашкевич.

Ситуація щодо гендерної чутливості склалася наступним чином: до експерток зверталися у 20% випадків. Героїнями (про кого згадували) жінки були у 47% випадків. На сторінках зустрілася одна, згадана вище,  тематична публікація. Війни стосувалися 9 матеріалів із 16 (56%).

32 рази використовувалися фемінітиви (71%) в газеті
«Олександрійський тиждень». Поруч з тим вживала редакція і маскулінітиви (13 випадків). За думкою чи коментарем зверталися до жінок у 47% випадків, героїнями вони були у 42% випадків.

Видання поставило своєрідний антирекорд, коли до однієї героїні в одному матеріалі використали усього два фемінітиви і вісім маскулінітивів. Також прикро бачити і вживання маскулінітивів в тематичній публікації про лікарку.

Проте ця газета – лідерка щодо кількості тематичних публікацій: шість матеріалів («Королева шоколаду Климентина Авдикович», «Оксана Перевозниченко - не тільки лікарка, а й психологиня», «Доземний уклін вам, наставнице», «Наталія Тарабалка, мама "Привида Києва": «Відчуваю наче син поруч», «Я стояла під дулом автомата і не знала, чи повернуся до дітей», «Учениця олександрійського ліцею збирається на фінал Міжнародного лінгвістичного конкурсу»). Війни стосувалося 5 матеріалів із 19 (26%).

Ще кращий результат показали в редакції газети
«Новоукраїнські новини». Тут було 75% використання фемінітивів (9 випадків), хоча стрічалися у статтях і маскулінітиви (3 випадки).  Жінки у газеті коментують ситуації, події, новини у 20% випадків. Поруч з тим героїні присутні у 43% випадків.

Видання надрукувало два тематичних матеріалів: «Дякуємо, що ви з нами», «Рятувальник - це той, хто вміє швидко опанувати емоції…». Другий матеріал «відзначився» тим, що в ньому немає жодного фемінітиву. Це взагалі характерно для матеріалів, котрі описують сферу діяльності ДСНС. Почати в таких матеріалах взагалі немає ані героїв, ані героїнь – це знеособлені повідомлення, які передруковують медіа, беручи прес-релізи цієї структури без змін.

Ще в одному матеріалі, присвяченому спортивним досягненням, згадуються тільки дівчата, але називають їх «лауреатами». 
Війни стосувалося 9 із 41 матеріалів (22%).

Найкращі результати – у газети
«Вперед». Фемінітиви використовували у 100% (як і минулого разу). Цього разу тематичний матеріал один: «"Бібліотечна кухня" Віталія Крамара». Приємно бачити на сторінках використання жіночого роду на позначення множини – «громадян і громадянок».

Думка експерток зафіксована у газеті в 40% випадків, відсоток героїнь – 47%. Війни стосувалося 7 публікацій із 26 (27%).

Нагадуємо і пресслужбам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Яким чином склалася ситуація в онлайн-виданнях? Всі видання показали високий відсоток фемінітивів, при тому, що у двох із них він склав 100%.

Сайт
«Alex.City» використовував фемінітиви у 60% (6 при 4-х маскулінітивах). За коментарями до жінок зверталися у 38% випадків. Героїні зустрічалися в 64% згадок.   Про війну було 8 публікацій (26%) із 31 проаналізовних. 93% фемінітивів використали на сайті «Комора Info» (5 при 1 маскулінітиві). Експертною думкою жінок цікавилися у 67% випадків, а героїні склали 23%. Є одна тематична публікація: «Загін юних рятувальників відвідав пожежну частину у Знам'янці». 25% матеріалів на сайті (5 із 25 проаналізовних) тим чи іншим чином стосуються війни.

У публікаціях на сайті
«Долинська.City» зустріли 27фемінітивів (це 84%) та 5 маскулінітивів. Цікавий момент, що в матеріалі, присвяченому ПФУ, до усіх начальниць використані фемінітиви, а для заступниць – маскулінітиви. Серед сайтів це видання – лідер за кількістю тематичних публікацій. 2 матеріали: «Щоб працювати в сільському будинку культури - треба цим жити», «Багатодітних мам Долинської громади відзначено почесним званням “Мати-героїня”». Жінки як експертки присутні у 67% випадків, героїні – у 54% випадків. 40% публікацій було про війну (4 з 10 проаналізованих).

Сайт
«Світловодськ» вжив 2 фемінітиви, що склало 100%. До жінок як експерток зверталися у 11% випадків. Як героїні жінки були присутні у 7%. Про війну 6 матеріалів (67%) із 9 проаналізованих. Трапилася типова помилка, коли без фемінітивів неможливо дізнатися про стать героїв/героїнь, бо використали безособові «бухгалтер» та «директор». 

100% фемінітивів (10 випадків) зафіксовано на сайті
«Новомиргородські вісті». До того ж знайшлася і тематична публікація: «Новомиргородські баскетболістки привезли два золота з відкритого чемпіонату Київської області». Коментарі у експерток брали в 40% випадків. Героїні були у 18%. Про війну був 1 (8%) матеріалів із 13 проаналізованих.

Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, у процентному відношенні, кількість експерток і героїнь, а також використання фемінітивів. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «
Вперед» (62% - один із найвищих показників в Україні), на другому місці «Олександрійський тиждень» (53%)  і на третьому «Новоукраїнські новини» (46%). 39% набрала газета «Знам’янські вісті».  Позаду них з невеликим відставанням «Трудова слава» -33%. 

Серед сайтів лідерство отримало інтернет-видання «
Комора.Info» - 58%, на другому місці «Долинська.City» (54%)  і «бронзу» поділили сайт «Alex.city» та “Новомиргородські вісті» -53%. У  “Світловодська» - 39%.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у червні  становить 50%. Ознайомитися з загальними даними моніторингу видань 24 областей України (інфографіка) можна на
сайті Волинського прес-клубу і сторінці у Facebook.

737Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: