В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. Майже 90-років  відділяє нас від тих страшних часів,  коли діти вмирали на очах посивілих від горя батьків. Цілі сім’ї  помирали важко і мученицьки оточені кордонами смерті, позбавлені їжі. Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу. 

Продовжуючи традиції зв’язку поколінь, вшановуючи пам'ять про невинно загиблих в роки Голодомору, до бібліотеці-філії №10 були запрошені учні Завадівської  гімназії  та відвідувачі старших поколінь . Ще довго-довго, з покоління в покоління, будуть передаватися  спогади   про   тих,   які залишили   життя   земне у пекельних муках. 

А відеопрезентація «Скорботна свічка пам’яті святої»  та тематична  викладка літератури «Свічка плакала в скорботі», нікого не залишили байдужими. Важко було говорити  дорослим і дітям. 

На закінчення заходу, учасники прийшли до висновку, що нам завжди бракуватиме тих людей, які залишилися лежати навічно в цій чорній від скорботи українській землі. Ми завжди пам’ятатимемо про них. Наша скорбота і пам’ять повинні стати запорукою нашої єдності і пересторогою нелюдам. 

…Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.

Відеопрезентацію можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=0MaM3eQwBz0