15 червня в Музеї мистецтв відкрито виставку творів «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» в рамках культурно-мистецького проєкту «Дифузія».
Місто Кропивницький радо приймає мандруючий виставковий проєкт під назвою «Дифузія», ініціатором та організатором якого є Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (м. Луцьк). Цей проєкт має чудову мету – до 30-річчя Незалежності України показати тридцять виставок сучасного українського мистецтва та творчий потенціал нації у всіх регіонах країни! До речі, він містить в собі три експозиції (серії): «Констеляція» - виставка творів сучасних українських художників, «Космос Емми Андієвської» та «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського». Наше місто є 17-м серед обласних центрів, в яких відкриваються ці виставки.
Музей сучасного українського мистецтва (МСУМК) , фундаторами якого є подружжя Корсаків – Віктор та Леся, ініціював культурно-мистецький проєкт «Рік Миколи Кумановського (1951-2016)» з нагоди майбутньої ювілейної дати – 70-річчя художника, яке відзначатимуть 31 серпня 2021 року.
Про художника:
Микола Кумановський (1951–2016) народився 31 серпня 1951 року в м. Сатанів на Хмельниччині. У 1970–1975 рр. навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. Івана Труша. У 1975–1979 рр. навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. У 1978–1979 рр. Микола Кумановський працював бутафором Львівського театру ляльок, 1982 р. — художником-постановником Волинського театру ляльок, а з 1985 по 1987 рр. обіймав посаду головного художника театру. У 1979–1981 рр. — був першим головою об'єднання Клубу творчої молоді. З кінця 1980-х рр. Микола Кумановський займався лише творчою роботою. У 1988 році художник виконав проєкт оформлення вистави за мотивами В. Бикова «Іти і не повернутись» у Волинському обласному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Цього ж року художник створив розпис притвору Успенського Собору у Володимирі-Волинському. У 1989 році розписав храм с. Кулешовка Азовського району Ростовської області. У 1989–1993 рр. Микола Кумановський — художник-постановник Всеукраїнського телевізійного фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг». У 1993 році — художник став автором мистецького проєкту «Лабіринт». У 1991–1996 рр. Микола Кумановський створив макет пам'ятника Борцям за волю України «Стріляючий ліс». У 1994 році на запрошення Стейт-коледжу штату Пенсільванія здійснив творчу мандрівку до США, де успішно, майже півроку, провів заняття на факультеті графіки. У 2001 році став лауреатом обласної премії ім. Йова Кондзелевича. У 2003–2006 рр. — арт-директор видавництва «Ініціал». У 2004 році у видавництві «Волинська обласна друкарня» видано збірку верлібрів художника «Слід у слід». У 2010 р. у видавництві «Ініціал» видано подвійну збірку художніх творів з власними ілюстраціями «Книга Кострубізмів» і «Книга для Маркіяна».
Художник Микола Кумановський понад сорок років жив і працював у Луцьку. В цьому місті він створив об’ємний доробок станкового малярства, скульптури, авторської та друкованої графіки. Дійсно, кожна робота Миколи Івановича віддзеркалює не тільки його власні стилістичні пошуки та здобутки, особисте сприйняття світу і розуміння краси, а й духовні імпульси суперечливого ХХ століття. Митець писав у стилі метафоричного реалізму – загадкові, відверті, духовно енергетичні, зі складною символікою, деякою мірою навіть інтелектуальні роботи не можуть не зачаровувати. Зазначимо, що за один раз неможливо розглянути та глибоко осмислити все побачене. Його картини треба не лише дивитися, а читати глибше, однак саме у цьому одна з «родзинок» художника.
В чому ж секрет популярності Кумановського? За словами мистецтвознавців, його картини – це не те мистецтво, від якого можна отримувати лише естетичне задоволення. Полотна насамперед змушують думати, замислюватися, фантазувати і мріяти. «Чому воно саме так, я не знаю. Бозя знає, – каже автор. – Творення йде від слова до образу. Цей шлях довгий, і як усе трансформується від початкового слова, мені важко сказати, але врешті-решт виливається в метафору. Якщо мені потрібно досягнути мети, я досягатиму її. Можна плювати на полотно чи бризкати чимось, чи використовувати техніку, яка б фарбу розтягувала, чи ще щось, але якщо в тому нема ідеї, то така справа нічого не варта».
Творчий доробок Миколи Кумановського вражає - за роки творчості він створив великі живописні та графічні серії – «Умовні Українці», «На Водах», «Темна українська ніч», «Закляті», «Це шарудить надламане стебло», «Матерія», «Грандмарш Аутодафе» та інші. До речі, він є автором герба Луцька, а також численних ілюстрацій до книжок, зокрема до повного зібрання творів Григорія Сковороди, яке вийшло в США.
Сьогодні творчість Кумановського розглядається і вивчається як одного із найяскравіших представників мистецького середовища Волині. За ним закріпилася слава генія, що належав до так званого «неофіційного» мистецтва. Саме він став прототипом головного героя - «збіса доброго художника» - епатажного роману Оксани Забужко «Польові дослідження українського сексу»… Численні персональні виставки художника проходили в Філадельфії, Києві, Івано-Франківську, Хмельницькому та рідному Луцьку.
На виставці під назвою «Метафоричний реалізм Миколи Кумановського» в Музеї мистецтв представлено 66 картин із різних циклів – олійний живопис та графічні роботи, виконані в техніці автоцинкографії, акварелі, туші й пера, офорту, вуглецевого олівця та кулькової ручки 1970-2016-х рр.
Послання, закодоване Миколою Івановичем в свої роботи, дійсно не втрачає актуальності й на сьогодні – сприймається гостро й боляче. Поєднавши трагічність з тонкою іронією, крізь сюрреалізм та емоційні сюжети, художник говорить про втрачений зв’язок народу зі своєю історією, дисгармонію всередині суспільства та сон самосвідомості сучасної людини.
«Це людина світу, але водночас цілком наша людина. Його мистецтво складне для прочитання і розуміння, але воно багатошарове. Тобто кожна людина відповідно до рівня своєї освіти, до досвіду, до заглиблення у мистецтво може знайти свій відгук у душі. Кожну роботу можна оцінювати щоразу по іншому, осягаючи шар за шаром, дістаючись філософії», – так характеризує творчість Миколи Івановича пані Леся Корсак.
Під час відкриття куратором виставки – пані Оленою Наїдко до фондового зібрання Музею мистецтв передано 2 роботи М.І.Кумановського: «Без назви», 1970 (офорт).
