У відділі мистецтв ОУНБ ім. Д.І. Чижевського відбулася друга лекція архітекторки Тетяни Пенязь з циклу «Bauhaus 100. Заснування, діяльність, творча спадщина».

«Баухаус» – це багатозначне поняття. Так в середньовічній Німеччині називалися цехи архітекторів і будівельників, пізніше цим словом було названо одне з найвідоміших німецьких навчальних закладів, який створив новий напрям у мистецтві XX століття і справив величезний вплив на сучасну архітектуру і дизайн. Вища школа мистецтв «Баухаус» існувала 14 років: з 1919 по 1933 роки, проте вона стала одним з найзначніших явищ культурного життя Німеччини. 

Представники Баухаусу стали основоположниками принципу практичної корисності і раціональності форм, заклали новий підхід до художнього навчання, архітектурних проєктів, роботи з міськими ландшафтами, меблями і предметами побуту. Згодом архітектурний стиль Баухаус отримав визнання і поширився по всьому світу. 

Друга лекція Тетяни Пенязь була присвячена відомим німецько-американським архітекторам-баухаусівцям Вальтеру Гропіусу, Людвигу Міс ван дер Роє  та Марселю Лайошу Брейєру, які залишили помітний слід в архітектурі різних європейських країн. Будинки, побудовані за проєктами цих архітекторів є окрасою міст таких європейських країн як Німеччина, Іспанія, Швейцарія, Франція, Чехословаччина.

Після приходу до влади у Німеччині нацистів всі троє змушені були емігрувати до США, де впроваджували Баухаус на американському континенті.

Засновник Баухаусу,  основоположник модернізму в архітектурі Вальтер Гропіус працював професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету. У 1946 році заснував групу «The Architects Collaborative, Inc». Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі.

Архітектор і дизайнер, видатний представник модернізму ХХ ст. в архітектурі, провідний член Баухаусу та фундатор «інтернаціонального стилю» Людвіг Міс ван дер Рое очолив Іллінойський технологічний інститут.

Архітектор і дизайнер Марсель Лайош Брейєр у Чекаго створив власне бюро, яке займалося проєктуванням житлових будинків. У 1953 році архітектор виграв конкурс на проєктування штаб-квартири ЮНЕКСО в Парижі. У 1960-1970-і рр. Брейєр продовжив будівництво великих будинків із залізобетону, найвідоміші з яких: споруда Музею американського мистецтва у Нью-Йорку та хмарочос у Клівленді.

Розповідь про архітекторів супроводжувалася показом цікавого ілюстративного матеріалу. Закінчилася лекція жвавим діалогом між лектором та слухачами.

Наступна зустріч з Тетяною Пенязь запланована на грудень 2020 року. Темою наступної лекції стануть художники Баухаусу.