З проголошенням України незалежною державою право кожного на судовий захист стало одним із фундаментальних прав людини, гарантованих у конституційному порядку.
Зокрема, частина 4 статті 55 передбачає, що кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Таке право досить активно реалізується громадянами України шляхом подачі скарги до однієї з найбільш ефективних міжнародних установ - Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини (надалі – Суд) є міжнародним судовим органом, який уповноважений розглядати заяви від осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені.
Разом з цим, Суд не може розглядати будь-які скарги, а лише ті, які відповідають критеріям прийнятності, визначенні статтею 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі – Конвенція).
Звернутися з заявою до Європейського суду з прав людини можливо за наступних умов:
1) заява стосується порушень лише тих прав та свобод, що гарантовані Конвенцією та Протоколами до неї;
2) скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол. Список ратифікацій можна перевірити за посиланням: www.echr.coe.int/applicants;
3) заявник особисто і безпосередньо є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції його прав чи основоположних свобод;
4) звернутися до Суду можна лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій;
5) мають бути вичерпані всі доступні ефективні національні засоби правового захисту;
6) дотримано строк звернення до Суду, а саме шестимісячний строк з дати винесення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить вирішення питання, що є предметом звернення до Суду;
7) скарги основані на достовірних фактичних даних;
8) предметом скарги є невиправдане втручання у фундаментальне право. Не можна просто скаржитися на те, що судове рішення було несправедливим чи неправильним. Суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи змінювати їхні рішення.
Слід звернути увагу й на те, що Суд не буде розглядати жодної індивідуальної заяви, якщо вона є анонімною або за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
У разі, якщо скарги відповідають вищенаведеним критеріям, можна переходити до заповнення формуляру заяви, зразок якого розміщено на офіційному веб-сайті Європейського суду з прав людини за посиланням: https://bitly.su/3SO4WoqA
Вимоги до належним чином заповненої заяви викладені у статті 47 Регламенту Суду, відповідно до якої заява має містити:
1) ім'я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;
2) ім'я, рід занять та адресу довіреної особи, якщо така є;
3) найменування Договірної Сторони або сторін, проти яких подається заява;
4) стислий виклад фактів та стверджуваного порушення Конвенції та відповідних аргументів;
6) підтвердження про дотримання заявником критеріїв прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку), викладених у пункті 1 статті 35 Конвенції;
7) перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень, оскільки Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали.
Заява повинна бути обов’язково підписана заявником або представником.
Недодержання вищевикладених вимог може стати підставою для відмови в реєстрації заяви та в подальшому розгляді Судом справи по суті.
Варто наголосити на тому, що офіційними мовами Європейського суду є англійська і французька але, заповнити заяву можливо офіційною мовою однієї з країн, які ратифікували Конвенцію, в тому числі і українською мовою. Проте, на подальшій стадії розгляду, а саме якщо Суд вирішить просити Уряд надати письмові зауваження з приводу скарг, вся кореспонденція з Суду надсилатиметься англійською чи французькою мовою, про що Суд обов’язково повідомить заявника чи представника.
Заяви до Суду надсилаються тільки поштою (не по телефону) за наступною адресою: The Registrar European Court of Human Rights, Council of Europe 67075, STRASBOURG CEDEX, FRANCE.
Розгляд заяв є безкоштовним, а процедура розгляду справи – письмова.
