Кількість підліткових самогубств в Україні зростає через участь дітей у небезпечних іграх в Інтернеті.

На думку психологів, ті, хто придумують такі ігри, розбираються в психології підлітків. Вони тиснуть одразу на три больові точки. По-перше, випробовують їх самолюбство: багато підлітків виконують завдання злочинців, щоб довести собі і комусь свою силу. По-друге, маніпулюють дітьми, адже страх втратити рідних сильніший за страх власної смерті. А по-третє, підносять самогубство як вирішення всіх проблем у житті, допомогу і полегшення.

Суть таких ігор полягає в тому, що підліток виконує за командою куратора кілька завдань. Майже завжди вони пов'язані з каліцтвами або небезпекою. Фінальний наказ — убити себе. Коли дитина відмовляється, тоді злочинці погрожують убити рідних. Батькам, щоб уберегти дитину від таких жахливих ігор, фахівці рекомендують бути пильними і контролювати її спілкування у віртуальному світі:

1. Спитайте в дитини, чи чула вона про такі ігри. Якщо нічого про них не знає, то це добре. Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ній повно подробиць і деталей, про які не пишуть у мережі, то є ризик, що ваша дитина в грі.

2. Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні, на підлітків це не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють.

3. Завдання вашої розмови — навчити підлітка мислити критично і задумуватися про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

4. Багато батьків вирішують встановити тотальний контроль над дитиною — забрати телефон, зачинити вдома. У цьому теж немає сенсу, бо підліток, якщо захоче, завжди знайде ґаджет і доступ до мережі. Чим більше його обмежувати, тим більше способів обійти заборони він знаходитиме. Ваше завдання — не контролювати, а підтримати, щоб дитина прийшла до вас із проблемою, а не приховувала її до останнього.

5. Важливий емоційний зв'язок із дитиною. Більше обнімайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, потрапляли в різні халепи — і вам допомогли рідні. Дитині важливо розуміти, що навіть її «ідеальні» батьки також помилялися. Це нормально, так само, як нормально просити допомоги в інших.

6. Якщо ви впевнені, що у вашій родині все добре, то зайва пильність теж не завадить. Такі ігри — той випадок, коли вторгнення в приватне життя дитини виправдане. Переглядайте її телефони та сторінки в соцмережах, але так, щоб вона не дізналася про це.

7. Якщо розумієте, що дитина в грі, не лайте її. Проявіть інші емоції — заплачте, покажіть, як ви засмучені і як за неї хвилюєтесь.