Щорічна відпустка, на прохання працівника, може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону України «Про відпустки»).
Зазначеною нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини. Однак, це є тільки правом працівника, а не обов’язком роботодавця. Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
При поділі відпустки на частини невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відкликаннязщорічноївідпусткидопускаєтьсязазгодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії абонегайногоусуненняїхнаслідків,для відвернення нещасних випадків,простою,загибеліабопсуваннямайна підприємства з додержаннямвимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбаченихзаконодавством.Уразівідкликанняпрацівниказ відпусткийогопрацюоплачують з урахуванням тієї суми, що була нараховананаоплату невикористаної частини відпустки.