Людям, які довгий час працювали на одному місці і мають за плечима зрілий вік і солідний досвід, важко знайти роботу та пристосуватися до нових обставин. Але на життєвому шляху трапляється різне.
Вже чотирнадцять років у Долинському районі діє незалежна газета «Провінція», головний редактор якої – Федоров Михайло Дмитрович – талановита, цілеспрямована людина.
Успіхом у своїй справі, передусім, він завдячує службі зайнятості, адже у свій час саме тут чоловік отримав інформаційну, консультаційну та фінансову підтримку для започаткування підприємницької діяльності – заснування власної газети, що сьогодні є успішною сімейною справою.
– МихайлеДмитровичу, як все починалося?Що спонукало Вас відкрити власну газету?
– Так сталося, що в 2004 році я вирішив спробувати себе у підприємництві. Саме тому я звернувся до районного центрузайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Відвідавши інформаційний семінар, я почув про таку послугу служби зайнятості, як можливість відкриття власної справи. Маючи за плечима великий професійний досвід – в журналістиці я із 1976 року, вирішив за допомогою служби зайнятості здійснити свою мрію – забезпечити себе роботою самостійно – заснувати свою редакцію. Проте, я добре розумів, досвід, який я отримав, працюючи в журналістиці – це ще не все, що для повноцінної роботи в своїй газеті мені потрібні й інші знання, адже в своєму виданні, окрім журналіста, редактора, я маю бути ще бухгалтером і менеджером. Тож за направленням центру зайнятості пройшов курси «Основ підприємницької діяльності».
За допомогою фахівців служби зайнятості я склав та успішно захистив бізнес-план. Важливою стала для мене й фінансова підтримка, а саме – одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. На ці кошти я придбав необхідне обладнання для редакції. І таким чином розпочав власну справу.
Оскільки я хотів висвітлювати суспільне життя району, то власну газету визначив як громадсько-політичний тижневик. І невдовзі зрозумів, що видання таки читають. Ми починали з тисячі примірників, останній номер має більше двох тисяч.
– Чому саме слово «Провінція» стала назвою газети?
– Коли я вирішив заснувати газету, дуже довго думав над її назвою. Та якось під час однієї із зустрічей від гостей прозвучало питання «Як там ваше провінційне містечко?». Ось це «провінційне» глибоко запало мені в душу, так я назвав свою газету, і не помилився в цьому.
Варто зазначити, у нас дуже хороший позаштатний актив, постійних – аж 30 дописувачів! Щотижня від читачів надходить близько десятка листів.
– Михайле Дмитровичу, з огляду на Вашу діяльність, як Вам вдалося зробити справу сімейною?
– З перших кроків діяльності мене підтримували та допомагали мої дружина та син. Ми з дружиною закінчили Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. З дружиною ми працюємо в режимі он-лайн: я надсилаю їй інформацію, а вона вичитує, редагує та оперативно повертає. А мій син Максим, до речі, також має вищу журналістську освіту, – верстає газету. На час відпустки можу спокійно залишити редакцію на свого сина, впевнений, що газета вийде вчасно.
– Чи співпрацюєте Ви із районним центром зайнятості?
– Авжеж, скільки існує газета «Провінція», стільки ми є інформаційними партнерами. На шпальтах газети розміщуються інформаційні матеріали, підготовлені працівниками служби зайнятості (статті, замітки, роз’яснення, прес-релізи тощо), що висвітлюють актуальні питання зайнятості населення, місцевого ринку праці та діяльності центру зайнятості щодо надання соціальних послуг землякам, тим самим допомагаючи їм повернутися до професійної діяльності.
– Михайле Дмитровичу, що Ви побажали б тим безробітним громадянам, які вирішили відкрити власну справу?
– Впевненості у своїх силах й наполегливості в досягненні своєї мети.
Якщо ти професіонал, віриш у власні сили, то обов’язково станеш успішним, а служба зайнятості в цьому підтримає й допоможе.
