Більшою частиною нині мова йде про реалізації децентралзаційної реформи, яку експерти визнають однією з найвдаліших протягом останніх років. Три роки тому була прийнята Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, де було закладено позицію про те, що має бути змінена природа місцевих державних адміністрацій. Вони мають стати контрольно-наглядовими органами – префектурами.
Адже на сьогодні Україна є єдиною країною в світі, де місцеві державні адміністрації виконують функції виконавчих органів обласних і районних рад, тобто одночасно виступають і як органи державної влади, і як виконавчі органи, отже, виникає дублювання функцій. Президент два роки тому вніс до Парламенту зміни до Конституції, де був вже закріплений розділ про префектури і ці зміни були прийняті в першому читанні. В цьому контексті варто дослухатись до думки тих, хто нині знає усі сегменти роботи з яких складається робота органів місцевого самоврядування, які виступають категорично проти розробленого Мінрегіоном законопроекту, де наглядові повноваження надаються місцевим державним адміністраціям
Аналітичну інформацію з цього приводу збирали Асоціація міст України. Узагальнюючи отримані
дані Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан зазначив :
«По-перше, звісно, треба повернути на порядок денний зміни до Конституції. Прийняти їх у другому читанні, потім в третьому і, зрештою, в цілому. Тому що, якщо не буде змін до Конституції, далі реформа просто неможлива на даному етапі. Нам треба оптимізувати адміністративно-територіальний устрій і замість п’ятисот адміністрацій, які на сьогоднішній день є, зробити сто префектур, які охоплять більше території, ніж адміністрації. Вони будуть займатися суто контрольними і наглядовими функціями, координувати на місцях представництва центральних органів виконавчої влади. Другий, важливий момент – контроль буде ефективним тільки коли буде залучена громадськість. В Парламенті зареєстровано декілька важливих законопроектів, які стосуються публічного і громадського контролю.
Я думаю, це риторичне питання хто краще може контролювати місцеву владу, ніж мешканці, які проживають в цьому місті або, наприклад, якийсь бюрократ, який сидить в області за 200 кілометрів від населеного пункту і не знає певної специфіки. Ми говоримо про те, що потрібно, по-перше, посилити прозорість діяльності органів місцевого самоврядування: звітування, громадські слухання, механізм місцевих ініціатив. По-друге, надати громадськості більше повноважень в плані саме контролю. Є, наприклад, зараз ініціативи по відкликанню місцевих депутатів, бюджет участі, коли сама громада подає заявку на фінансування того чи іншого проекту і сама ж громада здійснює контроль. Вона вирішує, чи потрібен їй у мікрорайоні фонтан, який хоче встановити місцева влада, або ж насправді їй потрібна відремонтована дорога, під яку вони збирають підписи і таким чином отримують певні важелі впливу. Посилення публічного контролю є реальним механізмом для підвищення ефективності місцевої влади».
