Другий літній пси-тур волонтерсько-ветеранського центру СМАйЛ тривав з 11.07 по 15.07.
За ці дні 8 учасників групи пройшли 25 кілометрів Чорногорським хребтом і підкорили дві найвищі вершини України. Група традиційно складалась з учасників бойових, ветеранів, діючих військових та членів їхніх родин.
Пси-тури - це не просто поход, програма для групи складається з своєрідних етапів:
1- знайомство групи;
2. Злагодження взаємодії,
3. Актуалізація ресурсів адаптаційного середовища;
4. Опрацювання психологічних реактивних станів учасників за допомогою їх творчих ресурсів.
Цього разу група дозволила не лише реалізувати усі етапи роботи, а й створила власну легенду, що об’єднала спільним сенсом учасників мандрівки. Під час підйому на Петрос, група встигла зблизитись, й учасники вже могли вільно обговорювати власні мотиви, що привели їх у гори.
На вершині учасники в ігровій формі попрацювали над своїми бажаннями й звичайно ділились враженнями. На вечір першого дня, не дивлячись на холодну погоду й фізичну втому, група ділилась враженнями дня, що минав, будували плани на наступні дні.
Першоходи - новенькі в горах, зрозуміли, що можуть на рівні з усіма приймати участь в плануванні життя табору. Кожен сам знаходив собі заняття доснаги. На ранок першоходів відзначили посвятою в гірняки, одягаючи вінець з гірських рослин і квітів. Слова посвяти не розголошуються, але то було достатньо цікаве дійство. Після цього вирішили, що вінець понесемо в дар Говерлі від брата Петроса.
День другий - перехід до наступного місця ночівлі під Говерлою. Чи треба говорити, що естетичний чинник Карпат був лейтмотивом усіх розмов. А головне, учасники вражали турботою один про одного. Майже сторонні люди, за добу надзвичайно зблизились і демонстрували виключну співвідповідальність.
За цей день група пройшла сім кілометрів і зупинилась на висоті 1700 м, аби зранку піднятись на Говерлу. Тут легенда групи й почала набувати матеріальних форм. Один з хлопців побудував з каміння неймовірно цікаву композицію, яку назвали ідолом, а група почала жартома наділяти його містичними якостями. Словом, до ранку, арт- об’єкт вже був напівжартома признаний оберегом для підйому групи на Говерлу.
Натхненні йшли в гору, спостерігаючи рухи повітряних мас перед дощем. Подарунок від Петроса передали і під рясним дощем почали спуск до бази Заросляк.
Потоки води з гори і гроза стали черговою перевіркою для групи, але стихія не змогла вплинути на настрій групи. Промоклі, але в настрої переможців спустились в низину, де вже чекав транспорт для від’їзду додому. Найкращим відгуком є те, що всі учасники зійшлись на тому, що подібне треба повторити.
Вже на другий день після повернення почали пропонувати нові маршрути для турів. Для психологів СМАйЛ, це четвертий пси-тур, групи поступово міняються за складом, тому наявність постійних учасників, як і новеньких, говорить про ефективність такоі адаптаційної програми.
СМАйЛівці досі не мають підтримки своїх ініціатив з боку обласних програм, натомість мають підтримку Голови Кіровоградської обласної ради Олександра Анатолійовича Чорноіваненка.
Сподіваються на те, що цього року таки зможуть довести доцільність пси-турів та інших форм соціально-психологічної адаптації, як змістовних складових профільних обласних програм.
