Україна – парламентсько-президентська республіка. Головними владними інституціями нашої держави є Верховна Рада, Президент та уряд.
Верховна Рада – є єдиним органом законодавчої влади. Основною її функцією є ухвалення законів.
У Верховній Раді має бути створено коаліцію парламентських фракцій, яка пропонує кандидатуру прем'єр-міністра. Цю кандидатуру Президент подає для розгляду та затвердження парламентом.
Крім законотворчої, Верховна Рада має інші важливі функції та повноваження, які роблять її найвпливовішою державною інституцією, а саме:
· затвердження державного бюджету і контроль за його виконанням;
· призначення за поданням Президента міністра оборони,міністра закордонних справ та їх звільнення;
· призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента голови Служби безпеки України;
· надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом Генерального прокурора; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що тягне його відставку;
· призначення за поданням прем'єр-міністра інших членів Кабінету Міністрів та керівників низки інших центральних органів виконавчої влади та їх звільнення;
· призначення на посаду керівника Національного банку України за поданням Президента;
· ратифікація міжнародних договорів України та їх денонсація;
· оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
· затвердження за зверненням Президента указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію.
Президент України є главою держави і виступає від її імені.
До основних сфер відповідальності Президента належать:
· зовнішня політика;
· політика у сфері безпеки та оборони.
Зокрема, Президент:
· представляє державу в міжнародних відносинах та здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю України;
· призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;
· є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил, призначає на посади та звільняє з посад вище командування ЗСУ;
· вносить до парламенту подання про оголошення стану війни у разі збройної агресії проти України та ухвалює рішення про використання армії;
· ухвалює рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
· очолює Раду національної безпеки і оборони України;
· може подавати до парламенту законопроекти;
· має право вето щодо ухвалених парламентом законів (крім законів про внесення змін до Конституції) з наступним поверненням їх на повторний розгляд парламенту;
· зупиняє дію актів Кабінету Міністрів з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду;
· пропонує кандидатури міністра оборони, міністра закордонних справ, голови Служби безпеки та Генерального прокурора.
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабмін відповідальний перед Президентом і Верховною Радою, підконтрольний і підзвітний парламенту.
Компетенція уряду поширюється на такі сфери державної політики:
· фінансову, цінову, інвестиційну;
· податкову та митну;
· праці й зайнятості населення, соціального захисту;
· освіти, науки, культури, охорони природи;
· зовнішньоекономічну та інші.
Зокрема, до компетенції уряду відносяться такі питання:
· розміри тарифів на комунальні послуги;
· розмір стипендій та пенсій;
· ремонт доріг;
· фінансування шкіл, дитячих садочків чи лікарень;
· рівень зарплат чи субсидій.
Оцінюючи заяви та обіцянки кандидатів у президенти, виборцю варто ставити наступні запитання:
1. Чи має місце прямий зв’язок між обіцянкою кандидата і повноваженнями та сферами відповідальності Президента?
2. Якщо немає прямого зв’язку, то як саме кандидат збирається свою обіцянку виконати?
3. Наскільки новий президент буде спроможним у важливих кадрових змінах, потрібних для виконання його передвиборчих обіцянок?
При цьому слід пам'ятати:
1) Основні сфери повноважень Президента – зовнішня політика, безпека та оборона;
2) Президент може подавати до парламенту законопроекти у сферах, які не стосуються його прямих повноважень;
3) У виконанні багатьох своїх повноважень та функцій Президент залежить від Верховної Ради;
4) Президент не може призначати чи змінювати прем'єра та міністрів.
5) Президент може ветувати ухвалені Верховною Радою закони та зупиняти акти Кабінету Міністрів у будь-якій сфері, однак це не означає їх остаточного скасування.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що втілюється польським Фондом міжнародної солідарності у співпраці з українськими громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева». Проект реалізується за кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а також за кошти Програми «Підтримка демократії», що у свою чергу фінансується з Програми польського співробітництва задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.