Особливості посвідчення довіреностей.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі (особам) для представництва. Представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити від імені другої сторони, яку вона представляє певну дію. Стаття 244 Цивільного кодексу України, визначає, що представництво, яке ґрунтується на договорі, в тому числі усному, може здійснюватися за довіреністю.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Тому, всі довіреності на розпорядження майном, транспортними засобами, підлягають нотаріальному посвідченню. Також, можуть посвідчуватися нотаріусом за бажанням заявника або на вимогу певного органу довіреності, на представництво інтересів в суді, на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, тощо. Слід зауважити, що до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються: довіреності військовослужбовців та інших осіб, які знаходяться на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їхніми заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів; довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор та інших органів, що вчиняють нотаріальні дії, — також довіреності робітників і службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, об'єднань, установ і закладів; довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі (слідчому ізоляторі), посвідчені начальниками місць позбавлення волі.
Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена тільки у тому випадку, якщо дії, передбачені довіреністю, стосуються однорідних інтересів усіх осіб, які дають довіреність, а не кожного з них окремо. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер).
Довіреність підписується довірителем особисто. Якщо громадянин через поважні причини не може особисто підписати довіреність, то за його проханням і в присутності нотаріуса (або особи, яка посвідчує довіреність) цей документ може бути підписаний іншим громадянином. При цьому обов'язково встановлюється особа громадянина і перевіряється його дієздатність. У випадку, якщо довіритель неграмотний, довіреність зачитується йому вголос.
У довіреності мають бути чітко та конкретно визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Проще кажучи, довіреність повинна відповідати на питання «де?» та «що?». Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується. Наприклад: заповіт, трудовий договір, реєстрація шлюбу, шлюбний договір, всиновлення, тощо – це ті юридичні дії, які мають здійснюватись лише особисто. Також не дозволяється прийняття спадщини або відмова від прийняття спадщини через представника. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Також, визначено певні умови щодо нікчемності довіреності. Так, довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено прізвище, ім'я, по батькові або повне найменування обдаровуваного, є нікчемною.
Строк довіреності встановлюється у довіреності. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події. Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.
Довіреність може бути видана з правом передоручення. Це значить, що представник,може передати свої права повність, або частково іншій особі. Але посвідчення довіреності в порядку передоручення має деякі особливості. Так, у довіреності, виданій в порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії такої довіреності не може перевищувати строк дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Довіреність, за винятком безвідкличної, або передоручення може бути скасована у будь-який час особою, яка видала довіреність. Для цього довірителю необхідно звернутися до нотаріуса із письмовою заявою про скасування довіреності або передоручення.
