Обіцяного – три роки чекають. Їдеш на день - хліба бери на три. Краще раз побачити, як тричі почути… І ще багато приказок та прислів’їв про магічну цифру три придумав народ. А журналістка Вікторія Талашкевич мала нагоду взяти участь у прес-брифінгу в Офісі Віце-прем'єр-міністра України з європейської та євроатлантичної інтеграції, і послухати трьох досвідчених експерток, яких, після знайомства з ними, називає євроінтеграційними музами України. І ось, чому…

Муза перша – безвізова

Ганна Тіщенко – начальниця візового відділу Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України. Ця людина неймовірно багато знає про те, що таке безвізовий режим, якими є проблеми, що їх мають українці, намагаючись виїхати в країни-члени ЄС за безвізовим режимом, і як цих проблем уникнути. Пані Ганна наголосила, що досить символічним можна вважати те, що саме в день проведення брифінгу українці святкували перші 10 днів безвізу. За її словами, на той момент кордон по безвізу перетнуло понад 22 тисячі осіб, і було лише 26 відмов. 

Зокрема, за її інформацією, майже всі випадки відмов стосувалися спроб в'їзду до ЄС без біометричного паспорта або в'їзду, маючи попередню заборону на в'їзд до країн-членів ЄС. Також почастішали випадки нездатності підтвердити мету своєї поїздки або відсутності достатніх коштів, необхідних за нормами в’їзду до тієї чи іншої країни.

Українські медіа, посилаючись на МЗС, неодноразово писали, що відтепер для перетину кордону із ЄС українцям необхідно мати всього кілька документів, а саме закордонний біометричний (!) паспорт; поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (у разі подорожі автомобілем), а також документи, що підтверджують мету поїздки та місце проживання (це може бути бронь у готелі, запрошення приймаючої сторони, квитки на фестиваль, зворотні квитки на літак\потяг), а також достатня сума грошей готівкою або на рахунку. Кожна країна ЄС визначила мінімальну суму коштів на добу, яку повинен мати будь-який громадянин ЄС, який перетинає її кордон.

Суми коштів, які повинен мати українець, щоб перетнути кордон без візи, суттєво різняться у різних країнах-членах ЄС. Та й залежить це від багатьох чинників. Наприклад, якщо Ви їдете на конференцію, де вам все (проживання, харчування, проїзд) будуть оплачувати організатори, то потрібно показати запрошення, яке це підтверджує. Або якщо у вас вже заброньований готель чи ви маєте запрошення на проживання вдома від друзів, які є громадянами ЄС, тоді мінімальна сума на добу може суттєво зменшуватись. Також кількість грошей може залежати від терміну вашої поїздки. Щоб перевірити наявність фінансів, прикордонники можуть попросити пред'явити готівку, пред'явницькі чеки або ж банківську карту. Втім,ніяких довідок з банку чи роздруківок з рахунку про рух коштів більше не потрібно. Максимум, що вам можуть запропонувати митники - це спробувати зняти 5 євро через банкомат в аерпорту чи на кордоні.

Муза друга – аграрна

Ольга Трофімцева – заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції. Якщо у цьому міністерстві є ще бодай з десяток таки досвідчених, пристрасних, відкритих і розумних людей, значить Україна має шанси просуватися і далі на шляху євроінтеграції. Пані Ольга Трофімцева детально розповіла журналістам про перспективи і можливості аграрного сектору. І це було не нудно, як це зазвичай буває у серйозних кабінетах.

На думку пані Ольги, актуальний стан сільськогосподарського виробництва в Україні та експортний потенціал продукції нашого сільського господарства в країни ЄС дозволяє з оптимізмом дивитися не просто в далеке майбутнє, а вже буквально у завтра. Вона переконана, що саме розвиток аграрних технологій є запорукою успіху українського сільського господарства.

- Ефективне втілення технологічних рішень у виробничі процеси може відбуватись лише за умови партнерства між державою, бізнесом та розробниками нових рішень. Наукові розробки мають бути прикладними, а дослідження мають бути не лише теоретичними, але й працювати на запит економіки, - Ольга Трофімцева.

На думку пані заступниці міністра, Україна має йти шляхом створення інноваційних агрохабів та технологічних агрокластерів для стимулювання прогресу як в аграрному секторі, так і в економіці загалом.

- Технології в аграрному секторі мають відігравати роль «парасольки», адже без відповідного рівня технологій не можна уявити собі ані цивілізованого ринку землі, ані забезпечення системного управління безпечністю та якістю продуктів харчування, ані розвитку сільських територій, - підкреслює Ольга Трофімцева.

Ці твердження є більш ніж актуальними для Кіровоградщини та й усієї Центральної України, на теренах якої аграрний бізнес стає все більш технологічним. Брак кваліфікованих фахівців, які б мали відповідні навички та вміння, призводить до затримки розвитку сучасного агробізнесу, про що говорять всі фермери і підприємці, з якими доводиться спілкуватися у Кропивницькому.

Шлях до виходу із замкнутого кола Ольга Трофімцева бачить один – створення інноваційно-освітніх кластерів для навчання потрібних спеціалістів у кожному регіоні та залучення до реалізації таких проектів всіх ключових стейкхолдерів, а саме представників держави, бізнесу, громадськості, науки та освіти.

- Я вважаю запорукою успіху такої роботи активне у тому числі активне залучення ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб до роботи в аграрному кластері. Це той людський потенціал, який ми недостатньо використовуємо на сьогодні, - підкреслює заступниця Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Муза третя – стратегічна

Іванна Климпуш-Цинцадзе – Віце-Прем’єр-Міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Пані Іванна була першою, з ким журналісти поспілкувалися під час брифінгу, і її налаштування на діалог та конструктив задали тон всієї зустрічі. Пані Віце-Прем’єр-Міністр детально розповіла про процес імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, а також відповіла на питання журналістів, звісно, і про перспективи членства України в НАТО.

Щодо найближчих завдань, над якими працює Уряд у площині безвізу, то це переведення у формат спільних із країнами-членами ЄС всіх пунктів перетину кордону.  Там, де є спільний митний і прикордонний контроль, спостерігається пришвидшення процедур і зменшення корупції. Водночас, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначає, що цей процес швидким не буде, бо потребує розбудови відповідної інфраструктури не тільки з української сторони, але з обох боків державного кордону.

Що ж стосується стратегії на подальше майбутнє, то перед Україною стоїть амбітна мета – повна і ґрунтовна імплементація Угоди про асоціацію з ЄС. Зараз на розгляді Верховної Ради перебувають десятки «євроінтеграційних» законопроектів, ухвалення яких є зобов`язанням нашої держави у рамках Угоди. Відповідаючи на запитання журналістів щодо ефективності Верховної Ради в частині євроінтеграції, Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що деякі політичні партії, які пройшли у Парламент під гаслами європейської інтеграції, дуже швидко забули про свої обіцянки.

- Втім, на сьогодні уже ухвалено низку важливих законів, зокрема, №0906, який зробить наші продукти якіснішими і безпечнішими з одного боку, а з іншого – виведе їх на ринки Європейського Союзу і ринки третіх країн. Також тішить ухвалення екологічного законодавства і законодавства, що регулює ринок електричної енергії, – розповідає Пані Віце-Прем’єр-Міністр.

Звісно, лише ухвалення документів замало. Потрібно виконати велику роботу із втілення цього законодавства у життя, і тут роботи вистачить на всіх. Наприклад,  чимало роботи є для перекладачів, бо потрібно перекласти українською десятки, а то й сотні нормативних документів та директив ЄС.

Матеріал підготовлено завдяки участі у прес-брифінгу із Віце-Прем’єр-Міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе та представниками профільних міністерств у рамках другого етапу проекту «Точне Україна-ЄС в українських медіа». Захід було організовано у рамках другого етапу проекту «Точне Україна-ЄС в українських медіа» за ініціативою Фонду міжнародної солідарності (Solidarity Fund PL) у партнерстві з громадськими організаціями «Інтерньюз-Україна» та «Товариство Лева» у рамках другого етапу проекту «Точне Україна-ЄС в українських медіа».