Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: економіка
Автор: Микола Луговий, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
Дата: 24 лютого, 13:52
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/economy/2017/02/24/popit-na-agrarni-rozpiski-zrostae.htm
економіка, 24 лютого, 13:52

Попит на аграрні розписки зростає

Микола Луговий, Національний прес-клуб «Українська перспектива»


У середовищі малих та середніх сільгоспвиробників сьогодні відбуваються серйозні зрушення. Володіючи обмеженими земельними, технічними, технологічними, фінансовими та іншими можливостями, вони намагаються використовувати їх з максимальною ефективністю. Бо розуміють – за інших обставин не витримають жорсткої конкуренції, яка встановилася на аграрному ринку.


Саме тому малі та середні сільгоспвиробники демонструють підвищену увагу до аграрних розписок. Цей новий інструмент кредитування спрощує доступ до матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Віднедавна він запроваджується Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством юстиції України,  Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні». Робота здійснюється за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації. 


Наскільки запитаними є аграрні розписки напередодні весняних польових робіт, які потребують максимальної концентрації зусиль та значних фінансових витрат? І яке майбутнє чекає на цю кредитну новацію? 


Сучасна статистика 


Аграрні розписки в Україні стартували восени 2014 року. І хоч відтоді сплинуло не надто багато часу, проте вони вже зуміли добре себе зарекомендувати. Це підтверджують експерти, це засвідчує й офіційна статистика. Згідно з нею, станом на кінець лютого поточного року вже видано 80 розписок. Завдячуючи їм, в сільське господарство залучено 464 млн. гривень. 


«На перший погляд, - наголошує керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко, - зазначена цифра не надто вражає на тлі серйозної потреби вітчизняного АПК у фінансуванні, яка обраховується мільярдними сумами. Та коли замислюєшся над тим, що досягнутий показник стосується нових підходів до сільгоспкредитування і формувався від нуля, то починаєш розуміти, що він заслуговує на поважне ставлення до себе». 


Варто також відзначити, що аграрні розписки максимально підігнані під кредитні потреби малих та середніх агровиробників. А вони, як відомо, обробляють незначні за площею сільгоспугіддя. Тому переважно задовольняються позичковими сумами, які зрідка перетинають позначку в кілька мільйонів гривень. Відтак новий інструмент фінансування вже став у нагоді багатьом сільгоспвиробникам. 


«Тому, - підсумовує Олексій Омеляненко, - аграрні розписки хоча наразі і залишаються новим інструментом фінансування, проте вже починають відігравати відчутну роль в аграрній економіці. Механізм кредитування під заставу майбутнього врожаю суттєво спрощує сільгоспвиробникам доступ до фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Особливо багато це важить для фермерів, які відчувають гостру потребу в обігових коштах».


Динаміка видачі аграрних розписок


Полтавщина першою почала працювати з аграрними розписками. Свою роботу в цьому напрямку вона розгорнула 9 вересня 2014 року. До неї крім двох профільних міністерств – Мінагропроду та Мінюсту, Проекту IFC, ДП «Аграрні реєстри» долучилися й міжнародні компанії. Серед них особливою активністю вирізнялася компанія Syngenta.


За визнанням директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергія Фролова, кредитна новація стартувала доволі успішно. Лише за перший рік впровадження пілотного проекту в області було оформлено 10 розписок на суму близько 40 млн. гривень. 


Вибір на Полтавщину припав не випадково. За обсягами виробництва сільгосппродукції вона завжди залишається серед загальнонаціональних лідерів. Область не здала своїх позицій і минулого року. Тоді полтавським хліборобам вдалося зібрати 5,2 млн. тонн зернових та зернобобових культур. За цим результатом вони поступилися лише своїм колегам із Вінниччини. Високих здобутків було досягнуто і в інших секторах аграрної економіки. 


Нині з аграрними розписками працює 8 областей. Крім Полтавської до цього списку також долучилися Черкаська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська. Вони теж приділяють велику увагу розвитку сільського господарства. 


Наприклад, на Тернопільщині працює близько 800 фермерських господарств, кожне з яких обробляє 2-4 тис. гектарів. А загалом в області, за даними голови ОДА Степана Барни, аграрії господарюють на 810 тис. гектарів. За підсумками 8 місяців 2016 року, обсяги їх виробництва зросли на 101%.


В економіці Сумської області аграрна галузь також посідає чільне місце. Щоб забезпечити її стабільний розвиток, тут розробили відповідну програму, розраховану до 2020 року. Вона визначає амбітні цілі, проте, як зазначає голова Сумської ОДА Микола Клочко, для їх реалізації бракує коштів. Тому інструмент аграрних розписок в цьому контексті для сумських сільгоспвиробників можна вважати справжньою знахідкою.


В Мінагропроді також привертають увагу до того, що всі без винятку пілотні регіони зорієнтовані на активне впровадження в галузі різноманітних новацій, тому охоче погодилися поекспериментувати з новим інструментом фінансування. 


Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області лише освоюють технологію роботи з аграрними розписками. Знайомство з нею тут почалося восени 2016 року. В решті областей ця технологія вже добре відпрацьована і це підтверджується досягнутими результатами. Так, за даними Проекту IFC, станом на кінець лютого 2017 року на Вінниччині оформлено 31 аграрну розписку, на Полтавщині – 19, на Черкащині – 19, на Харківщині – 11. Із 80 розписок 51 вже закрита. 


Реформа виконавчої служби


Щороку в областях, які приєднуються до роботи з аграрними розписками, Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з Міністерством юстиції та Проектом IFC проводять потужні інформаційні кампанії. Їх фахівці докладно розповідають сільгоспвиробникам, нотаріусам, постачальникам матеріально-технічних ресурсів, трейдерам, представникам банківської сфери та місцевих органів влади про особливості нового інструменту фінансування та його можливості.


У рамках інформаційних кампаній проводяться не лише семінари, тренінги, а й круглі столи. Восени минулого року вони відбулися в Хмельницькому, Тернополі, Миколаєві та Сумах. Ці заходи зазвичай знаменують початок роботи аграрних розписок в тому чи іншому регіоні.


Під час хмельницького круглого столу Олексій Омеляненко зазначив: «За весь час роботи з аграрними розписками не було жодного факту нерозрахунку. Всі кредитори і позичальники вправно справляються зі своїми обов’язками».


Керівник Проекту IFC додав, що такий високий результат досягнуто завдяки багатьом факторам. По-перше, аграрні розписки максимально враховують інтереси сільгоспвиробників та їх бізнесових партнерів. Саме тому вони намагаються діяти злагоджено. А, по-друге, аграрні розписки передбачають механізм захисту обопільних інтересів.


Поки що цей механізм захисту спільних інтересів не працює, але якщо одна зі сторін без будь-яких вагомих на те причин відмовиться від виконання взятих на себе договірних зобов’язань, то він миттєво включиться. Наприклад, якщо сільгоспвиробник порушить попередні домовленості, які були зафіксовані в аграрній розписці, то кредитор зберігає за собою право звернутися до нотаріуса за виконавчим написом із подальшим залученням Державної виконавчої служби за спрощеною процедурою. 


Втім, за словами першого заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Костянтина Сілкіна, до цієї справи в майбутньому долучатимуться й приватні виконавці. Так передбачено змінами до чинного законодавства, які нині впроваджуються в практику.


Очікується, що інституція приватних виконавців запрацює вже цього року. Принаймні, в Мінюсті все роблять для того, аби реформа виконавчої служби відбулася якнайскоріше і виявилася успішною. Також тут дбають про збільшення кількості нотаріусів, які працюють з аграрними розписками.


Товарні та фінансові розписки


Аграрні розписки поділяються на товарні та фінансові. Відмінність між ними доволі суттєва і полягає в тому, що розрахунок за товарною розпискою здійснюється сільгосппродукцією нового врожаю, а за фінансовою – «живими» коштами. 


В Україні перші аграрні розписки почали видаватися як товарні. Тривалий час за кількістю вони впевнено випереджали фінансові розписки. Наприклад, з 10 розписок, оформлених на Полтавщині за перший період роботи пілотного проекту, 9 були товарними. 


Першу фінансову розписку оформлено на Вінниччині в лютому 2016 року. Її виписало сільгосппідприємство Липовецького району під заставу майбутнього врожаю озимої пшениці. Сума позики склала 457 тис. гривень. Ці кошти надав «Агропросперіс Банк».


За підсумками 2016 року зазначений банк підписав рекордні 26 фінансових розписок і дотепер залишається беззаперечним лідером за кількістю укладених угод з використанням цього інструменту кредитування. Однак з лютого 2017 року OTP Bank також розпочав свою програму кредитування сільгоспвиробників за аграрними розписками. 


Навряд чи нинішнє коло банків, які виявили бажання використовувати новий інструмент кредитування, і надалі залишатиметься таким саме вузьким. Під час тернопільського круглого столу Олексій Омеляненко дав зрозуміти, що аграрними розписками зацікавилося й інші банки, які приділяють велику увагу кредитуванню українського АПК і тому пропонують чимало позичкових програм. 


Представник «Агропросперіс Банку» Іван Мокрицький, який також виступив на тернопільському заході, привернув увагу його учасників до вельми важливої деталі: «Аграрні розписки конче потрібні і тим, у кого основний капітал перебуває на полі, і тим, у кого він зберігається в сейфах. Вони зводять інтереси сільгоспвиробників і банкірів, щоб кожен із них при реалізації спільної справи отримував максимальний зиск». 


Не виключено, що лютнева статистика 2017 року може змусити деяких банкірів змінити своє попереднє скептичне ставлення до аграрних розписок на позитивне, підштовхнути до активного їх застосування. Адже з усієї кількості виписаних на цей час розписок 46 припадає на фінансові і 34 – на товарні. 


Привабливість нового інструменту фінансування 


Нинішня економічна ситуація також змушує українські банки змінювати своє ставлення до сільгоспвиробників. Ще донедавна вони зважали на фінансові потреби великих господарств. Бо розуміли – останні володіють достатнім заставним майном, аби розрахуватися за кредитами. Тепер у полі їх зору опинилися й малі, середні сільгосппідприємства і фермерські господарства.


Така зміна в поведінці банків підтверджується фактами, які під час миколаївського круглого столу наводили місцеві фермери. Вони зазначали, що боротьба банків за сільських  клієнтів суттєво зросла. І ця обставина, на переконання заступника голови Миколаївської ОДА В’ячеслава Боня, впливає на те, що фінансові установи змушені здешевлювати свої кредити. «Здешевленню банківських позик сприятиме і поява нових інструментів кредитування, в тому числі, й аграрних розписок», - додав він. 


Втім це вже не якесь припущення. Подібні тенденції спостерігаються на практиці. Торік здебільшого банки пропонували сільгоспвиробникам кредити, вартість яких сягала 25% річних. Позики, що надавалися в цей час «Агропросперіс Банком» під аграрні розписки, виявилися набагато привабливішими.


Кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів збільшується 


Гостра конкуренція в боротьбі за сільського товаровиробника спостерігається не лише в банківському секторі. Останнім часом вона стає помітною і серед надавачів матеріально-технічних ресурсів. На першому етапі впровадження аграрних розписок найбільшу активність демонстрували всесвітньо відомі компанії, які тривалий час працюють в Україні і мають великий досвід роботи з сільгоспвиробниками. Серед них – Syngenta, Bayer, BASF, Monsanto. Але останнім часом до цього кола долучаються й інші компанії, в тому числі, й вітчизняні. Відтак кількість постачальників матеріально-технічних ресурсів для села постійно зростає. 


З нинішнього року з аграрними розписками почали працювати постачальники сільськогосподарської техніки. На думку багатьох експертів, це може прискорити процес технічного оновлення агровиробництва, а відтак сприятиме зростанню його ефективності.


Усі ці позитивні зміни, які останнім часом відбуваються на ринку постачання матеріально-технічних ресурсів, змушують його учасників пропонувати сільгоспвиробникам лояльніші за ціною програми співпраці. Це підтверджує і менеджер із розвитку бізнесу компанії Syngenta Роман Хрипко.


Увесь час Syngenta широко популяризує можливості аграрних розписок. А ще активно використовує їх у своїй бізнесовій практиці. При цьому максимально підлаштовується під потреби сільгоспвиробників. За інформацією Романа Хрипка, в перший сезон запровадження аграрних розписок Syngenta працювала винятково з кукурудзою, але торік змушена була додати ще й пшеницю. Це стало можливим завдяки численним клієнтським запитам.


Керівник зерноторгового відділу ТОВ «Монсанто Україна» Олександр Гладун наголошує на вельми важливій перевазі нового інструменту фінансування. За його словами, при оформленні аграрної розписки ціна на сільгосппродукцію фіксується в гривні, але з прив’язкою до долара. «Фіксуємо ціну на зерно весною, коли вона висока. Якщо курс долара змінився, то восени, коли відбувається збір врожаю, ми відповідно гривню піднімемо. Тобто фермер застрахований від девальвації», - зазначив Олександр Гладун. 


Перебіг подій засвідчує, що постачальники матеріально-технічних ресурсів у боротьбі за сільських клієнтів починають конкурувати з банками. Так, під час тернопільського круглого столу представник «ОККО Агротрейд» запевнив – якщо сільгоспвиробники підуть на пряму співпрацю з цією компанією та її регіональними підрозділами, використовуючи при цьому механізм аграрних розписок, то отримають паливно-мастильні матеріали за кращою ціною, ніж якби вони купували їх за банківські кредити. 


Цьогорічні очікування


Особливу важливість аграрні розписки набувають напередодні польових робіт. За словами генерального директора сільськогосподарського підприємства «Глобал Агро Інвест» з Диканського району Полтавської області Валерія Зеленського, вони сприяють вчасному проведенню посівної кампанії, а також інших агротехнічних робіт.


При цьому Валерій Зеленський посилається на досвід свого підприємства. Торік воно оформило одразу 3 аграрні розписки на 3 млн. гривень. Це допомогло вчасно провести посів трьох культур - сої, соняшника та кукурудзи. Їх урожай виявився високим, тож із кредитором розрахувалися вчасно і в повному обсязі. 


Цей факт засвідчує високу ефективність аграрних розписок. Тому не випадково багато сільгоспвиробників, які вже здобули досвід роботи з ними, виявляють бажання в майбутньому скористатися ним.


Значну довіру до аграрних розписок демонструють і в Сумському національному аграрному університеті. За словами його проректора Олександра Маслака, студенти факультету економіки та менеджменту вже приступили до вивчення аграрних розписок. 


«Потенціал більш широкого вивчення даного питання в нашому закладі є. Я думаю, що, враховуючи його актуальність, запровадимо такий спецкурс, який буде цікавим і необхідним для студентів не лише економічної підготовки, а також і для студентів факультету агротехнології і природокористування, інших технологічних напрямків», - додає Олександр Маслак. 


У тому, щоб аграрні розписки перетворилися на звичний, а не експериментальний інструмент кредитування, зацікавлені й постачальники кредитних ресурсів. Зокрема, Олександр Гладун говорить: «Ми дуже зацікавлені в аграрних розписках, ми зацікавлені в тому, щоб цей продукт покрив усю Україну». 


Олексій Омеляненко сподівається, що й цього року аграрні розписки працюватимуть на повну силу і що їх географія розшириться.



2655Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: