Кіровоград24: портал про місто

Кіровоград24: портал про місто

Розділ: культура
Автор: Анна Недлінська – науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи обласного художнього музею
Дата: 14 серпня, 10:01
Документ знаходиться за адресою: http://kirovograd24.com/culture/2018/08/14/vidkrito-ekspozitsiju-mistetstvo-buti-shulgoju-do-mizhnarodnogo-dnja-shulgi.htm
культура, 14 серпня, 10:01

Відкрито експозицію «Мистецтво бути шульгою» до Міжнародного дня шульги

Анна Недлінська – науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи обласного художнього музею


Хто вони володарі «лівої руки»? В чому їх секрет та феномен, адже еволюційні процеси досконалі, нічого просто так не з’являється. Ліворукість урізноманітнює і наповнює життя своєрідністю. Світ давно визнав шульг унікальними людьми  з самобутніми талантами. Ліворукими були Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Огюст Роден, Пабло Пікассо, Пітер Пауль Рубенс, Альбрехт Дюрер й багато інших відомих митців, політиків, музикантів, акторів, що увійшли в історію. Для мене це особиста тема, адже я теж шульга. 

 

Вперше День шульги почали відзначати 13 серпня 1992 року, за ініціативою британського Клубу шульг. 


Обласний художній музей уже не вперше ділиться історією про художників, що створювали свої шедеври за допомогою лівої руки. Цього разу експозиція творів із фондового зібрання музею «Мистецтво бути шульгою» розповість кілька, зовсім протилежних історій про художників -шульг.


Розпочнемо з талановитого Андрія Кадигроба – художника, який пише лівою. В експозиції його творчість представлена роботами «Дзвіночки» (2003) та «Збирання хмизу» (2006). Він працює в техніці олійного живопису. Створює яскраві живописні пейзажі та натюрморти у кращих традиціях реалістичного стилю зі сміливим трактуванням форм й кольорового рішення. Учасник багатьох обласних та всеукраїнських художніх виставок. Перша персональна виставка молодого художника «Перша зустріч» відбулась                           в Кіровоградському обласному художньому музеї у листопаді  2004 року.                         А далі були персональні виставки у Кіровоградському міському художньо-меморіальному музеї імені Олександра Осмьоркіна, у київських галереях та Національному заповіднику «Софія Київська» в рамках проекту «Скарби музеїв України на святій землі Софії Київської». Твори також експонуються                  в приватних галереях Києва, Праги, Будапешта, Парижа та інших міст світу.              У 2006 році став лауреатом Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України у номінації «За творчі досягнення». Андрія Миколайовича просто поглинув вир цікавих проектів нашого міста.                  У 2009 році Андрій Кадигроб став ініціатором проведення Великоднього благодійного аукціону, співорганізаторами якого стали медіа-група «Весь Кіровоград» та Кіровоградський обласний художній музей. Ця акція стала першим аукціоном творів мистецтва в нашому місті й проводиться з успіхом до сьогодні. Життєвий та творчий шлях художника продовжує набирати обертів.


І зовсім протилежна історія ще одного художника-земляка Івана Савенка, якому, як і свого часу І. Рєпіну, довелося перевчитися малювати лівою рукою, адже праву кінцівку він втратив під час Другої світової війни під Каховкою                             в далекому 1943… Хірург, що врятував ще юного Івана запитав ким, той хоче стати і Савенко відповів, що хоче вчитись в художньому інституті. Лікар порадив не засмучуватись і нагадав про Рєпіна. З того часу все змінилось, він цілими днями тренував ліву руку виводячи палички й кружечки. І йому вдалося опанувати складне мистецтво бути шульгою. Його син, Микола так про це пише: «…Здавалося, що доля виносить смертний вирок. Але ціною неймовірною сили волі він робить неймовірне… стає шульгою…».                                 В 1944 році мрія здійснилась – він вступив в Київській художній інститут.                                  І. Савенко народився 17 січня 1924 року в селі Варварівка (Долинський район, Кіровоградська область) в заможній родині хліборобів з козацьким корінням. У період колективізації і розкуркулення разом з батьками був висланий                            в Сибір. В 1930-ті вчився в середній школі на Уралі, згодом в Кизеловському гірничому технікумі. Важливу роль в житті митця зіграло знайомство                                з мистецтвознавцем М. Серебрянніковим.


Його роботи ліричні, філософські, вражають глибиною образів та грою кольорової гами. Під час написання робіт використовув свій особливий грунт, власну технологію. Ставав на коліна і зубами натягував полотно, досягаючи того, щоб натягнуте полотно «дзвеніло». Його музою, натурницею, таємничою співрозмовницею стала оточуюча краса природи. В 1952 році прийнятий в члени СХ СРСР. Приймав участь в багатьох виставках. А вже                   у 1954 році захистив дисертацію і йому було присвоєно ступінь кандидата мистецтва. Відома художниця Тетяна Яблонська характеризувала Савенка так: «До цих пір вражає невичерпна любов цього художника до природи, мистецтва і його невтомність у праці». 


В експозиції «Мистецтво бути шульгою» представлений портрет матері  Івана Савенка «Хлібороб Євдокія Пазенко» (1969), який було передано до фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею в грудні 2017 року за сприяння історика, краєзнавця, кандидата економічних наук Владислав Сердюка та голови обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директора Державного архіву Кіровоградської                   області Олег Бабенка. З портрету дивиться сумне обличчя літньої жінки                     з пронизливим, ясним поглядом карих очей, що сидить на лавці. Натруджені працею руки лежать на колінах. Саме на них зробив акцент художник, адже ці руки все життя тяжко працювали на землі даючи життя колоскам з яких народжувався хліб. Поряд на лавці зображено буханець, з іншого боку матері - сніп колосків, а позаду – вишите полотно. Це не просто картина, а справжній «портрет-біографія», в якому постать, печатка смутку на обличчі та інтер’єр розповідає про трагедію родини художника і водночас про трагедію всього українського народу, адже в роки радянської влади була розкуркулена, вислана з рідної землі й знищена не одна родина. До речі Савенко любив писати кілька варіантів своїх робіт. Портрет матері не став винятком.                                 

В 1976 та 1979 було написано ще кілька варіантів. Образ і поза матері та ж, але орнамент і колір одягу та інтер’єр варіативні. З цими роботами художника можна ознайомитись в книзі «И. Савенко. Избранные произведения», що разом з іншими матеріалами міститься в експозиційній вітрині.


Два неймовірно талановитих художника, дві історії, які поєднує майстерне вміння володіти пензлем лівою рукою. 



140Переглядів
Інші матеріали розділу Версія для друку

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Ім'я:
Коментар: